Є книги від яких неможливо відірватися, роман «Вегетаріанка» південнокорейської письменниці Хан Канг (видавництво «КМ-Букс») можна віднести саме до таких. Можливо, ця книга пройшла б повз мене непоміченою, якби не величезне бажання моєї подруги прочитати її.

Ніл Ґейман — цікавий автор. Хтось знає його за сценаріями до коміксу про Сендмена, хтось — як автора фантастичного роману «Американські боги», а комусь він відомий за «Кораліною», повістю для дітей шкільного віку.

Про що може йтися у книжці із «солоденькою» назвою, на палітурці якої зображена готична дівчинка у стилі Венсдей Аддамс? Я чекала на варіацію «Сімейки Аддамсів», щедро приправлену чорним гумором і скроплену кров’ю невинних. Похмурого вікторіанського антуражу тут виявилося удосталь. Дівчинка

Смак пригод – це те, що діти найбільше люблять у книжках і те, чого часто бракує дорослим, надто якщо вони відучилися читати. Але іноді досить просто побачити красиву книжку, щоб передчуття пригод, хай навіть і на папері, захопило й не

«Інферно» - роман, що описує новітні пригоди Роберта Ленгдона, героя гучних конспірологічних романів «Янголи й демони» (2001), «Код да Вінчі» (2003) і «Втрачений символ» (2009). Кілька місяців тому «Інферно» демонстрували в кінотеатрах. Режисером виступив Рон Ховард. Виконавцем головної ролі -

Хоч як би нас, часом, не дивували лауреати Нобелівських премій, все ж ми прислуховуємося до вибору, починаємо позаочі поважати відзначеного та частіше згадувати його в розмовах та дискусіях.

Книги про кота Фіндуса Зелений Горошок від Свена Нордквіста, а особливо — “Різдвяний гном”, напевно, ідеальний варіант для абсолютно будь-якого настрою. Жарти тут смішні і зовсім не пласкі, в основному, ситуативні, адже головний герой — кіт в усій красі, з

Мишка плакала, кололася, але продовжувала гризти кактус – це про моє читання антиутопій. Недолюблюю цей жанр, бо він видається трохи передбачуваним. Розумію, що нарікати зась: усі жанри мають свої прийоми і схеми, але в антиутопіях половина розвитку сюжету відома зі

Почну з того, що я ніколи досі не читала творів Андрія Любки. Чомусь так вже склалося, що я з упередженням ставлюся до молодих українських авторів, тому читаю їх з максимальною обережністю. Можливо, тому що серед певного кола читачів побутує думка,

Без знання історії своєї країни – неможливе подальше існування себе самого, як цілісної складової суспільства. Змалечку я цього не розуміла і тільки після довгих розповідей дідуся, який намагався донести якомога більше, розпитати, що я зрозуміла, який з цього зробила висновок,

Історія з екранізацією найбільш відомого та призового роману Елізабет Страут - "Олівія Кіттеридж" унікальна. Тут вже не треба сперечатись, що краще книжка, чи фільм. Бо обидва витвори мистецтва, серіал Лізи Холоденко якраз так і хочеться назвати, варті уваги. Тут будуть

Мені, як, мабуть, і більшості молодих людей, які зростали разом з «Гаррі Поттером», було цікаво, що писатиме Джоан Ролінґ після закінчення саги. Як виявилося, зокрема й детективи – неймовірно захопливі та психологічні. Під псевдонімом «Роберт Ґелбрейт».

Ім’я Рут Веа стало нам відоме нещодавно, але її трилер «У лісі-лісі темному» дуже швидко набув популярності. Бо хіба можливо пройти повз книгу повну загадкових подій, що відбуваються серед темного лісу у дивному будинку? Спочатку саме цей будинок і привертає

„Полліанна“ від американської письменниці Елеанор Портер — універсальні ліки від депресії. Книга не має абсолютно жодних протипоказань і побічних ефектів. Вживати довільно: невеличкими порціями перед сном, у хвилину смутку, або й усю історію за один присіст і декілька горняток чаю —

Дуже не люблю будь-яких челенджів з тієї причини, що я ніколи їх не дотримуюсь. Цікаво, спостерігати за кимось, читати чужі читацькі плани на майбутнє, але сама дотримуватися аналогічного зобов’язання не можу – мені видається це надзвичайно нудним.