Дорога в рай проходить через пекло, або «Інферно» Дена Брауна

Дорога в рай проходить через пекло, або «Інферно» Дена Брауна

«Інферно» – роман, що описує новітні пригоди Роберта Ленгдона, героя гучних конспірологічних романів «Янголи й демони» (2001), «Код да Вінчі» (2003) і «Втрачений символ» (2009). Кілька місяців тому «Інферно» демонстрували в кінотеатрах. Режисером виступив Рон Ховард. Виконавцем головної ролі – Том Хенкс. Я прочитала книгу і вже після пішла в кіно і, на жаль, це саме той випадок, коли книга краще фільму.


Хто


Ден Браун – американський письменник. Разом з дружиною в 1995 році випустив книгу «187 чоловіків, від яких слід триматися подалі». Книга стала бестселером. Мабуть, Ден Браун зрозумів, що знайшов золоту жилу і продовжив писати.

FX8C0069-DB

Фото: CLAUDIO SFORZA

«Я не пишу про масонів і древні історії, які не мають під собою реального підґрунтя. Я пишу про Дантову версію пекла…До його «Божественної Комедії» пекло не було настільки жахливим. Данте колосально вплинув на християнське сприйняття пекла», – Ден Браун.


Про що


Світ на порозі перенаселення. Природні ресурси закінчаться через 40 років. Не буде ні води, ні їжі, ні рослин, ні тварин. Занадто багато людей століттями користувалися ними. Божевільний генетик розробляє новий генетичний вірус, який має очистити планету від надлишку людей. Звичайно, вузьке коло посвячених у паніці й потребує рятівника. Але м’язистий ван Дамм і Шварценеггер тут не допоможуть. Світ врятує розумник! Адже поведений на «Божественній комедії» Данте лиходій помістив свою бомбу так, що знайти її зможе тільки фахівець з Середньовіччя і символів.

Читати: Електричний апокаліпсис по-європейськи

Отже, повернімось до нашого героя. Ленгдон приходить до тями на лікарняному ліжку у Флоренції, начисто позбавлений спогадів про події кількох останніх днів.

Далі події розвиваються як в казці про Колобка: «Я від бабусі пішов, я від дідуся пішов…». Незбагненним чином Ленгдону вдається уникнути спецслужб, кілера в чорному і на ходу розшифрувати головну злочинницьку таємницю, і врятувати світ від глобальної катастрофи.

У книзі не обійшлося без зради, любовної історії й докладної екскурсії Італією. При цьому Браун розповідає все, що знає про сади Боболі, коридори Вазарі, скульптури Мікеланджело, а також творчість та життя Данте Аліг’єрі. Пекельна частина його «Божественної комедії» – метафора майже до всіх загадок книги.

Те, що Браун любить зачіпати глобальні питання давно не новина. В «Інферно» він остаточно зірвався з ланцюга. Схопившись за загрозу перенаселення планети, письменник набудував навколо неї багацько болісно-витіюватих декорацій. До середини книги виникає гостре бажання з’ясувати, хто тут остаточно з’їхав з глузду. Кажуть, в періоди творчих криз Ден висить вниз головою в спортзалі. Можливо, саме тому в фіналі роману все перевертається з ніг на голову! 🙂

Читати: Як не заблукати у лабіринті-цвинтарі забутих книжок


З незаперечних плюсів книги хочу зауважити:
+ Багато в чому книга є довідником для туриста Флоренцією, Венецією і Стамбулом. Дуже цікаво і пізнавально написано про мистецтво!
+ Динамічний сюжет;
+ Читається легко.

Мінуси:
– Сюжет вражає своєю неправдоподібністю.


Кому сподобається:

  • всім, кому не все одно, від якої біди Роберт Ленгдон на цей раз врятує світ;
  • шанувальникам творчості Данте Аліг’єрі;
  • тим, хто любить читати історичні детективи.

Схожі книги: попередні романи Дена Брауна, «Фламандська дошка» Артуро Перес-Реверте, «Заповіт століть» Анрі Левенбрюка, «Ім’я троянди» Умберто Еко, «Клуб Данте» Метью Перла.


Олена Голік

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

11 thoughts on “Дорога в рай проходить через пекло, або «Інферно» Дена Брауна

    Залишити відповідь