Продовжуємо рубрику #ДвіДумки! Для тих, хто пропустив перший матеріал, підказуємо, що це новий формат рецензій. Одразу два автори діляться своїми враженнями про книжку.

«Уява, покинута розумом, породжує немислимих чудовиськ; об’єднана з ним, вона є матір’ю мистецтва і джерелом його дивовиж». Цей підпис до найвідомішого офорту графічної серії «Капрічос» № 43 Франсиско де Гойї доволі символічно стає епіграфом роману Салмана Рушді «Два роки, вісім

Говорячи про дитячу літературу, мені на думку завжди спадали улюблені «Полліанна» та «Гайді», рідше – оповіді про мумі-тролів та загадкову Нарнію. Яким же було моє здивування, коли у віці гарно за двадцять я вперше почула про дуже відомий у світі

«Людині, як не крути, властиво пристосовуватися»

Минулого року у «Клубі Сімейного Дозвілля» вийшла книга Майка Роде «Скетчноутинг. Посібник з візуалізації ідей». Її автор — дизайнер веб-застосунків та ілюстратор — розповідає як робити гарні зрозумілі конспекти і доводити це вміння до досконалості.

Щоб по справжньому осягнути історію рідної країни не варто обмежуватись лише шкільними чи університетськими підручниками. Адже, справжня історія має людські обличчя. Мемуарна проза особливо безпосередніх учасників подій, хоча й суб’єктивне джерело, але видається найбільш цікавим з усіх можливих джерел. Саме

Книги про книги завжди цікаві. Навіть якщо ти не знає подробиць. Просто не можеш не прочитати. Так сталося із «Читцем у ранковому експресі». І ви теж не повинні пропустити її.

Історії Туве Янссон про Мумі-тролів — моя любов назавжди. Ще донедавна я не знала про існування її «дорослих» книжок. Тепер я можу сказати дещо інакше — Туве Янссон — моя любов назавжди. «Літня книжка» — це ще одна можливість потрапити у чарівний світ скандинавської природи та насолодитись неймовірними літніми пригодами.

Не так давно видавництво КМ-Букс потішило нас двома на перший погляд схожими книгами. Гучна завдяки екранізації «Загублена» - американської письменниці Ґіліян Флінн і маловідома «Мовчазна дружина» канадської авторки А.С. А. Гаррісон (Сьюзен Гаррісон). Обидві новинки - психологічні трилери про невдалий

Чи любите ви екранізації Девіда Фінчера так, як люблю їх я? Бійцівський клуб, Зодіак, Загадкова історія Бенджаміна Баттона, Дівчина з тату дракона та, звісно, Загублена. Його фільми доводять – кіноадаптація може бути не гірша за оригінал!

Трапляються книги, які доволі складно традиційно рецензувати та структурувати. Читати їх треба кільканадцять разів, обираючи фрагменти, найбільш суголосні ситуації, котра наразі хвилює. Такі тексти стимулюють глобальні мисленнєві процеси і здатні змінити звичну реальність, пропонуючи радикально новий погляд. Основна вимога перед

Дракони повинні бути підступні і кровожерні. А принцеси — прекрасні й милі. Проте в книзі Сергія та Марини Дяченків «Ритуал» усе навпаки. Принцеси не підкоряються двірцевим ритуалам, а дракони занадто філософствують. Ця історія магічна й романтична водночас, і однозначно сподобається усім, хто любить руйнувати міфи і розривати шаблони.

На україномовному ринку комікси лише починають робити свої перші сміливі кроки. Але якщо комікси знайомі кожному, навіть якщо не з власного читацького досвіду, то бодай із фільмів чи просто десь чули/бачили, то графічні романи - це щось нове і незвичне

Відколи почалася війна, всі чекають про неї прози. Бажано великого роману, бажано від того, хто там був і все бачив, а тому мав би право писати. Щоб прийшов свій Гемінґвей або Ремарк і розповів про українське «втрачене покоління».

Як прозаїк Тетяна Пахомова лише нещодавно дебютувала в українській літературі. Проте вже перший роман авторки не залишився поза увагою. Адже минулоріч дебютний роман «Я, Ти і наш мальований і немальований бог» був відзначений гран-прі Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Перша