Як файні дівки магію Карпат відкривали

Мало яка книжка обіцяє стільки драйву самою лише назвою і зображенням на палітурці, як підліткова новинка від видавництва «Фонтан казок» «Файні товсті дівки, йо!». Йдеться у ній не про проблеми з фігурою і не про позитивне сприйняття свого тіла – а про те, як модна столиця зустрілася з автентичними Карпатами, і що з того вийшло.


Переможець конкурсу «Напишіть про мене книжку»


Молода письменниця Тетяна Стрижевська – дебютантка у дитячій і підлітковій літературі. Втім, опублікована книга за її плечима вже є – «дорослий» роман «Ad Libitum» три роки тому вийшов у видавництві «Смолоскип». Текст повісті «Файні тОвсті дівки, йо!» Тетяна написала всього за два тижні – і відправила на конкурс «Напишіть про мене книжку» від «Фонтану казок». Перше підліткове «дитятко» виявилося життєздатним і успішним – повість стала переможцем конкурсу.

Тетяна Стрижевська4

Незвичайна назва книжки прийшла з юнацьких спогадів авторки: коли Тетяна з однокурсницями відпочивала взимку в Карпатах, фразою «файні тОвсті дівки, йо!» до них зверталася місцева бабця Катря. Вираз так полюбився подругам, що вони часто його вживали. А письменниця не лише зробила його назвою книжки, а й вивела у тексті бабусю Катрю як одну з персонажів.


Київські модниці у Карпатах


Зоряна й Мілана – дві столичні школярки і найліпші подруги. Їхні будні крутяться між трендами і брендами: модні журнали, кольоровий манікюр, балачки у Viber, Ріанна у вухах і шоппінг в Accessorize. Стовідсоткові діти цивілізації й похресниці гламуру, вони не знають, як, не вміють і, відверто кажучи, не дуже й хочуть жити ближче і гармонійніше з природою. І треба ж такому статися, що на літні канікул батьки відправили їх у невелике містечко далеко в Карпатах!

Там їх зустрічає загадкова Зорянина родичка бабця Катря, яка балакає місцевою (і малозрозумілою дівчатам) говіркою, одразу називає їх «файними товстими дівками» (чим викликає обурення струнких модниць) і пригощає домашньою смакотою.

Спершу дівчатка, звиклі до маминих модних фрітатт і парових котлеток, вернуть носа і від кулеші й налисників, а час марнують, намагаючись завантажити з повільного, як слимак, інтернету черговий Youtube-ролик чи фотки однокласниці.

Але потім – чи то мольфарські чари так діють, чи магія Карпат, а чи товариство сусідського хлопця Мирослава, – але дівчата закохуються у гори і в бабусині смаколики, підкорюють вершини, ласують палачінтами й кухликами і захоплено слухають розповіді Мирка про цей неймовірний край.

Ця невелика книжечка виявляється справжньою енциклопедію розваг по-карпатськи: влаштовувати пікніки на схилах гір, гойдатися на підвісному мості, ховатися від щедрої зливи у напівзруйнованій пастушій хатинці, танцювати на сільській дискотеці, лоскотати нерви нічною екскурсією на старе кладовище, їсти ожину пригорщами і грітися біля живого вогню у справжній колибі. Куди там тому Києву з його модними розвагами, на які без батьків – зась!

Не лише пригодами цікава ця книжка. Як кожна підліткова повість, вона заторкує дві улюблені теми – дружба і кохання. Тут про те, що дружба може бути ще тим випробовуванням, коли у твоєї подруги непростий характер. І про те, як прикро, коли твої однокласниці уже встигли в когось закохатися, а то й бойфренда завести, в тебе у серці місце для коханого досі порожнє. І про те, що робити, коли, схоже, вас із подругою причарував один хлопець. Нормальні такі підліткові проблеми, які читачок віком 13-14 років точно не лишать байдужими.


Компліменти для авторки, зауваження для редактора


Зазвичай, коли мене захоплює сюжет, я поблажливо ставлюся до видавничих недопрацювань. Але «Файні тОвсті дівки, йо!» примусили мого внутрішнього редактора розгулятися. Тому без зауважень не обійдеться. Та спершу – компліменти.

Тетяну Стрижевську хвалять за те, що вона зуміла вплести в атмосферу Карпат деталі з життя сучасних підлітків, – і абсолютно справедливо! Загалом образи дівчаток дуже живі і сучасні.

Мілка й Зоряна слухають сучасну музику, шопляться у модних крамничках, мріють про макіяж «смоукі айз», на вихідні ходять в мотузяний парк або кататися на сеґвеях (я навіть мусила гуглити, що це!:) і за кожної зручної нагоди намагаються залізти в Інтернет.

Але не тільки образи, а й манера письма у Тетяни цілком сучасна і стильна. Особливо мені полюбилися порівняння, які вона використовує, оповідаючи про враження дівчат від Карпат чи про їхні почуття, – близькі і зрозумілі модним столичним підліткам, урбаністичні і незатерті. Так вода з любистком «жовтувата, як перетриманий зелений чай», страх – «кусючий, як татків вовняний светр, який він одягав у київські морози», береги річки «вузькі-вузькі, як джинси-скінні», укол ревнощів – неприємний і гидкий, «як таблетка левоміцетину». А ще весь текст насичений маленькими яскравими мікроісторіями, які і підліткового колориту додають, і легше уявити ситуації допомагають.

А тепер про зауваження. Перше, що впало в око – багато, дуже багато окличних речень. Звісно, у певних моментах вони виправдані і підсилюють емоційність оповіді. Але коли кожне друге або третє речення закінчується знаком оклику, це справляє десь такий ефект, як капслок у коментарях на Фейсбуці. Дратує. Щоправда, зрештою мені вдалося абстрагуватися і не зважати на ці «окличності». Але чи не ліпше було б прорідити густий паркан знаків оклику і спробувати обійтися меншою кількістю?

Друге, що засмутило, – неправильне вживання слів. Мабуть, намагаючись додати тексту більш українського звучання, авторка використала слова, які їй, вочевидь, здалися більш правильними, – і схибила. Так, замість пирога з начинкою ми отримуємо пиріг з «начинням» (з кухонним посудом? з інструментами?). А у фразі «темрява була оковита» важко зрозуміти, що мається на увазі – п’янка, чи що? Адже слово «оковита» має лиш одне значення – горілка.

Таких випадків можна нарахувати ще кілька. Але, як на мене, цих помилок можна було б уникнути, якби редактор уважніше поставився до тексту.

Натомість коректор попрацював чудово – жодна помітна одруківка, помилка чи неправильна кома мені не трапилася. І художниця Ольга Кузнєцова виконала свою місію просто чарівно – ілюстрації красиві, ніжні й мовби оповиті легким гірським серпанком.


Книжка на літо


Відчутно, що «Файні тОвсті дівки, йо!» – книжка, створена з любов’ю. У ній не має складних конфліктів, інтриг і травматичних епізодів. Вона для того, щоб розвіятися, подумати, налаштуватися на позитивний лад. Ідеальне літнє чтиво для молодших підлітків!


Для кого


Для дівчаток віком 11-14 років; для міських школярів, які ніколи не були в Карпатах; для тих, хто любить Карпати; для дітей, яких батьки на літо збираються відправити до бабусі в село, і вони не знають, як це пережити.


Пряма мова


« – Дивіться! Дощинки танцюють! – сказав Мирко. Він стояв біля входу, а дівчата стояли на поваленій колоді під сяк-так вцілілою стріхою.
Що ти вигадав? Краплі – балерини якісь, чи що? – відразу взяла на кпити Зоряна.
Ати поглянь!
Довелося їм підвестися. А й справді! Вітер дув навскоки, виривав декілька крапельок із прямовисної цівки, і вони летіли навскіс – проти всіх! – у якомусь чудернацькому танку!
Танець краплинок-бунтарів… – замилувалася Мілка».


Схожі книги: «Щоденник Ельфа» Наталка Малетич, «Все починається в 13» Валентин Бердт, «Старий будинок» Олександра Дорожовець.


Купити книжку в Yakaboo.ua


Читати„Сторожова застава“ — урок історії з ефектом присутності
Читати: Ніколи не зраджуйте мріям
Читати: Якось в Озерному, або «Відчайдушні» виходять на слід

Віталіна Макарик
Журналістка, редакторка, блогерка і пристрасна читачка і мама двох дітей. Люблю каву, цікаві тексти різних жанрів і підліткову літературу. Мрію про те, щоб у добі було більше годин, щоб встигнути написати і прочитати усе, що хочеться. Але коли кількість непрочитаних книжок у «списку очікування» скорочується до п’яти, починаю панікувати. Поки збираюся написати свій роман, з насолодою читаю чужі і обожнюю про них говорити.
http://vityska.pp.ua/

7 thoughts on “Як файні дівки магію Карпат відкривали

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl websites and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these second life articles and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these Second Life articles and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life authors and blogs

Залишити відповідь