«Омити скверну здатна лиш морська вода»: рецензія на книгу Франчески Меландрі «Вище від моря»

Що нам відомо про самотність? Таку безмежну, неначе тотожну острову. Таку, що, здається, прирікає до останнього подиху страждати у її полоні, всупереч тому, що життя – триває. Бо все на світі треба пережити… І кожен вирішує сам, чи продовжувати перебувати на цьому острові самотності чи відкрити своє серце для любові.

«Друга» Елена Ферранте

Франческа Меландрі – відома сучасна італійська сценаристка, письменниця, володарка низки національних нагород, зокрема престижного Великого Ордену за роман «Ева спить». Авторка численних сценаріїв до художніх та документальних стрічок і телесеріалів, у тому числі популярного у 90-х роках багатосерійного фільму про принцесу-хлопчисько «Фантагіро, або Печера Золотої троянди».

З-під її пера вийшло три успішні романи, так звана «трилогія батьків»: «Ева спить», «Вище від моря» та «Вірна кров». Перші два твори побачили світ українською мовою завдяки майстерному перекладу Мар’яни Прокопович у видавництві «Нора-Друк». Поряд з Еленою Ферранте, Франческу Меландрі величають ще одним літературним дивом Італії, чия творчість заполонила серця мільйонів читачів не лише вдома, а й далеко за межами рідної країни.

Острів як місце випадкової зустрічі та випадкових змін

Головними героями роману «Вище від моря» є троє абсолютно незнайомих людей, яких доля зводить разом, у зв’язку з несприятливими погодними умовами та аварією, на одному середземноморському острові. На перший погляд, мальовничий Острів – справжнісінький райський куточок, якби не установа, що на ньому знаходиться – в’язниця суворого режиму, де відбувають покарання особливо небезпечні злочинці.

Саме сюди прибувають на відвідини ув’язнених родичів Луїза та Паоло. Вона, Луїза, – жінка-селянка з центральної Італії, чий чоловік і батько їхніх п’яти дітей – вбивця двох людей, проводить за ґратами ось уже десятий рік.

«Їй могло бути років тридцять або п’ятдесят. Вона належала до тих жінок, які, схоже, вже у дванадцять років були спроможні доглядати братів-сестер, готувати суп, прасувати, а в двадцять були вже обдаровані спокійною вправністю людини середнього віку. Не те, що вона була важка або товста, навпаки, тіло її було пружним і м’язистим, як у людини, яка інтенсивно ним користується»

Він, Паоло, – колишній викладач філософії, вдівець, чий єдиний син – революціонер, терорист-вбивця…

Обоє відвідувачів – самотні та зневірені, по-своєму зламані життям, як і тюремний наглядач Нітті П’єрфранческо, з котрим їм доводиться провести ніч на Острові. Ніч, повну розмов та одкровень про самотність. Ніч, після якої життя наповнюється новим змістом, а самотність більше не видаватиметься вироком…

vyshe

Глибокий роман про наболіле

Події твору відбуваються в Італії 1979-го року, котрий увійшов в історію як такий, коли відбулося найбільше акцій політичного тероризму – кривавих та нещадних. Крізь призму окремих сімейних драм авторці дуже точно і пронизливо вдалося описати життя та суспільство країни у дуже непростий період, у той же час вміло ввівши вічну тематику самотності, любові, вибору.

Прочитання роману спонукає до роздумів, на кшталт, що ж могло бути далі та як може скластися подальша доля головних героїв, оскільки оповіді притаманна певна незавершеність. Тож кожен читач сам зможе додумати кінцівку, спочатку відповівши на ключове питання роману: чи є стіна (читай, самотність) вища, ніж море?

Тематично схожі книги

Франческа Меландрі «Ева спить», Бернд Шухтер «Пора вітрів», Паоло Джордано «Самотність простих чисел», Елена Ферранте «Моя неймовірна подруга».

(Visited 59 times, 1 visits today)
Олеся Муц
Олеся Муц
Лікар-стоматолог у декретній відпустці. Люблю читати, подорожувати та вивчати нові мови, зокрема шляхом покупки чергової книжечки «Гаррі Поттера» іноземною мовою :)