Це вам не «Санта Барбара»: 14 сімейних саг для осіннього бінґо

Якщо ви ще застали «Санта Барбару» та «Династію», то без проблем відрізните мильну оперу від мільйонів серіалів. А от сімейна сага – це дещо інше, хоча і не без династичних сантабарбарних елементів.

То що ж воно таке? Сага – слово, яке походить з ісландської і позначає скандинавські сімейні історії, хроніки, які охоплювали не одне покоління. Тягучі і журливі, їх розповідали біля вогнищ на суші і на хитких дракарах у розбурханому морі. Принаймні, я собі так уявляю. Хоча ватри однозначно палили – холодно ж.

А поки вікінги насолоджуються Вальгалою, ми звернемо погляди до саг літературних і дещо сучасніших. Об’ємні романи, часто багатотомники, а буває, що й цілі цикли, досліджують сімейство у природному історичному та соціальному середовищі і показують будні і свята, розвиток і, на жаль, занепад.

Є поганці називають сімейні саги непопулярним і застарілим жанром – час давити їх авторитетом. І списком свіженьких сімейних саг щойно з друкарні.


1

Кейт Аткінсон «Руїни бога»


Ця історія простягається від 40-х років ХХ століття і обривається на початку ХХІ. Тедді Тодд – хлопчик, батько, дідусь. Він поет, але не поетизує жахіть, які пережив і перебачив у горнилі Другої світової. Аткінсон не скочується у надмірний натуралізм, але лякає не на жарт. Можливо, по-іншому й не можна.

Читати: #ЧитаємоРазом: «Руїни бога» Кейт Аткінсон

Ми проживаємо з Тедді практично все життя, пролітаючи на військовому літакові над гніздом нацистів. Запам’ятовуємо назавжди руїни та понівечені тіла. Не надто вдало виховуємо доньку, але вже досхочу балуємо внуків. А ще дізнаємось, що війна – це далеко не найстрашніше, що може трапитись з людиною.


2

Енн Тейлор  «Блакитне мереживо долі»


Енн Тейлор виплела сагу аж трьох поколінь типової американської родини. Типово щасливої, якій можна тільки позаздрити. Та, якщо сімейство давнє або величеньке, то у шафах обов’язково знайдеться кілька скелетів, розбитих сердець та великих розчарувань. Хоча дехто ховає не тільки страховиська, а й коржики – зворушливі історії, які хочеться переповідати внукам.

Читати: Уривок з бестселеру New York Times Енн Тайлер «Блакитне мереживо долі»

То ж ніколи не знаєш, що ж там за чепурним фасадом затишного будинку (я у кожній книзі чекаю на появу маніяка). Але можна без поспіху розглядати вигадливе плетиво і знаходити щоразу щось нове у блакитному мереживі долі.


4

Зеді Сміт  «Білі зуби»


Ох, це сага про різні покоління емігрантів – наполегливо раджу прочитати мою довжелечу рецензію на книгу – і різне сприйняття тимчасовості. А ще про адаптацію у новому світі (тобто Старому світі, про Англію ж мова) і нових іпостасях. Історія зі специфічним гумором, яка не раз змусить показати славетні білі зуби.

Читати: Білозубі усмішки, «Вартова вежа» і миша майбутнього – «Білі зуби» Зеді Сміт

Вона розповість вам про дружбу, про сімейне життя, а ще кохання, яке з’явилось мовби нізвідки, закрутить у вирі карибських пристрастей, а ще почастує беконом, який зготував мусульманин. Тому що у цій книзі все трохи не так, як у людей.


3

Вікторія Амеліна «Дім для Дома»


У цієї історії дуже незвичний оповідач (звісно, не такий екзотичний, як в «Галапагосі» Воннегута, – до речі, теж ще та сага) і симпатичний дуже. Кудлатий пудель Домінік розповідатиме про своїх господарів і шукатиме можливість відчути себе як удома.

Читати: Погляд зсередини: 5 українських сучасних письменниць та їхні домашні бібліотеки

Осиротілий пес, якого віддали як непотрібну іграшку. Львівський будинок з історією, яку нові мешканці не поспішають дізнаватись. Таємнича скриня без ключа. І терпкі 90-ті, у які так важко було знайти своє місце. І все це з дуже живими персонажами, які, можливо, мешкають від вас через дорогу.


5

Леся Олендій «Гніздо горлиці»


Можливо, цій книзі бракує об’єму, щоб бути повноцінною сагою, але її тему можна продовжувати і продовжувати історіями з життя, настільки вона концентрує переживання тисяч заробітчанок на чужині. Діти дорослішають без них, чоловіки стають чужими, і з часом вже немає, куди повертатись.

Історія Дарини – болісний ліро-епос. Чи вдасться їй виплутатись зі складної ситуації та зрозуміти, чого ж вона насправді хоче у житті. Та чи варто заради грошей залишати дорогих людей?


6

Джордж Р.Р. Мартін «Пісня льоду й полум’я»


«Гра престолів» така універсальна, що її можна читати з різних приводів. І як сімейну сагу теж – купа кланів, низка поколінь, а що вже пригод у них… Але, найголовніше, читати її треба тому, що це шедевр – добре продуманий, досконало написаний і просто м-м-м (а ще там, що не персонаж – то маніяк з відхиленнями).

Читати: Молоді мечі коштують дорожче старих імен

Я геть не закликаю вас клеїти стікер за кожного невинно і винно убієнного героя. Навіть не намагайтеся їх підраховувати. І комусь симпатизувати теж не варто. Боюсь, до кінця не доживе ніхто. Коли вже там нова частина? Бо зима близько…


7

Філіпп Майєр «Син»


Це роман мав номінацію на Пулітцера – і це вже достатній привід, щоб його прочитати. Перед нами дуже деталізована та продумана родинна хроніка – американська від і до.

А загалом це сага про три покоління техасців, про індіанців та їхні звичаї. Попри те, що команчі замордували матір та сестру, підліток Ілай МакКалоу приймає їхні звичаї, коли потрапляє у полон. І саме він дає початок сазі. Його син Пітер не виправдовує сподівань жорстокого батька, бо добросердний та понад все цінує справедливість, а не жадобу наживи, на якій тримається штат Техас.


А що це ми все про новинки, та й про новинки. Поговоримо про перевірену часом класику сімейних саг. Саг, які пережили купу екранізацій. Саги, які нам радили читати батьки.

2017-09-11 04.16.27 1

Маріо П’юзо «Хрещений батько»


Ой, це теж новинка, бо саме цього року вийшов новий український переклад мафіозного твору. Я читала «Хрещеного» років у 13, мабуть, і тоді твір здавався аж надто жорстким і дорослим, а зараз це просто класика, смачна класика з Аль Пачіно. «Хрещений батько» — не просто сімейна сага, а й сага кримінальна, яка зображає сицилійську мафію на Мангеттені.

Це культова книга, яка демонструє, як «сім’я» — справжня мафіозна — винищує тих, хто їй загрожує. Методично і філігранно. А ще тут особливо цікава тема сімейних чвар, бо ж яскравим особистостям часто важко знайти згоди. І це тільки початок історії клану Корлеоне.


8

Джон Голсуорсі «Сага про Форсайтів»


Попри те, що ця історія дуже цікава і майстерно і з гумором написана, вона мало не стала для мене книгою життя. П’ять років її уникала, закинувши на середині першого тому, а далі прочитала з величезним задоволенням.

У книзі дуже багато Форсайтів, особливо Джоліонів, і живуть вони у вікторіанській Англії, такій спокійній і розміреній. Але серед цих леді та джентльменів панують такі пристрасті, а які скандали чують стіни чепурних будинків! Снобізм і бажання володіти – ось що вирує в крові Форсайтів, але вам вони все одно сподобаються.


9

Анатолій Свидницький «Люборацькі»


Вважайте, що цю сімейну хроніку порадив сам Іван Франко. Він неабияк доклався, щоб роман таки вийшов друком. А ще передчував, що історія довгий час буде неабиякою оздобою української літератури.

Тест: Якому українському письменникові належать ці слова?

«Люборацькі» розповідають про занепад псевдоінтелігентної родини, проблему виховання молоді, реальність ХІХ століття. Діти, які отримали шляхетське виховання від вчителів-мучителів, стають агресивними манкуртами, які вважають себе вищими від народу. Ними керує жадоба і порожні амбіції. Ех, як шкода, що цей твір досі не втратив актуальності.


10

Колін Маккалоу  «Ті, що співають у терні»


Ніжна і зворушлива історія, що проб’є на сльозу навіть зачерствілих мізантропів. Тут зійшлись і «так ніхто не кохав», і шекспірівські star-crossed lovers. Від Австралії і до Ватикану пристрасть кольору трояндового попелу.

Читати: Новинки + класика = 10 книжок про кохання

«Ті, що співають у терні» розповість про заборонене кохання крізь віки, про зламану обітницю і гіркоту втрати. Єдина донька у фермерській сім’ї та католицький священик, якому судилось бути кардиналом – що у них спільного, окрім тужливої пісні пташини, яка гине у терні.


11

Чарльз Діккенс «Домбі і син»


Розповім-но кумедну історію, пов’язану з цією книгою. На старших курсах доводилось опрацьовувати довжелезні списки літератури, то ми читали, де могли. От я штудіювала «Домбі і син» на лекції у дуже поважного професора. Він це помітив і розлючено спитав про книгу, та коли почув назву, лагідно сказав: «Читай, дитино, читай. Прекрасна книжка».

Читати: “Ненудна” класика: топ-25 читачів

Це був ліричний відступ – я в жодному разі не закликаю вас повторювати мої подвиги, бо ця сімейна сага не з тих, на яких легко зосередитись в аудиторії. Але, якщо ви любите спостерігати за тим, як через пиху і різноманітні надміри руйнується родина і статок – то вам однозначно сюди. І не турбуйтесь, фінал – щасливий.


12

Елінор Портер «Полліанна»


Так, я знаю, що це повість, тому не зовсім сага. Та, якщо припустити, що розмір не має такого великого значення, то історія гри у радість стає справжньою сімейною хронікою, яка раз за разом відкриває все нові та нові секрети давнього сімейства.

Читати: „Полліанна“ — книга-антидепресант

Історія змальовує тільки два покоління, але показує такий заплутаний клубок почуттів, що Полліанна спочатку губиться, та потім з її ініціативи все виходить якнайкраще. Вона робить світ добрішим і вчить радіти навіть з найважчі часи. Згодна, часом підхід Полліанни бісить, але він працює – і це головне.


13

Філ Найт «Взуття-буття. Історія Nike, розказана її засновником»


«Що тут робить це нон-фікшн?» – спитаєте ви. «Та я сама в шоці» – відповім я, і тихенько прокрадусь до виходу у своїх кросівках «Найк». Але книга тут невипадково, тому що вона геть-таки сімейна сага.

Почнемо з того, що ми знайомимось з усім сімейством Філа Найта. Привіт, мамо, тату, сестри… дружина, сини… І всі вони мають неабиякий вплив на розвиток «Блу Ріббон», а потім і «Найка». Та й команда Філа – Джонсон, Вуддел, Ґейз… усі вони, немов родина, яка викохує бізнес-дитя зі «свушем» на бочку.


Сподіваюсь, що знайшла кожному щось до душі. Якщо ж не знайшла, кажіть, пошукаю ще.

Юлія Дутка
Трилероїд, інтроверт та психоаналітик-аматор. Ви хочете про це поговорити? За фахом - журналіст, та більше тяжію до редагування. Люблю соло-подорожі, важкий метал, м’яке світло, волохатих корів, Скандинавію та бензопили. Мрію попестити ісландських коників та потиснути руку Чакові Поланіку.
http://tarels.blogspot.com/%20

4 thoughts on “Це вам не «Санта Барбара»: 14 сімейних саг для осіннього бінґо

  1. Дякую за “Сагу про Форсайтів”! Шкода, що у списку немає романів “Сто років самотності” Маркеса, “Крик і шал” та “Авесаломе! Авесаломе!” Фолкнера – то ще ті саги)

  2. Надіє, “Сто років самотності” – надто очевидний вибір) а в тоді гудредз майже 400 найкращих саг, тому тут ще писати і писати)

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl authors and blogs

Залишити відповідь