Ольга Фреймут пише, а #МамиЧитають. Потрійна рецензія книжки «Кажан Жан»

Нагадуємо, що 6 березня 2018 року Ольга Фреймут презентувала книгу для дітей «Кажан Жан» та анонсувала створення власного видавництва. Докладніше про новину читайте за посиланням >>

Три мами-авторки блогу Yakaboo одразу зацікавилися дитячою новинкою від Ольги Фреймут і вже прочитати книжку. Чому вони обрали історію про кажана та чим ця книжка відрізняється від інших? #МамиЧитають та розповідають.


Оглядачки

14_8_03

Ірина @irinyurchмама-книголюб. Вірю в те, що книги відіграють велику роль у формуванні особистості – не тільки маленької, а й дорослої ?

Наталія @ilatanka: читака й мама в декреті. Багато читаю про виховання, щоб віднаходити те, що мені імпонує й надихає ставати ще більш щасливою мамою. Так! Я вірю, що щаслива мама = щаслива сім’я = щаслива дитина.

Юлія @julia_prokhorovych: неідеальна матуся маленького хлопчика-шилопопика ? Шукаю тишу в книжках, особливо люблю читати у ванні з піною та при свічках (просто це єдине місце, де мама може усамітнитися.. ?)


14_5_03

Чому зацікавилися казкою?


Ірина: чи є у світі діти, які не люблять казки? Кожна мама зіштовхується з дитячими бажаннями почути історію. Чарівну, захопливу, особливу. Як її вигадати, де знайти? Та ще й таку, щоб з глибокою мораллю і вірним сенсом. Я з тих, хто перебуває в постійному пошуку таких книжок для свого малюка.

«Кажан Жан» зацікавив мене подвійно. Дитяча казка, написана жінкою, яка багато в чому є прикладом. Ольга Фреймут – журналістка й телеведуча, selfmade woman і мама трьох дітей. Перша книжка Ольги залишила приємний післясмак, я чекала на її нові проби пера – тепер як дитячого автора.

«Кажан Жан» – це казка про миле сімейство кажанів, ілюстрована талановитим Костем Лавро. Незвично бачити дитячу книжку, зроблену в темних тонах, герої – не зайчики й білочки, а павуки, вовкулаки, упирі. Заінтриговані? Тільки не робіть поспішних висновків.

Юлія: ця книжка добряче мене зацікавила. На вигляд – досить нестандартна, виконана в темних кольорах, а її головні герої – кажани (цих маленьких істот я ще з дитинства побоююсь ?) А вас лякають кажани? Кажуть, що вони полюбляють світлий одяг і кружляють над головами, щоб вчепитися людям у волосся! І досі не знаю, чому люди так вважають, тож мені стало цікаво.. Цікаво дізнатися більше про кажанів, поглянути на них з іншої точки зору. Тим паче автор книги – Оля Фреймут, а вона може здивувати!

Наталія: казки люблю страшенно. Я навіть читати навчилася заради них. Щоб не чекати, поки в батьків буде вільна хвилинка, а читати їх, читати. Тепер хочу передати цю любов синочку. Тож збираю для нього колекцію казочок на будь-який смак! І цікавлять мене не тільки перевірені часом історії, а й сучасні. Через це мені було напрочуд цікаво прочитати казочку Ольги Фреймут, яка ще пахла свіженькою фарбою.


14_7_03

Особливості


Ірина: передовсім хочеться відзначити вибір персонажів. Страшні й моторошні на перший погляд, герої знаходять у казці зовсім інше обличчя. Головний герой Жан розчулює, а директор школи – Вовкулака – викликає усмішку. Спойлер: у книзі з’являться янголи, але вони не стануть «протилежностями» Жана, тут немає звичного поділу характерів на «добро» і «зло».

Казка сучасна, що не може не тішити. Селфі, світшоти, реп – герої «Кажана Жана» пішли в ногу з часом. На мій погляд, це чудово, бо нюанси реального життя не зіпсують милу казку, скоріше навпаки – зроблять її більш захопливою для дитини.

Крім основного сюжету, у книзі є загальна панорама – школа Жана, місцеве радіо й навіть лікарня з лікарем. З кожною сторінкою читач все більше занурюється в новий світ, а за допомогою дитячої фантазії – він заграє найяскравішими барвами.

Юлія: кажан Жан – маленький хлопчик-кажанчик, що має непосидючий і допитливий характер. Він цікавиться усім на світі, а найбільше хоче побачити Сонце.

Він дуже хотів бути першим відважним кажаном, який сягне туди, куди інші не потрапили. Відтак він розповість усім, що світ – це не темне небо, а ясний сонечковий обрій. І ще зробить селфі на його тлі…

Але не все так просто, для кажанів побачити сонце дуже небезпечно, про що і попереджають батьки Жана. Але хлопчик має мрію. Що ж йому робити – дослухатися до батьків чи вчинити на власний розсуд?

Наталія: казочка зовсім не звичайна. У ній основні герої – це кажани, упирі, кроти, вурдалаки… Тобто істоти, яких традиційно побоюються. А тут вони такі милі й кумедні! Особливу симпатію викликає головний персонаж Жан, який мріє зробити селфі з сонцем, якого ніколи не бачив. Авторка змалювала світ очима кажанів, коли просинаєшся майже опівночі й нічого толком не бачиш. Талановитий художник Кость Лавро це ще більше підкреслив завдяки неймовірним ілюстраціям. Так, незвично бачити дитячу книжку в темних кольорах, але мені сподобалося її розглядати!


14_6_03

Післясмак


Ірина: найголовніше в цій книзі – це її основний меседж, я поділяю його і радію, що саме на ньому і зосереджений «Кажан Жан». Герой має мрію. Попри всі заборони, Жан вирішується на Відчайдушний і Ризикований крок – здійснити її. Здавалося б, дитяча книжка з милим героями, а такий хороший стусан батькам. Почути свою дитину, задовольнити здорову дитяче цікавість, допомогти познайомитися зі світом. Донести те, що мріяти – важливо й потрібно, а цілі існують для того, щоб до них іти. І часом буває дуже важко, тож чи варто йти до кінця?

Ті, хто лякаються мрій, залишаються з порожніми крилами.

Юлія: хоча я вже доросла тітонька, але мені було цікаво читати цю казочку. В дитячих історіях завжди можна розповісти про важливе, тільки в більш пом’якшеній, грайливій формі. І як кажуть психологи, через казку дитину можна підготувати до реального життя, познайомити з поняттями добра і зла, темного та світлого.

Тому з однієї сторони ситуація із кажанчиком Жаном показує наскільки важливо мати ціль і не відступати. Але з іншої – завжди поряд повинен бути той, хто допоможе, попередить і подбає про тебе. Адже ціль може бути небезпечною…

Автор піднімає важливу тему досягнення своєї мети. Але якою ціною? Чи завжди ціль варта тих ризиків, які вона несе за собою? Читайте і робіть свої висновки.

Наталія: пам’ятаю в дитинстві, коли бабуся щось готувала в печі, я їй читала казочки. Ну як читала? Складала по складах. Так от бабуся наприкінці запитувала: «Про що ця казка? Чого вона може нас навчити?». Так я звикла шукати мораль у казках змалку. Казочка про кажана Жана теж має свою мораль, хоча я й не повністю з нею згодна. Спробую пояснити.

Так, авторці вдалося в простесенькій казочці підняти декілька важливих питань – і для дітей, і для батьків. По-перше, вона нагадала, що не варто чіпляти й вірити в ярлики – навіть кажани можуть виявитися дуже милими істотами.

По-друге, батькам треба пам’ятати, що їхні діти – це маленькі дослідники, яких не варто стримувати через власні забобони. Дійсно, батькам потрібно на хвильку зупинятися перед кожним «Не можна!» і в більшості випадків стримуватися, дозволяючи дітям пізнавати світ. Однак я маю важливе уточнення – якщо наміри дитини не становлять загрози для її життя та здоров’я.

По-третє, важливо не боятися й іти до своєї мети. Та, знову ж таки, не ціною свого здоров’я. А що в казці? Жан домагається свого, але це мало не коштувало йому життя. І це мені не сподобалося. Батьки Жана попереджають його про реальну небезпеку, а він не слухається й ризикує життям. Чи хочу я давати такий приклад синові? Невпевнена. Ось таке моє суб’єктивне враження, а у вас воно може бути зовсім іншим.  


Цитати

– Я хочу стати першим кажаном, який його побачить. Я хочу познайомити Сонце зі своєю родиною. Ми, кажани, живемо тільки вночі. Нас цураються, нами лякають дітей. Мають за кару Божу. Хочу, щоб ми вийшли з темряви на сонечко. Тоді, можливо, летючих мишей перестануть боятися.

Вона була добра й поблажлива, дозволяла порушувати шкільний етикет, під час уроку можна було всмак їсти сухі личинки, схожі на попкорн, чистити дзьоба, носа та чубитися. Діти її любили, радо слухали історію прадавніх тварин і теорію душогубства в умовах жорстокого лісу. А на уроці з всесвітньої історії життя школярі вчили закон Лінча-Пітера: сови, як люди, – не ті, ким можуть видаватися.

Фіранка гойдалася від вранішнього вітру. Жан знав, що за нею – Сонце. До нього хотілося дужче, ніж будь-коли. Ну хіба воно може спалити мале кажаня? Не вірилося. Мама часто називала сина своїм “сонечком”. Хіба б прирівнювала вона його до небесного світла, якби воно було чимось поганим, справді лихим?


Читати: Солодких снів! 15 книжок-«засинайок» для найменших

Читати: #ЧитаємоРазом: «Лінива мама». Завдання для розвитку


Придбати книжку в Yakaboo

Катерина Молочко
SMM в Yakaboo.ua, книголюб та автор проекту Best Books https://vk.com/b__books. Читаю лишень книжки з певною загадкою (детективи) або важкі психологічні твори (трилери), загалом усе те, що Джої заховав би у морозилку. Вірю, що поганих книжок не існує, є просто не та цільова аудиторія.
https://katemolochko.wixsite.com/blog

7 thoughts on “Ольга Фреймут пише, а #МамиЧитають. Потрійна рецензія книжки «Кажан Жан»

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these Second Life authors and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a video game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these second life websites and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a online game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl authors and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a video game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl authors and blogs

Залишити відповідь