Листи сором’язливого, або Чарлі стає дорослим

Коли не знаєш, як сказати про те, що у тебе на душі, – напиши листа. Цей прийом використовує і головний герой книги Стівена Чбоскі «Привіт, це Чарлі! або Переваги сором’язливих» – саме тієї, в екранізації якої зіграла Емма Вотсон. Фільм я, зізнаюсь, не бачила (та й, відверто кажучи, не одразу впізнала, що це «саме та» книга, за якою знято «саме той» фільм), тож усе, про що йшлося в листах Чарлі, було для мене цілковитим сюрпризом. Таким, як найкращі у світі подарунки, – неочікуваним і зворушливим до сліз.

І швець, і кравець, і на дуді грець

Це прислів’я дуже пасує Стівену Чбоскі. Бо він однаково чудово проявив себе і як письменник, і як сценарист, і як кінорежисер. При цьому фільмів у його списку суттєво більше, ніж книжок – вона, по суті, одна. Однак не надто великий досвід у літературній творчості не завадив творінню Чбоскі стати бестселером «Нью-Йорк Таймс» і загалом однією з найкращих і найпронизливіших книжок про дорослішання.

По дорозі у світ дорослих

Дорослішання Чарлі, формально, починається з переходом у старшу школу. Це те місце, де всі твої колишні знайомі раптом починають поводитися як ідіоти – просто щоб показати, які вони дорослі. Просто тому, що так треба. Чарлі це не подобається, тож він лишається осторонь усього цього. А це значить – дивним і самотнім. Добре те, що старший брат-футболіст навчив його круто битися. Тож після того, як Чарлі дає відсіч шкільному хулігану, його вважають нарваним чуваком і більше не зачіпають. Погано те, що найкращий друг хлопця вчинив самогубство, не залишивши навіть прощальної записки, не пояснивши свій вчинок,тому Чарлі лишається наодинці зі шкільним життям. Так, у нього ще є старші брат і сестра, але вони не дуже близькі, принаймні спочатку. Є чудовий викладач англійської, який бачить у ньому щось більше, ніж просто розумного учня, постачає найкращими книжками і заохочує думати й аналізувати. А потім у Чарлі з’являються Патрік і Сем, які стають для нього не просто найкращими друзями, а й провідниками у світ дорослості.

Патрік та Сем – зведені брат і сестра, але настільки близькі за духом, що їх спершу приймаєш або за дуже закохану пару, або за несхожих зовні двійнят. Саме вони відкривають Чарлі принади і спокуси «майже дорослих» – вечірки з хорошою музикою і легкими наркотиками, Шоу Рікі Хоррора з фріками і фендомним самвидавом, алкоголь і лсд, любов у всіх її проявах і свобода самовираження. Але роблять це дуже делікатно й акуратно: рівно настільки, щоб показати різноманіття світу, але не нашкодити.

Натомість скромник Чарлі вчить друзів щирості й уважності. Так, він надміу емоційний. Так, він часто плаче або впадає у ступор. І його стан буває важко зрозуміти. Зате він уміє уважно слухати і дивитися, чутливо ставиться до їхніх емоцій і слів. Тому подарунки, які робить Чарлі, ніколи не бувають випадковими, вони повністю пасують тому, кому їх дарують. Взагалі, мистецтво дарувати – це те, чому варто повчитися у героя цієї книжки.

Секс, наркотики, рок-н-рол і чудові батьки

Підліткових тем і проблем перехідного віку в цій книзі більш ніж достатньо. Тут і про кохання, і про перший секс. Тут і про випивку, і про «травичку», і про те, що декому ЛСДшні «тріпи» протипоказані, тож ліпше не ризикувати.

Підлітки з цієї книжки – не «важкі діти», а звичайна собі молодь, яка експериментує зі своїм внутрішнім світом, з речовинами і з любов’ю.

Але крім цього слухає музику, читає книжки, дивиться арт-хаузні фільми і мріє про університетське майбутнє. Деякі сцени можуть трішки шокувати – приміром ті, що стосуються гомосексуальних стосунків (о ні, тут немає порнографії! Просто хлопці цілуються:). А головна і до пори до часу захована проблема може взагалі вибити ґрунт з-під ніг, коли випливе назовні.

Але – і це беззаперечна перевага цієї книжки! – мені дуже сподобалося, як усі ці теми проговорюються. І про прийняття (або не-прийняття) інакшості, і про те, що секс-по-п’яні, якщо одна зі сторін його не хоче, але піддається наполяганням іншої – це не що інше, як зґвалтування (навіть якщо все це відбувається між закоханою парочкою, так).

А ще мені дуже сподобалися батьки Чарлі. Ні, вони не ідеальні. Ідеальні, певно, помітили б, що їхня донька вагітна чи що їхній син щовечора обдовбується травичкою. Їм десь не вистачає уважності, десь – швидкості реакції, десь – емоційної близькості. Вони, зрештою, звичайні люди. Але при цьому вони демонструють дуже правильні реакції на ситуації, які відбуваються в їхній родині і з їхніми дітьми.

Друг для підлітків, порадник для батьків

Читати цю книжку варто тим хто цінує щирість, має проблеми, пов’язані з дорослішанням, почувається самотнім і не-таким серед однолітків. Також вона буде корисною батькам, які мають дітей-підлітків і хочуть побудувати з ними здорові приязні стосунки. А ще вона точно стане в нагоді людям, які мають клопоти з тим, щоб обрати подарунки своїм близьким – можливо, Чарлі навчить їх, як робити це правильно:)

Пряма мова

«Білл усміхнувся й далі ставив мені питання. Крок за кроком він дістався й до «сімейних проблем». Тоді я розповів йому, як той хлопець, що записує аудіозбірки, дав ляпаса моїй сестрі, — сестра просила лише татові з мамою нічого не розповідати, отож я вирішив, що Біллу розповісти можна. Він слухав мене з дуже серйозним виразом обличчя, а тоді сказав одну фразу, яку я, напевне, не забуду до кінця семестру, а може, і взагалі.
— Чарлі, ми приймаємо таку любов, на яку, на наш погляд, заслуговуємо.»

Схожі книжки: «Таємний щоденник Адріана Моула» Сью Таунсенд, «Елеанор і Парк» Рейнбоу Ровелл.

Віталіна Макарик