Перша книжка серії «Золота Полиця». #ЧитаємоРазом: «Венера в хутрі» Леопольд фон Захер-Мазох

Нова тема в рамках рубрики #ЧитаємоРазом – класична проза. Чому ми обрали саме класику? На початку 2018 року видавництво #книголав презентувало проект «Золота Полиця» (12 класичних текстів українською мовою і в незрівнянному оформленні з’являться в продажі протягом року) і оповідачки-авторки блогу зацікавилися цим виданням.

Приєднуйтеся, читайте класику разом із нами та вигравайте призи! Докладніше про флешмоб #ЗолотаПолицяКласики і правила участі читайте в нашому instagram.


Читати: #книголав презентує проект серії класики «Золота Полиця»


Оглядачки

15_2_03

Оля @helga_reads: не можу сказати, що я достатньо обізнана в класичних творах і усвідомлюю, що маю багато прогалин, які просто обов’язково повинна заповнити. Найпершим знайомством із класикою завдячую Марку Твену і його Тому Сойеру в парі з Геком Фіном. У підлітковому віці я читала пригодницькі романи Верна й Ріда, а також ознайомилась із популярними романами жінок-класиків Бронте, Остен, Маккалоу та Мітчелл.

Оксана @wanderlust_reading: з дитинства обожнюю товстенькі видання класики, які відшукувала в сімейній бібліотеці, а пізніше – у місцевій ? Діккенс, Остен, Бронте, Твен – я виросла з ними та їхньою творчістю. Класика мене заспокоює й дарує мрійливий настрій, тому у хвилини переживань завжди звертаюся до неї.

Поліна @belle_library: усе своє дитинство я була оточена книжками. І якщо батьки купували мені літературу згідно з моїм віком, то в дідусів були справжні великі бібліотеки з класичними творами. Тому, починаючи з 10 років моїми улюбленими книгами були ті, назви яких мене не лякали – «Робінзон Крузо» Дефо, «Острів скарбів» Стівенсона, дитячі детективи Енід Блайтон. Згодом я почала звертати увагу на більш серйозні твори, і так розвивався мій читацький шлях. Тепер кожен новий рік я починаю з книги Олександра Дюма. Класика для мене – це майже завжди запорука того, що я отримаю все те, що люблю в літературі. А люблю я логічний сюжет, яскравих персонажів та неймовірно красивий стиль викладення (навіть у перекладі). Мені приємно, що багато з моїх улюблених класичних героїв нарешті почнуть говорити українською. Дуже сподіваюсь не розчаруватися.


Кожна жінка – трохи богиня

Поліна: «Венера в хутрі» Леопольда фон Захер-Мазоха – це беззаперечно досить впливовий твір у класичній літературі. До того ж ця книга є найбільш відомим твором письменника. У повісті читач зустрічається з харизматичним головним героєм Северином, який до нестями закохується у Венеру. Так, ту саму міфологічну богиню, про яку й до сьогодні ходять легенди. Тому, коли одного дня Северин зустрів жінку, яка для нього виявилася реальним уособленням міфічної богині, він втратив здоровий глузд. Закохався.

Розуміння кохання та пов’язаних із ним почуттів різне для кожної окремої людини. Хтось хоче проводити з коханою особистістю кожну мить вільного часу, хтось починає писати вірші, хтось перестає вживати їжу (так, і таке буває). Тому зовсім не дивно, що Северин мріяв про те, аби його відшмагала батогом кохана жінка. І якщо один із читачів побачить у цьому лише брудні фантазії, то інший зануриться глибше в текст і знайде відповідь, чому головний герой бачив справжнім проявом кохання батоги та мотузки.

Сподіваюся, що ви не приймете цю інформацію як спойлер – у книзі зовсім немає відверто еротичних сцен. З популярними сучасними книгами «Венера в хутрі» не має нічого спільного. Це та сама класика – класичніше й не придумаєш. Описи тут займають більше місця ніж діалоги, а внутрішній світ героїв розкривається з допомогою внутрішніх бесід та роздумів. Тому, якщо ви сподівалися знайти щось заборонене на сторінках книги – то краще читайте якусь іншу книжку. Але для того, аби зануритись у психологію героїв та віднайти первісні мотиви подібної поведінки «Венера в хутрі» пасуватиме бездоганно. До речі, для більшого розуміння історії самого Леопольда фон Захер-Мазоха я би радила звернути увагу на мемуари його колишньої дружини Ванди фон Захер-Мазох. Думаю, якщо ви прочитаєте «Венеру в хутрі», ви зрозумієте мою пропозицію.


Нарешті класика звучить українською

Оля: видавництво #книголав запустили дуже крутий проект – Золота полиця. Фішка в тому, що можна зробити передзамовлення всієї серії за акційною зниженою ціною, або ж купувати книжки по одній раз на місяць. У будь-якому випадку наприкінці 2018-го на вашій полиці красуватиметься шикарна серія в дійсно якісному оформленні. Палітурка (мінімалістичний дизайн і просто якість виконання), папір, шрифт, уже звичне ляссе – все на вищому рівні. Такі книжки приємно не лише тримати в руках, а і додати до будь-якої бібліотеки. В усьому цьому є лише один мінус – ціна. Зрозуміло, що за якість потрібно платити, але, на жаль, середньостатистичний українець не може собі дозволити таку шикарну серію. Пишу це не лише як власне бачення, а й висловлюю думку багатьох моїх підписників, що писали в приват із метою обговорити цінову політику цієї серії.

І, звісно ж, варто відмітити переклад. Він чудовий. Жодних незрозумілих діалектизмів, чи застарілих слів. Одруківок і росіянізмів теж не було виявлено ?

Текст ллється так, що не помічаєш, як швидко гортаються одна за одною сторінки й ось уже вся історія скінчилась. Навіть, незважаючи на те, що читати про таку «рабську» любов Северина мені не було приємно, це не заважало насолоджуватися дійсно класичними описами й гарною мовою.

Анітрохи не шкодую про те, що познайомилась із твором, хоч і не змогла оцінити всі глибини Северинової душі, та й Ванда не викликала в мене позитивних емоцій, але роман вартує того, аби бути прочитаним.


Кохання в стражданні, або Моральне рабство та його наслідки

Оксана: впевнена, що для кінця ХІХ сторіччя «Венера в хутрі» була проривом. Чимось скандальним, таким, про що не говорять – або ж говорять пошепки. Коротка за обсягом книга (читайте – повість), якщо й не розкрила тему мазохізму, принаймні, озвучила існування такого психологічного явища.

Мені не зрозуміти бажання отримати насолоду через біль та приниження, тому й головний герой не викликав симпатії. Проте нудьгувати «Венера в хутрі» не дала, я проковтнула її за кілька годин – плюсом Захеру-Мазоху стає легка мова та велика кількість діалогів. Він не заглиблюється в настрої героїв, причини становлення їх тими, ким вони є (що властиво класиці, чи не так?). Тут же, навпаки, усе жваво, хоча таймлайн повісті досить обширний.

«Венера в хутрі» – таке собі замкнене коло стосунків чоловіка та жінки, яке можна розірвати лише шляхом страждань одного з героїв. У такій ситуації я повністю на стороні Ванди, обраниці головного героя – якщо тут можна обирати – адже із самого початку вона чітко озвучувала, який саме чоловік їй потрібен. І хоча головний герой явно таким не був, усе ж умовив її стати його єдиною. До чого це призвело, дізнаєтеся в книжці ? 


Кому варто прочитати

Оля: тим, хто має бажання ознайомитись із як найбільшим колом класичних творів.

Оксана: любителям класики та тим, хто цікавиться психологією (проте тут не буде ніяких роз’яснень феномену мазохізму).

Поліна: поціновувачам психологічних творів та копирсання в мотивах людських вчинків.


Кому не варто читати

Оля: шанувальникам легкої, розважальної літератури.

Оксана: тим, хто воліє бачити кохання та сексуальні стосунки лише через рожеві окуляри ?

Поліна: людям, які вважають приватним усе, що відбувається за закритими дверима спальні.


Схожі книжки

Оля: «Очерки по психологии сексуальности» Зігмунд Фрейд.

Оксана: трилогія «50 відтінків сірого».

Поліна: «Декамерон» Джованні Бокаччо.


Читати: Любить – не любить: 25 книг про непрості стосунки

Читати: Новинки лютого. 90 книжок від українських видавництв


Придбати книжку в Yakaboo

(Visited 750 times, 1 visits today)
Катерина Молочко
Катерина Молочко
SMM в Yakaboo.ua, книголюб та автор проекту Best Books https://vk.com/b__books. Читаю лишень книжки з певною загадкою (детективи) або важкі психологічні твори (трилери), загалом усе те, що Джої заховав би у морозилку. Вірю, що поганих книжок не існує, є просто не та цільова аудиторія.
https://katemolochko.wixsite.com/blog