Ви замислюєтеся про майбутнє? Ні, я серйозно, чи думаєте ви про те, що чекає нас? Ні? Мабуть, час прийшов. А для того, щоб думалося краще і ґрунтовніше, було б непогано підтягнути науковий бекграунд.

Дивний збіг: варто було мені поскаржитись з приводу недосконалості обґрунтування магії в фентезі, як до рук потрапила книга, яка просунулася в цьому плані трохи далі, ніж всі інші. Не шукайте в цьому руки вищих сил: дилогія (поки ще дилогія, хехе)

Знаєте, я завжди вважав книжкові списки дном. Ну, тому що не можна чітко сказати, що та чи інша книжка залишиться з тобою на все життя, і кожен, хто стверджує зворотне - брехун і лицемір. Або дурень, що найчастіше збігається. Але

Беручи участь у флешмобі #літо_читання, яку зініціювали Ксеня і Оксана, я собі придумала одну пораду на літо: так як книжки часто заводили мене в цікаві міста і місця, я вирішила цього літа читати книжки, де дія відбувається в місті, де

Знаєте, є такий різновид фантастики, як пародія на навколишню дійсність. Тобто, ось він, свіжий, сяючий, абсолютно вигаданий світ, у якому автор стебеться з навколишньої дійсності. І ось тут все залежить від почуття гумору автора і його аудиторії, тому що іноді

Скажу вам щиро: в сучасному науковому світі дуже складно писати магічне фентезі. Головна проблема полягає в самій магії. Ми стоїмо на порозі техносингулярності, наука остаточно перемогла різні там вуду і майже всім довела, що є основним способом керування і вивчення

Час від часу у кожного з нас виникає питання: що буде, якщо винайдуть ШШС- «швидше за швидкість світла». І ось вам відповідь: буде Адам Робертс, «Скляний Джек».

Сьогодні я збирався писати зовсім про інші книги. Але час від часу починаєш читати, думаючи «а, чергове легке чтиво» або «ай, прохідна книжечка» - а потім отримуєш пару ударів під дих, поспіхом знаходиш всі доступні на сьогодні продовження і занурюєшся

…Фотограф, в якого проявляє плівку герой цього роману, погулявши у паралельній реальності 1950-х років, недаремно дивується достовірності зйомки. Те саме можна закинути самому авторові «Садівника з Очакова», якому добре вдалося відтворити атмосферу хрущовських часів у приморському містечку. Розмови на базарі,

Що першим виринає з пам'яті, якщо сформулювати подумки: "Жінки, які пишуть фантастику (ну або ж - фентезі)"? У моїй уяві одразу спливають два кити: доробок Урсули ЛеҐуїн та "Бараярська сага" Лоїс Буджолд. І лише потім та уява схаменеться та сором'язливо

Коли несумлінним студентам треба терміново здати недороблений реферат, вони збільшують інтервал між рядками, поля і шрифти - аби тільки тексту здавалося більше: раптом ніхто не помітить? Перше враження про книжку Катерини Бабкіної "Щасливі голі люди", яку Євген Стасіневич зарахував до

Час від часу нас всіх дурять. Заманюють високими рейтингами, красивими рецензіями та обіцянками чогось настільки крутого, що просто ах.

Перш, ніж ми перейдемо до самого огляду, ось вам парочка цікавих фактів. По-перше, близько чотирьох тисяч років людина вперше задумалася про природу реальності. І до сих пір не може довести собі, цей світ є ілюзорним чи реальним. По-друге, те, що

Пишу з планшета і в п'ятницю, але без нової книжки вас не залишу. Користуючись нагодою передаю привіт з Горішніх Плавнів, тут здорово, але трішки дивно, про що я потім розповім. Лев Гроссман, "Чарівники" («Волшебники»). Наскільки огидний серіал (хоча підбір акторів, варто сказати, непоганий) настільки