Брат брату – вовк: трилогія «Братья Волф» Маркуса Зусака

Книги про підлітків завжди такі ж суперечливі, як і самі підлітки. Вони часто сповнені надмірного надриву, перебільшення, гострих почуттів і різких вчинків. Трилогія «Братья Волф» показує світ підлітків без прикрас, але разом з тим дуже щиро та відверто. Перше кохання, суперництво, пошуки себе і загострене відчуття світу й свого місця в ньому — кожен зможе упізнати себе в котромусь з героїв.


Залишитися підлітком назавжди


Австралієць Маркус Зусак відомий на весь світ завдяки своєму роману «Крадійка книжок» про Німеччину часів війни. Проте вже й перша книга зробила його одним з найпопулярніших авторів книг для підлітків — «Underdog», написана у 1999 році. У наступні роки вийшло продовження: «Fighting Ruben Wolfe» і «When Dogs Cry». Російською трилогія вийшла під однією обкладинкою із назвою «Братья Волф». У 2014 році Зусак отримав Премію Маргарет Едвардс (Margaret Edwards Awars) — за вклад у літературу для підлітків.


Брат брату — вовк


Трилогія розповідає про звичайну австралійську сім’ю, котра, як і багато подібних, намагається якось вижити. Головні герої — Кемерон, мрійник, та його старший брат Рубен, той ще шибайголова. Вони займаються всім тим, чим займаються звичайні підлітки: крадуть дорожній знак і повертають його на місце, дражнять сусідського шпіца і переживають за нього, бояться стоматологів, але ніколи не виказують цього при інших. Ще у них є старший-в-усьому-успішний брат та старша сестра. Батько, котрий заробляє на життя роботою із сантехнікою, та матір, котра вбиває себе на декількох роботах. Усі вони зовсім не ідеальні, не бездоганні, але вони — правильні. Справжні. Вони живуть у Сіднеї і щодня намагаються якось вижити. Зовсім нічого екстраординарного, але сама суть — в боротьбі. В тому, щоб вставати, коли падаєш, знову і знову. Недостатньо бути переможцем, котрий ніколи не програє, варто бути бійцем, котрий завжди підіймається після падіння.


Найпоетичніший романіст


Австралійські та американські критики називають Маркуса Зусака літературним феноменом і визнають його як одного з найвинахідливіших і найпоетичніших романістів нового часу. Його книги наповнені несподіваних порівнянь і яскравих метафор. Його стиль неможливо переплутати з іншими: чіткі, інколи рвані фрази, виразні слова, часом надмір почуттів — але саме так же і мислить підліток. Страх бути неприйнятим і незрозумілим, самотність, перші закоханості, суперництво, становлення, дружба і довіра. Зусаку вдається зафіксувати не стільки події, скільки враження, емоції, відчуття. Від цього книга стає справжньою, щирою і дуже відкритою. Здається, що її не написали, а просто надиктували на диктофон і віддали у друк без правок.


Машина часу


Трилогія «Братья Волф» — гарний спосіб згадати, як це — бути підлітком. Коли кожна дрібниця здається дуже важливою, коли немає впевненості, коли постійно шукаєш себе і своє місце в світі. Ці книги щирі і справжні, у них не відчувається фальші, зате у них дуже багато сили волі і прагнення боротися.


Кому читати


Усім романтичним натурам (але без зайвих рожевих шмарклів) трилогія «Братья Волф» сподобається однозначно. Однак неповторний стиль, відвертість й ідейність книг навряд чи залишать байдужими хоч когось. Ви не знайдете тут карколомного сюжету, однак задоволення від читання якісної, образної і талановито написаної прози вам гарантовано.


Пряма мова


Легко таким, как я, ничего не достается.

Это не жалоба.

Правда, как есть.

Одна неувязка: у меня по дну мыслей расплесканы видения. Там у меня слова, и я пытаюсь их собрать.

Записать.

Слова, которые я напишу сам себе.

История, за которую я буду драться.

Вот она, начинается…

Так много мгновений нужно запомнить, и я иной раз думаю, может быть, на самом деле мы вовсе не люди. Может, мгновения – это и есть то, что мы есть.

Мгновения слабости и силы.

Мгновения спасения, мгновения всего на свете.

— Что такого в звуке рукоплесканий? — спрашиваю я.

Пес молча рысит вперед, но это меня не смущает. Я рассуждаю вслух.

— Почему он похож на океан, почему словно волнами разбегается над тобой? Почему от него в тебе поднимается прилив?

Я задумываюсь.

Может, дело в том, что это одно из самых благородных применений, какое люди придумали своим ладоням.

В смысле, мы складываем пальцы в кулак. Мы пускаем в ход руки, чтобы обидеть или украсть.

Если же люди хлопают в ладоши, значит, они объединились и приветствуют других людей.

Думаю, это делается затем, чтобы не упустить чего-то важного.

— Они удерживают в ладонях моменты, — тихо говорю я, — для памяти.

Минута зазияла, рассеченная. Кусками развалилась вокруг меня, и я совершенно не представлял, что будет дальше – и от кого будет: от меня или от Октавии. Мне хотелось склониться к земле и подобрать каждый осколочек этой минуты, и рассовать по карманам.


Читати: Закохані, круті і відчайдушні: 10 книжок українських авторів про і для підлітків

Читати: Книжковий Арсенал 2018. Дитячі новинки в Yakaboo


Придбати книжку в Yakaboo

(Visited 106 times, 1 visits today)
Kate Gavrysh
Kate Gavrysh
Редактор і книжковий маніяк. Отримала диплом видавця, але життя вперто тягне мене в IT, тому нині техписьменник. Вірю, що читання книг — найпростіший шлях до безсмертя. Обожнюю подорожі на мотоциклі за відчуття свободи. І ще котів, бо вони точно прибульці з інших планет чи вимірів і щось знають. Мрію відвідати Єхо і Плаский світ — як не вві сні, то хоча б у наступному житті.
http://facebook.com/kate.gavrysh