Так, флешмоб #ФентезійнеЧитання завершився, але любов авторів блогу до жанру фентезі залишилася. Та й свою роль зіграв непередбачуваний фінал першої частини циклу Вікторії Авеярд – «Багряна королева». Отже, у наших оповідачок просто не залишилося вибору – багряна революція триватиме й спільні читання також ?
Читати: #ЧитаємоРазом: «Багряна королева» Вікторія Авеярд. Останнє #ФентезійнеЧитання
Читати: #ДвіДумки: «Багряна королева» Вікторії Авеярд – чиєї крові проллється більше
Оглядачки
Оля @helga_reads: мій читацький шлях розпочався з фентезі, чи варто далі продовжувати? Перші декілька років мого читання були присвячені саме цьому жанру – було прочитано все, до чого тільки могли дістатись мої рученята. Потім було деяке затишшя, але тепер я повертаюсь із новими силами до одного зі своїх улюблених напрямків у літературі.
Юля @tar_el: фанатію від фентезі, хоча читати можу будь-що. Мрію про книгу, де маніяк з суперсилами зійдеться у герці з надзвичайним детективом… От нехай би сама це й написала ?
Поліна @belle_library: поки світ втрачав розум від фентезі – я читала класичну прозу. Єдиним винятком був Гаррі Поттер, але то зрозуміло. Й ось зараз я завдяки Yakaboo маю змогу ознайомитись із різними авторами в жанрі фентезі аби надолужити втрачене. Сказати, що я захоплена – це значить промовчати!
Повстання в розпалі
Юля: сюжет «Скляного меча» органічно продовжує свою матір, «Багряну королеву», тому якогось розриву між книжками не виникає. Багряна революція триває, під знамена стає все більше воїнства з прикольними мутаціями. Мара з Келом поволі збирають військо. Їм періодично вставляють палиці в колеса: скандали, інтриги, зради.
Усе це мало б дуже затягувати й інтригувати. Але десь на сторінці 30 почала позіхати і зрозуміла, що розбіжності між першою та другою частинами колосальні. Відчула не тільки зміну динаміки й тотальне сповільнення сюжету, а й відверту нудьгу. Читання затягнулося на довгі тижні й закінчилося розчаруванням.
Поліна: перша книга завершилась яскравим феєрверком із моїх емоцій і мені дуже кортіло дізнатися, що буде, коли корабель дістанеться суші. Й ось у моїх руках опиняється друга книга. Перші сторінки взяли мене в полон, але потім сюжет «провис». І якщо б книга була сповнена шаблонних, але активних подій – тоді я б не скаржилася. Проте, шаблони й повторення так часто з’являються в середині книги, що мені (як і Юлі) ставало нудно.
Цей жанр починає вбивати сам себе. Нового додати до них складно, а старе вже втратило свою можливість дивувати. Саме тому «Скляний меч» мене не зміг захопити у свій полон. Хоча, фінал виявився досить цікавим та знову в мене з’явилося бажання взяти третю книгу в руки як тільки вона вийде.
Оля: друга книжка серії Вікторії Авеярд більше розповідає нам про таких, як головна героїня на ім’я Мара, а також розкриває нові надможливості інших новокровок, що не може не викликати зацікавлення. Вийшов такий собі повстанський роман з описами того, як усе організовано в опозиційному підпіллі. Але не можу не погодитись із дівчатами, що загалом читалося повільно і як часто трапляється в підліткових серіях, друга частина виявилася доволі прохідною. Найбільше екшну читачів чекає в останній третині книги. Закінчення інтригує, але чомусь я передбачила саме такий розвиток подій, тому в мене не було такого великого здивування, як від фінішу «Багряної королеви».
Красиві обкладинки й помилки на сторінках
Юля: авторська лексика доволі бідна, якщо, звичайно, це можна оцінити з перекладу, який наразі найгірший на моїй пам’яті. Перевершить його тільки робот гугла. Перші кільканадцять сторінок ніби більш-менш, а далі починається жахіття редактора. У книзі не тільки проблема з версткою (місцями «з’їхали» рядки), а й купа неукраїнських слів, одруків і неправильного слововживання. Око від гніву сіпається досі, а вже місяць пройшов.
Поліна: вважаю, що в підлітковій літературі неприпустимі жодні помилки та одруківки. Ці книги, насамперед, спрямовані на тих, хто вчиться в школі, і хотілося, щоб книжки залишалися прикладом використання красивої літературної мови з правильною граматикою. На жаль, цей аспект у книзі накульгує. Ситуація, звісно, краще, ніж була з першою книгою, але не ідеальна. Усе те саме – незрозумілі вислови в перекладі, помилки та все таке інше. Дуже хотілося б, щоб видавництво нарешті почуло своїх читачів і стало приділяти більше уваги саме редагуванню перед друком. Бо обкладинки неймовірні, історія досить непогана, а мова викладення – спаплюжена.
Оля: окрім вищезгаданих «гріхів», хочу звернути увагу видавців на використання доволі рідких українських слів у тексті. Людині, яка не спілкується українською в повсякденному житті доволі важко звикнути до того, що слово «полегша» – це нормальний переклад. Було б добре не ускладнювати рідну мову, бо знаю багато людей, які не хочуть навіть починати читати українською саме через страх натрапити на подібні, не всім зрозумілі, слова.
Справжня бомба наприкінці вселяє надію на краще
Юля: головною перевагою цієї серії, як на мене, є її розкішне оформлення: надзвичайно красиві палітурки обох частин. Але в «Скляного меча» вона не така якісна: срібні літери на корінці в мене почали облазити на половині книги.
І, хоч від мене тут тільки критика, я все ж чекаю третю частину і збираюсь її читати, цікаво все ж чим закінчиться ця історія кастової боротьби, тим паче фінал «меча» добряче заінтригував.
Поліна: іноді мені здається, що автори підліткової літератури творять свої книги як салат – у всіх одні й ті самі інгредієнти, лише відрізняються пропорції та соуси. «Скляний меч» Вікторії Авеярд (як і вся серія) – це досить непоганий симбіоз з усіх цікавих літературних «інгредієнтів» притаманних підлітковому фентезі. Знайти щось принципово нове досить важко, але в подіях є логіка, а герої не дратують. Друга книга серії дійсно програє першій у динаміці подій, тому будемо сподіватись, що третя книга буде сповнена неперевершених пригод. Принаймні, кінець «Скляного меча» дав мені таку надію.
Оля: незважаючи на всі недоліки, інтерес до серії не вщухає, за долю героїв важко не перейматись. Саме тому цілком логічно, що я все-таки чекаю на третю частину і сподіваюсь, що Мара нарешті подорослішає й перестане так сильно мене бісити своїми стражданнями ?
P.S. було б дуже цікаво почитати що коїться в голові Кела, від його імені хоч декілька розділів допомогли б зрозуміти цього персонажа краще.
Кому варто прочитати
Юля: тим, хто геть не може жити без фентезі і прагне відкривати для себе нові світи. Шанувальникам «Людей Х» та інших супергеройських супергероїв. А ще тим, хто вміє так вчитатись, що перестає бачити помилки.
Поліна: юним шанувальникам фентезійних інтриг та кохання в умовах глобальної магічної війни.
Оля: тим, хто прагне легкого читання і, безперечно, лише тим, кого не залишила байдужим «Багряна королева».
Кому не варто читати
Юля: фанам наукової фантастики, дуже раціональним і практичним людям, ідеалістам, перфекціоністам і філологам (і латентним у тому числі). Здається, нікого не забула.
Поліна: не радила цю книгу тим, кому не 15 років (якщо в душі – рахується), бо вона дійсно підліткова (і це добре).
Оля: тим, хто прочитав уже багато книжок жанру підліткової літератури.
Схожі книжки
Юля: «Голодні ігри», певна річ, і книги з любовним трикутником, де вибір героїні бісить читача, чомусь тут згадалась «Бріджит Джонс».
Поліна: «Жарина у попелі» Сабаа Тахір.
Оля: серія «Дивергент» Вероніки Рот.
Читати: 10 книг про сильних, самобутніх і сміливих жінок
Читати: Вона написала… фентезі. 10 майстринь найчарівнішого жанру
11 thoughts on “Багряна революція триває. #ЧитаємоРазом: «Скляний меч» Вікторія Авеярд”