Тетяна Синьоок
Тетяна Синьоок
Блогерка, авторка збірки новел “Сіра веселка”, викладач студії навчання й розвитку “Tutoria”, мовних курсів “Solovei”, аспірантка Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноді не можу заснути від щастя, що на світі існує цікава література.
http://chytatsky.blogspot.com/

Атомні бомби й полуниці з шампанським

З Янушем Леоном Вишневським найперша асоціація така: про жінок і для жінок. Однак роман «Бікіні» інтригує тим, що цього разу звичні для автора драматичні колізії між чоловіком і жінкою вписано в складний історичний котекст Другої світової війни. Зруйнований Дрезден, гамірний

Дитина, яка вміє бути дорослою, дорослий, який вміє бути дитиною

Приємно читати книжки про добро і щастя, коли не боїшся, що персонажі розлучаться або що автор уб’є котрогось посеред ідилії. Приємно читати про доступне кожному взаєморозуміння, просту тиху радість повсякденного спілкування з дорогою людиною, навіть якщо ця людина – шестирічна

Тяжко бути багатоклітинним

Якщо ви з-поміж тих, хто розуміє, що генетично модифіковані продукти – це не тільки не шкідливо, а й дуже потрібно для людства, або що щеплення дітям таки необхідно робити, або що депресія – це хвороба, а не примха настрою, може,

Побачити зірок: мої враження від іменитих гостей Форуму-2016

Цьогоріч вирішила зробити те, що ніколи не спадало на думку раніше: умисно повештатись по заходах за участю анонсованих зіркових гостей Форуму. Це реально великий відступ від моєї відпрацьованої роками стратегії ходити на наших: обов'язково на Семкова, Агеєву, Забужко, по можливості

Між стилем і схемою

Читання поетичних збірок нагадує прослуховування музичних альбомів — в'їжджаєш у стиль і смакуєш від композиції до композиції. Якщо стилю нема, то читати/слухати не так вже й цікаво, і в підсумку все забувається. Якщо ж стиль є, і він тобі до душі, помалу

Підкрадаючись до реалізму

Об’єднувати авторів у літературні покоління – справа ризикова. З одного боку, так зручніше зафіксувати в історії літератури певні загальні тенденції розвитку певного періоду, з другого – нема гарантій, що з часом автор не вдаватиме, що непричетний до зарахування себе до

Приречені дорослішати

«Бути мною». Не дитиною, але ще й не дорослою, як дівчинка Руса, яка на день народження хоче кольорові олівці і білий ліфчик. А от чи хоче вона дорослішати?

Вибороти золото

Так завжди було і є до сьогодні, що Олімпійські ігри – не просто спорт як певне фізичне досягнення людини чи кількох людей. Медальний залік – це показник величі країни. Проте тих глядачів, хто щочотири роки дивиться Олімпіаду, цікавлять передусім історії

Книжковий сітком про неідеальну родину

Любите дивитися сіткоми? А читати? Дві книжки про польську дівчинку Бубу і пригоди її родини – це такий собі книжковий міні-серіал, жанр якого можна визначити як «родинна комедія». І тут я згадую улюблену «Modern family», дивакуватих персонажів якої так люблю

«Життя Пі»: то як могло бути насправді?

 – Я знаю історію, після якої ви повірите в Бога, – сказав Той, Хто Вижив Письменнику і розповів йому про понад двісті днів, проведених у відкритому морі в товаристві бенгальського тигра. Письменник виконав завдання й народив книжку. Здається, він повірив у

Плакати чи не плакати: ось у чім питання

Ця книжка на одну з  тем, що зачіпають за замовчуванням. Типу смерть улюбленої вірної тварини, війна, аборт, насильство, геноцид абощо. По щирості, мені просто страшно співвідноситися з персонажами і при цьому знати, як усе закінчиться. Захищаюся, буцім, все одно фінал

Числа, що не діляться

Книжки про дитячі травми переслідують мене. Але не можу сказати, що мені набридає. Мені сподобалася книжка "Самотність простих чисел" Паоло Джордано. Так, світ вже років сім тому як встиг його обговорити, але краще пізно, ніж ніколи — і ось хороший український переклад

We were liars, або посторінкова паранойя

П'ять хвилин тому перегорнула останні сторінки книжки "Ми були Брехунами" Емілі Локгарт. І вперше пишу відгук по дуже-дуже гарячих слідах, без роздумів про композицію посту, без особливого добору слів. У процесі короткочасного читання (це книжка на кілька годин) я порівнювала

Містична історія про Лялькаря

Чи боїтеся ви ляльок так, як їх боюся я? І не непропорційних штучних Барбі, а живих пупсів із пухкими долоньками і ніжками, несправжність яких виказує хіба мертвий потойбічний погляд скляних очей з чіткою райдужкою, від якої не можеш відвести погляд

Українська Саманта Джонс

Утретє я взяла до рук книжку зі словом "порно" на обкладинці.  Досвід "Порногламуру" Ж.-М. Кюбільє і "Перламутрового порно" Ірени Карпи підказував, що про жодне порно усередині не йтиметься, а ховатися від зацікавлених поглядів у метро доведеться. Майже так і сталося.