Як iPhone полонив світ, або Девайс № 1 серед смартфонів

Сьогодення неможливо уявити без гаджетів, і смартфони серед них займають чи не перше місце. Важко назвати прилад, який у наш час використовувався б частіше за телефон, а серед них перше місце посідає, безумовно, iPhone. Саме йому присвячена книга «Девайс №1. Таємна історія iPhone» Браєна Мерканта – найдетальніша робота, що стосується теми iPhone.


Редактор веб-сайту Motherboard (висвітлює питання науки та технологій), засновник Terraform (інтернет-видання фантастики) Браєн Меркант успішно друкується в таких відомих усім виданнях, як “Discovery” та “Guardian”, а також багатьох інших. Пишучи «Девайс №1», Браєн користувався трьома iPhone, записуючи інтерв’ю, знімаючи фото та роблячи нотатки: iPhone 6, iPhone 4S, куплений на чорному ринку в Китаї та викрадений у Чилі, а ще iPhone 7, придбаний автором у день його запуску в продаж.

Серед населення США кількість власників смартфонів зросла з 10 відсотків у 2007 році до майже 80 відсотків у 2016-му. Ця зміна перетворила iPhone на найбільшу зірку у світі побутової електроніки, починаючи від… – ні, даруйте, це зірка всього світу роздрібної торгівлі. Ні, навіть така характеристика применшує його значення. Власне кажучи, мабуть, наразі iPhone – це вінець творіння капіталізму.


Без переоцінки книжки Мерканта скажу, що робота пророблена дійсно колосальна. Розділи змінюються в шаховому порядку: один присвячено розробці технології (приміром, функції мультитач), інший – описує подорож автора (ми побуваємо в Болівії та Китаї, Чилі та Парижі) у пошуках відповіді на питання, чим же iPhone кращий за інші смартфони та в чому його геніальність.

Втім, «Девайс № 1» – це не лише книжка про iPhone. Радше це посібник історії створення смартфонів, сенсорних екранів та загалом історії розвитку технологій у світі.

Приміром, мені було дуже цікаво прочитати:

  • який смартфон був першим (на додачу до цього в книзі є й фото) та як він називався (невеликий спойлер – тепер розумію, звідки ноги ростуть у фрази “Simon says” 🙂 );
  • як пов’язаний британський журнал гумору й сатири кінця ХІХ століття «Панч» зі смартфонами;
  • коли вперше було випущено пристрій під назвою iPhone (якщо ви думаєте, що 2007 року, то будете здивовані);
  • як несолодко було працювати під керівництвом Стіва Джобса (ото вже людина настрою, скажу я вам!);
  • чиїм голосом говорить Siri та коли про це дізналася сама власниця голосу 🙂

Як би не цікаво було читати про технології, саме розділи про подорожі Браєна вразили мене найбільше. Розділ «Шахтофони» та оповідка про болівійських дітей, котрі гинуть у шахтах, добуваючи олово для виробництва iPhone, чи не одразу відбиває бажання мати девайс із яблучком на ньому.

Розділ про пригоди автора в Китаї, на заводі, де збирають iPhone, також вражає – здається, у наші дні немає таких умов праці та ганебного ставлення до робітників, але вони наявні, ще й там, де збирають одні з найякісніших девайсів у світі. Хтозна, скільки робітників закінчили життя самогубством на заводі Foxconn – або в Apple про це не відають, або не бажають втручатись.

Ваш iPhone починається з праці тисяч шахтарів, які часто працюють у нелюдських умовах, майже на кожному континенті планети, аби добути базові матеріали, що стануть складовими частинами пристрою.


Стерти в порошок


Крім подорожей, Браєн зробив те, що, мабуть, не робив ніхто до нього – з допомогою консультанта з питань гірничих робіт він визначив хімічний склад iPhone. Помістивши телефон для ударного випробування в копер (машину, що здатна подрібнити камінь у порошок), на нього в замкненому середовищі скинули 55-кілограмовий молоток із висоти 1,1 метра. Батарея загорілася, уся маса телефону була стерта в порошок. Після цього матеріали були вилучені та проаналізовані, і детальна таблиця винайдених у складі iPhone хімічних елементів надається Браєном – там навіть є грамаж кожного елемента в iPhone, середня ціна за грам та вартість елемента в телефоні. Ви будете вражені, проте хімічних елементів (в тому числі алюмінію та золота) в iPhone 6 назбирається аж на 1,03 долара!

До речі, найбільше в телефоні алюмінію (31,14 грамів), а його отримують із бокситу відкритого видобутку, який здатен спустошити природний ландшафт. Одна тонна алюмінію – це чотири тонни бокситу. Висновки робіть самі.


Історія створення


Проте хімічний аналіз, мабуть, був найлегшим, що очікувало Мерканта в написанні книги. Історія про те, як було створено iPhone, і хто допоміг створити його, не є достатньо зрозумілою навіть усередині самої Apple. Та це й не дивно, якщо врахувати надзвичайну (інколи параноїдальну) систему засекреченості виробництв у компанії. Зазвичай співробітники одних відділів не знають, чим займаються інші та не мають права обговорювати свою роботу ніде, крім свого офісу, тим паче поза його межами. Пропускна система на висоті – як у Каліфорнії, так і в Китаї ви навряд потрапите до приміщень. Багато хто зі співробітників компанії говорив із Браєном потай, зустрічаючися у барах і маленьких кафе, та й це «говорив» досить умовне, адже про ті винаходи та розробки Apple, що започатковані десятиліття тому та відкладені вбік, заборонено розповідати політикою конфіденційності – адже колись вони знову можуть бути взяті в роботу.

Після того, як перший iPhone розпочав своє сходження до рангу найприбутковішого продукту, секретність усередині Apple лише посилилася. Співробітників, що насмілювалися прохопитись хоч словом про продукти, які розробляла компанія, звільняли негайно, тієї ж миті. Команди, яким довірили найважливіші, на думку Джобса, проекти, змушені були працювати в режимі цілковитої конспірації. Їм заборонялось обговорювати деталі роботи навіть із колегами.

Можливо, саме через цю надсекретність і пройшла непоміченою зухвала заява Стіва Джобса на презентації першого iPhone 2007 року – він стверджував, що вони винайшли технологію мультитач та сенсорну панель, що зовсім невірно. Проте вірно, що ці розробки мали півстолітню історію до виходу iPhone, а Apple викупила Вейна Вестермана, одного з головних піонерів технології мультитач (уже після здійснених ним розробок) та пропіарила їх як такі, що належать компанії. Правила бізнесу, що поробиш. А тим часом один із вчених, котрий ще в 70-х (!) роках стояв на витоках розробки сенсорних екранів, живе на пенсійні кошти в Женеві.

Чому? Білл Бакстон, один із тих, хто до Apple займався технологією мультитач, називає це «довгим носом інновацій», теорією, суть якої полягає в такому: винаходи маринуються впродовж кількох десятиліть, доки не розвинуться різні екосистеми й технології, потрібні для того, щоб зробити інновації привабливими або корисними. Так сталося з першим смартфоном, про який я писала вище – світ просто був не готовий до нього, коли запустили «Саймона». Цікаво, скільки ще винаходів, що змінять світ, чекають свого часу в дослідницьких інститутах та коли прийде пора їх відкривати?


Весь світ у ваших руках


На завершення хочу лиш сказати – погляньте на 129 грамів (стільки важить iPhone 6) у вашій руці. На задній панелі кожного телефону є напис «Розроблений у Каліфорнії корпорацією Apple, зібраний у Китаї». Тим не менш, додайте до цього чіпи та дисплеї iPhone, що надходять із Японії та Кореї, гіроскопи з Італії, акумулятори з Тайваню… У вашій руці – весь світ. Не лише Apple створила його. Проте саме ця компанія вдало та вчасно поєднала все необхідне для створення девайсу № 1 у світі.

Хоч iPhone і став першим широкодоступним і популярним смартфоном, де-факто він не був революційним винаходом як таким.

Для мене iPhone – це не винахід, а компіляція технологій і успіху в елегантній упаковці, – говорить Кріс Гарсія, куратор Музею комп’ютерної історії. – iPhone – це технологія злиття. Справа тут зовсім не в новаторських рішення в певній галузі.


Раджу «Девайс №1. Таємна історія iPhone» абсолютно всім – чи то ваш телефон має яблучко на задній панелі, чи ні – як чудовий приклад книги, що змушує інакше глянути на відомі всім речі та усталені факти.

Чудової та цікавої вам прогулянки світом гаджетів 🙂


Схожі книжки: «Стів Джобс» Волтер Айзексон та «Планета Pixar. Моя неймовірна подорож зі Стівом Джобсом у створення історії розваг» Лоуренс Леві


Улюблені цитати

Ми не сприймаємо технології, вироби, навіть твори мистецтва як надзвичайно багатогранні творіння, що зазвичай з’являються внаслідок спільних зусиль цілих поколінь. Наші мізки не здатні скласти воєдино такі екосистемні сюжетно-тематичні картини. Ми хочемо митей еврики і справжніх мільйонерів, а не юродивих першопрохідців і незрозумілих закінчень.

Більшість експертів із кібербезпеки погоджуються, що iPhone – один із найбезпечніших пристроїв на ринку. Саме через високу планку конфіденційності Apple не знає ваш особистий пароль – він зберігається на самому телефоні в програмній зоні під назвою Secure Enclave і в парі з вашим ідентифікаційним номером Apple є спеціфічним виключно для вашого гаджета.

Саме хакери підштовхували розробників iPhone вдосконалювати продукт. Саме їхня заслуга в тому, що телефон поступово все більше ставав натхненником технологічної креативності й маніпулятором знань.

У 2015 році Zerodium, компанія, що займається питаннями безпеки програмного забезпечення, виплатила приз у мільйон доларів за низку експлойтів нульового дня (так називають вразливості, ще не відомі розробникові) на iPhone, хоча ніхто так і не дізнався, кому дістався приз. Ба більше, ніхто, крім самої Zerodium, не знає подальшу долю переможних експлойтів нульового дня.

«Під час подорожі за кордон мій iPhone-кабель перестав працювати, тож 5-й повністю розрядився, – пише Арман Амін, канадський програміст. – Я часто використовую додаток для фітнесу Argus, щоб відстежувати свої кроки, оскільки він працює на основі мікропроцесора М7, що вбудований у пристрій. Як тільки я повернувся зі своєї відпустки й зарядив телефон, то дуже здивувався, побачивши, що Аргус показав кількість кроків, пройдених мною за 4 дні, тоді як телефон був розряджений. Я був водночас вражений і трохи наляканий». З’ясувалося, навіть після розрядження, батарея Аміна продовжувала виділяти краплини потужності для суперефективного мікропроцесора М7. Це стало жорсткою ілюстрацією загальних страхів, спричинених зростанням популярності iPhone і смартфонів загалом, – телефонні пристрої відстежують наш кожний крок. Це нагадування про те, що й при вимкненому телефоні, акумулятор якого розряджений, мікропроцесор продовжує стежити за кожним вашим кроком.

Я надіслав Тіму Куку (ген.директор Apple) електронного листа з проханням дати мені інтерв’ю 31 серпня 2016 року. Саме тоді почали відбуватися цікаві речі. Програмне забезпечення для відстеження отримання і відкриття електронних листів, яке я встановив, вловлює пінг від сервера, разом із даними часу й місця розташування електронної скриньки отримувача, а також типу пристрою, який використовується для його відкриття. Це була чудасія. Коли Тім Кук відкрив мого електронного листа, шпигунська програма показала мені пристрій – настільний комп’ютер з операційною системою Windows.


Читати: Планета Pixar. Моя неймовірна подорож зі Стівом Джобсом у створення історії розваг

Читати: Нездоланні. Наскільки ми звикли до технологій та як це впливає на наш розвиток


Придбати книжку в Yakaboo

(Visited 194 times, 1 visits today)
Оксана Ласка
Оксана Ласка
Економіст за фахом, книгоман за велінням душі. Постійний шукач гармонії, внутрішнього дзену та місцин зі смачною кавою в Києві. Щодня подорожую тисячами світів завдяки історіям під обкладинками. Нюхаю книги та ловлю на шкірі мурашки від цього. Шанувальниця Кінга, Крісті, Пратчетта та Геймана. Фентезі та детективи – моє усе. Полюбляю нон-фікшн та класику дитячої літератури. Пишу про прочитане в Інстаграм, щосезону збираю таких самих шалених книголюбів для участі у Книжковому сюрпризі по Україні
http://www.instagram.com/wanderlust_reading/