Сумні книги теж треба читати, тим більше Зузака

Мабуть, ми - покоління, яке зростало на голівудських екранізаціях, і тепер, короткі гучні заголовки асоціюються з блискавичними пригодами, зірковими акторами та хепіендом. У випадку ж, коли ми читаємо історію, а надто - оригінальний твір чи на додачу життєпис автора, душа

Книжка, яку неможливо забути

Чи можна вкрасти клаптик неба? Тоді, можливо, можна ще поцупити слова чи подарувати хмару? А хіба бувають зубаті стіни, які тицяють своїми іклами у спини людей; будинки, які тремтять; хвилини, що крапають?

Смерть теж має серце

Ніколи не судіть про книжку за її екранізацією. Це правило особливо чинне, коли екранізація вважається вдалою настільки, що на обкладинці книжки, як в українському виданні, фігурує актриса, яка зіграла головну героїню у фільмі. Але якщо порівняти книжку «Крадійка книжок» і фільм за її мотивами, то книжка — це історія болю, фільм — це історія болю з потужним знеболювальним.