Галина Ткачук для #ПроЧитання: «Для мене книжка – це портал в комфортні умови»

Галина Ткачук – письменниця, літературознавиця і редакторка. Скільки себе пам’ятає завжди вигадувала та записувала цікаві історії. Зараз активно працює в команді БараБука та веде гурток літературної творчості для дітей. Обожнює білок!

Авторка збірки поезій «Біле благо» (2003), збірки повістей та оповідань «Славка» (2006), двомовної збірки неримованих віршів «Я та інші красуні/Ja i inne piękności» (2011), повісті для дітей «Вікно до собаки» (2011), збірки химерних новел «Найкращі часи» (2012), дитячої повісті «Вечірні крамниці вулиці Волоської» (2014), кількох дитячих книжок-картинок та збірки оповідань «Тринадцять історій у темряві» (2016). Остання, до речі, стала переможцем конкурсу «Книга року ВВС – 2016» у номінації «Дитяча книга».


Читати: Книгу року BBC отримали Галя Ткачук і Таня Малярчук


Які книжки у Вас зараз у процесі читання?

Я зазвичай одночасно читаю кілька книжок. Готуючись до оголошення результатів Топу БараБуки-2017, швидко дочитувала новинки дитячої та підліткової літератури 2017 року.

Оскільки ж веду курси для дітей  з креативного письма – намагаюсь постійно щось читати з цієї теми. Українських книг поки що мало – тому шукаю цікаві ідеї у англомовних виданнях.

А як редакторка багато читаю майбутніх книжок. Тож можу по секрету сказати, що скоро у серії Читальня від видавництва Ранок вийдуть книжки від таких зіркових авторів, як Андрій Кокотюха, Леся Воронина, Сашко Дерманський, Володимир Арєнєв, Валентина Вздульська та багато-багато інших.


Чи маєте якусь  систему читання? Яку кількість книг читаєте за рік?

У читацькій соцмережі Goodreads на 2017 рік я поставила собі за мету прочитати 100 книжок, але це в мене не зовсім вийшло. Адже читаю як редактор багато рукописів і книжок, які ще не видані, тож відмітити їх в соцмережі не можна.


Чи користуєтеся закладками?

Зараз багато користуюся електронною читалкою, тому потреби в закладках немає. Читаючи паперові видання, на які маю написати рецензію, часто загинаю сторінки і це жахливо (сміється). Якщо ж до рук потрапляє якесь ошатне видання – то тоді як закладку використовую все, що потрапляє під руку: чеки, картки тощо.


Книга-фаворит 2017 року?

З егоїстичної точки зору – «Письмонавтика» Тані Стус, оскільки вона мені дуже потрібна у роботі. З художньої англомовної літератури мені дуже сподобалася прочитана цього року, але видана наприкінці 2016, книжка «The Sun Is Also A Star» Ніколи Юн. Мене заворожило поєдання художніх і пізнавальних елементів у цьому підлітковому романі. Що ж стосується моїх фаворитів у цьогорічній українській дитячій книжці – їх чимало, і задля того, аби не забути нікого ми із колегами і уклали список переможців Топу БараБуки – 2017.

Читати: БараБука назвала найкращі дитячі, підліткові та родинні книжки 2017 року


Скільки книг налічує Ваша бібліотека?

У певний момент моя ідея збирати бібліотеку зазнала фіаско. Адже я намагаюся читати те, що зараз важливе і популярне у світі. Великою мірою це англомовні книжки, які простіше та й дешевше купувати у електронному варіанті. Але на полицю книжкової шафи їх не поставиш. На цій полиці у мене можна побачити дитячу літературу, яку я використовую у роботі.


Як ставитеся до дарування книг?

Я дуже люблю, коли дарують книжки. Яку б книгу не подарували мені – завжди знайду їй застосування. Зараз справді видають все більше книжок з дуже гарним  подарунковим оформленням. Тож ті електронні, які я щодня читаю – це своєрідний читацький побут. А от красиве ошатне паперове видання – це розкіш і свято.


Коли прийшло усвідомлення і бажання стати письменницею?

Мені завжди це подобалося. Я вважаю, що в різних людей різні типи сприйняття світу. Від цього і залежить, що саме тобі подобається робити. Мені завжди подобалося спостерігати і вигадувати.


Вас знають як дитячу письменницю, а чи були спроби писати  для дорослих?

Моєю першою виданою книгою була збірка ще підліткових віршів. А от друга книга – збірка повістей та оповідань «Славка» (2006), яка вийшла у серії молодіжної літератури. До речі, нещодавно я отримала кілька відгуків, мовляв, це була класна підліткова книжка. Хоча я її писала без орієнтації на підліткову аудиторію. Трохи згодом ще була збірка дорослих оповідань «Найкращі часи». Але зараз мені дуже подобається працювати із дітьми. Та й загалом дитяча література мене більше приваблює і надихає.


Без чого на Вашу думку не може обійтися дитяча книга?

Загалом я не схильна давати «універсальні рецепти». Але, мені здається, дуже важливо писати з думкою про читача. Враховувати особливості психології та сприйняття. Тому мені особисто дуже важливо багато спілкуватися із цільовою аудиторією.


Чи маєте якісь рецепти як зацікавити малечу читати?

Я два роки викладала українську мову та читання молодшим школярам в альтернативній Школі мрійників. А зараз веду гурток літературної творчості для дітей. Люблю приносити дітям ті книжки, які сподобалися мені самій. Тоді цікавіше про них розповідати, а значить і дітей легше зацікавити. І взагалі мій принцип: пропонувати дітям те, чим сама захоплена. Для прикладу, я зараз працюю в БараБуці і їх заохочую писати книжкові відгуки для БараБуки, бути першими читачами нових видань, створювати дитяче журі. Дітям дуже важливо, що вони беруть участь у справжній діяльності.


Чи любили самі в дитинстві читати?

Є два типи проблем з дитячим читанням. Перший – це коли дитина не дуже добре вміє читати, не може, не хоче. А другий – коли читає багато, не дотримується гігієни читання і в результаті отримує короткозорість. От я належала до дітей з проблемами другого типу.


Хто був улюбленим книжковим героєм?

З дитинства в казках мені завжди дуже подобалася білка. Тому що білка – це, по-перше, красиво. А в творах Туве Янссон (моєї улюбленої письменниці з дитинства) мені найбільше подобалася вреднюня Маленька Мю.


З ким би з відомих письменників хотіли випити кави?

Після закінчення університету я була на стипендії Gaude Polonia і мені було важливо бути в Кракові, адже там жила лауреатка Нобелівської премії з літератури Віслава Шимборська. Для мене було дуже важливо побачити її, послухати, як вона читає власні вірші. І от якраз у Костелі Божого Тіла мали проходити читання у межах літературного фестивалю імені  Чеслава Мілоша. Шимборська мала там бути. Я з таким нетерпінням її чекала, що навіть не помітила, як вона підійшла ззаду, поклала мені руку на плече і сказала: «Вибачте, дозвольте пройти». Для мене це була неймовірна подія, я, мабуть, і онукам розповідатиму, що мене торкнулася сама Віслава Шимборська (сміється).


Чи маєте якісь правила під час читання?

Для мене книжка – це портал в комфортні умови. Навіть якщо їду в переповненому транспорті, варто дістати книгу – і я в комфортних умовах. Тож ніяких правил не маю – просто читаю.


ТОП 5 книг

  1. «Земля світлячків» Віктор Близнець.
  2. «Країна мумі-тролів» (тритомник) Туве Янсон.
  3. «Вибрані вірші» Віслава Шимборська.
  4. Антологія української поезії ХХ століття (укладач: Іван Малкович).
  5. «Тев’є-молочник» Шолом-Алейхем.

Читати: #книголав презентує проект серії класики «Золота Полиця»


Читати: 5 книжок, які би взяла із собою у космос Галина Ткачук

Читати: Юрій Бедрик для #ПроЧитання: «Вміти читати взагалі і вміти читати конкретний твір – то зовсім різні речі!»

(Visited 442 times, 1 visits today)
Катерина Савенко
Катерина Савенко
Люблю читати. Особливо осінніми вечорами, загорнувшись у теплу та м’яку ковдру. Перевагу надаю художнім романам на основі реальних подій. Хоча, не проти й динамічного детективу чи професійної нон-фікшн літератури, адже вчитися ніколи не пізно. А ще обожнюю спілкуватися з творчими людьми, готувати і танцювати.