Як уже йшлося в минулому уроці, класики — це, на жаль чи на щастя, не лише й не завжди ті, кого вивчають у класі. Особливо не випадає ототожнювати шкільну програму з корпусом найкращих текстів у нас, на пострадянському просторі. Через

Слово «канон» має багато значень і неодноразово їх змінювало. Напевне, найперші асоціації, яке воно викликає нині, пов’язані зі священними текстами, музичною формою та виробником оргтехніки. Але на початках канон означав звичайну натоді лінійку — бамбукову чи солом’яну паличку для вимірювання.

Висока і низька, серйозна й розважальна, масова та елітарна, формульна і авангардна, мейнстрімна й маргінальна, проста і складна, легка й нудна, класика та попса — ці бінарні опозиції описують традиційне розрізнення літератури на жанрову і ні. У книговиданні такий поділ