Як писати сучасні антропологічні книги так, щоб вони стали бестселерами? Здається цей секрет знає дослідниця та антропологиня Кейт Фокс. Це і не дивно, бо до цієї справи її з дитинства готував батько, видатний в цій області науковець, Роберт Фокс.
У той час, як більшість немовлят вилежуються у колисочкаx чи візочкаx, витріщаючисьу стелю або ж на звірят на дитячій карусельці, я собі, - надійно закріпленау горизонтальному положені до дошки-гойдалки індіанського племені Кочіті, розміщеної “в серці” дому, - вивчала типові поведінкові патерни англійської сім`ї науковців
То ж мабуть вибір, ким ставати в житті, перед маленькою Кейт ніколи і не поставав. І тепер вона співдиректорка Дослідницького центру соціологічних проблем, що в Оксфорді, Англія. На її рахунку публікація шістьох книжок, одна з якиx нарешті була перекладена українською.
І xоч ця книжка – наукове дослідження, авторка з притаманним англійцям гумором дуже цікаво і влучно пише про своїx співвітчизників. Якщо ви думали, що усі європейці більш-менш схожі у своїх звичаях і побуті, то ви зрозумієте як помилялись. Англійці так само інші для нас, як і якісь африканські племена.
Що вже казати, якщо ціла глава цієї книги присвячена розмовам про погоду. Погода в Англії нічим не особлива, але її обговорення – це цілий культурний пласт. Завдяки їй ви можете завести нові знайомства, розпалити конфлікт чи виставити себе невігласом, суттєво порушивши негласні правила етикету.
Етикет в британців, взагалі, здається на першому місці. Як правильно привітатися, чи варто одразу називати своє ім’я при знайомстві (для нас таке питання взагалі дивне), чи не здадуться ваші слова заїждженими, як ваш співрозмовник поставиться до обговорення пліток і навіть наскільки довго варто прощатися. Усе це є в книзі.
Авжеж не обійшлося без цілого розділу, присвяченого відомому в усьому світі англійському гумору.
В інших культурах для гумору є “свій час та своє місце”, там гумор - це окремий підвид розмов. У підтексті англійських розмов завжди криється гумор. Та мине можемо сказати “привіт” чи прокоментувати погоду, не намудрувавши кавалок жарту!
Це, мабуть, ледве не єдина тема, яка в Англії подолала класові розмежування. Гумор та іронія англійців – то позакласовий вимір. А класовість, виявляється, настільки важлива для цього народу, що Кейт Фокс у своїй книжці розглядає її окремо. Як виявляється, класову належність можна виявити за вимовою співрозмовника, вживанням окремих слів.
Xто каже pardon, а xто sorry? Туалет (toilet) чи вбиральня (lavatory)? Канапа, софа чи диван? У вітальні, салоні чи гостьовій?Уявляєте таке розмежування в лінгвістиці по класаx в Україні?
Англійці взагалі дуже серйозно ставляться до правил ведення розмови. Тому авторці вдалося віднайти навіть правила привітання чи навіть суперечок в пабі. Чи правила розмов про ремонт!
Це важко уявити, якщо ти не англієць. Але трошки легше зрозуміти після прочитання цієї книжки. Кейт Фокс розповідає, як англійці поводяться вдома, в дорозі, на роботі і у вільний час. При походах на закупи чи в паб. Навіть як вони читають в туалеті (чи у вбиральні?)
З цієї книжки можна більше дізнатися про англійський дрес-код чи англійську кухню (хоча вони самі не впевнені в її існуванні). Але це не заважає авторці приділити немало уваги споживанню картоплі фрі. Якщо вам цікаво, то обрій ваши знань про англійців можна розширити навіть інформацією про їх відношення до сексу.
Книжка написано жваво і читається легко, незважаючи на свій немаленький розмір. Все ж таки треба розуміти, що це суто наукова книжка, xоч і з щедро доданим гумором. В ній можна знайти багато цікавого навіть не новачкам у темі “англійськості”. Залишається лише чекати на появу схожих книжок про інші країни і народи.
Кому читати:
Ця книга буде цікава як шанувальникам англійської культури, так і бажаючим емігрувати в Англію. Чи просто краще зрозуміти своїх знайомих з Туманного Альбіону.
Схожі книжки
Пітер Мейл «Прованс навсегда» і продовження, Кейт Фокс «Парадоксальные англичане», Джеремі Паксман «Англия. Портрет народа»
11 thoughts on “Книжкова панорама англійського життя: рецензія на «Спостерігаючи за англійцями»”