Сон – важлива складова для функціонування кожного організму. Але що робити людям, які бояться заснути? Саме такий страх переслідує жінок у спільному романі двох поколінь Кінгів «Сплячі красуні». Адже ті, хто вже заплющив очі, більше не зможуть їх розплющити…
Творці нереального
«Сплячі красуні» – одна з найсвіжіших робіт Стівена Кінга, яку він написав у співавторстві зі своїм молодшим сином, Овеном.
Стівен Кінг – письменник, який зміг перевернути моє уявлення про літературу жахів. Саме після прочитання його книжки, я зрозуміла, що жахи – це не тільки одноманітні історії про почвар. Адже саме цей напрямок потребує найбільшого занурення у людське єство та свідомість, а справжніми монстрами часто виявляються саме люди.
Овен Кінг – молодший син Стівена та Табіти Кінг. Він менш відомий, ніж його брат Джо Гілл, але вже має за плечима невеликий доробок: виданої у 2005 році збірки оповідань під назвою «We’re All in This Together» та декількох книжок, написаних у співавторстві. «Сплячі красуні» – своєрідний дебют Кінга-наймолодшого у жанрі жахів.
Чоловіки без жінок
Всі події тут розгортаються у сучасному світі, який потерпає від невідомої раніше хвороби, що вражає лише жінок. Коли вони засинають, їх поглинає білий непроникний кокон. На того, хто наважиться пошкодити цю оболонку, чекає страшна смерть, адже тоді жінки стають несамовито жорстокими та агресивними.
Та в одному маленькому містечку перебуває жінка, яка має стійкий імунітет до сонної хвороби. Хто вона – відьма, яку треба спалити, чи такий бажаний шлях до порятунку? Містечко ділиться на два ворожі табори – одні прагнуть вбити таємничу жінку, інші – врятувати, навіть не підозрюючи, що кінець світу вже розпочався.
Автори ХХІ століття
Якщо б мені запропонували описати цю книжку декількома словами, я б сказала, що це захоплююче і надзвичайно масштабне чтиво. Саме ці слова якнайкраще передають мої враження.
Якщо говорити про елемент жаху, який так рекламує анотація, то він майже відсутній. Так, вона моторошна, атмосфера хаосу і невизначеності робить свою справу, викликаючи багато емоцій, але страх до цього списку не входить.
Що ж до персонажів, то їх тут безліч. Вони з’являються і зникають, створюючи власну павутину, яка переплітається, поступово переходячи у нові сюжетні лінії, які не дають книзі втратити динаміку.
Проблематика роману також доволі багатогранна, але головною темою залишається питання гендерної рівності в сучасному світі.
У «Сплячих красунях» образ жінки постає у незвичному світлі, адже письменники намагалися показати не милу й беззахисну дівчинку, а вольову і незалежну особистість, висвітлюючи її перевагу над чоловіками, тим самим руйнуючи багато гендерних стереотипів, і наголошуючи на тому, що слабка стать не така безпомічна, як ми звикли думати.
Яскравим прикладом «нової» жінки у книжці постає Лайла Норкосс – шериф місцевої поліцейської управи в Дулінгу. Її витримці і наполегливості міг би позаздрити будь-хто.
Не можу оминути увагою й чоловічу складову роману, адже спостерігати за відчайдушними спробами урядника контролю за тваринами, Френка Гірі, врятувати свою єдину доньку Нану, боротьбою з власним минулим, яку безперервно веде психіатр місцевої тюрми Клінт Норкосс, суцільним відчаєм та занепадом всього чоловічого світу – дуже цікаво і моторошно водночас.
Королева ночі
Книга містить багато алюзій, метафор та символічних образів, що прослідковується протягом майже 900 сторінок. Тут природа оживає в прямому сенсі, адже символічну наповненість несуть саме представники Флори і Фауни.
Навіть образ славнозвісної Євки Блек у книзі є досить метафоричним. Вона – уособлення фемінізму. Її зовнішність і характер є немов відсилкою до загальновідомого образу сміливої жінки- феміністки. Незважаючи на те, що Євка – персонаж досить ексцентричний, вона завжди готова прийти на допомогу і захистити інших жінок (чи власних підлеглих).
Пробудження
Чесно зізнаюсь, я не думала, що цьому роману вдасться мене так вразити. Я не очікувала, що в «Сплячих красунях» знайдеться та родзинка, що все ж таки зможе мене зачепити. Але роздуми про гендерні утиски та рівність, стереотипи, підкріплення цієї суміші крутими поворотами сюжету і епічними битвами – все це створило захоплюючу історію, якій вдалося заполонити моє серце.
Взагалі, кожна книжка, як і людина, має свій внутрішній світ. У якусь хочеться занурюватися знову й знову, побачити всі глибини і пропущені деталі, прочитати таємні повідомлення, що залишилися поміж рядків. У ситуації з іншими – закрити і не повертатися до неї знову. «Сплячі красуні» – стали для мене новою глибиною, яку я прагну досліджувати ще.
Кому читати
Ця книжка – одна з найбільш розкритикованих творінь Кінга і водночас – одна з моїх улюблених. У ній відбився талант не одного покоління Кінгів, тому, звісно, її варто прочитати фанам легендарного письменника. Та навіть якщо ви раніше не були знайомі з його творчістю, «Сплячі красуні» можуть стати хорошим початком знайомства.
Цитата
«Він почав шкандибати додому, бо дім – це там, куди ти йдеш, коли тебе скривджено і побито».
262 thoughts on “Тільки не змикай очей: рецензія на книжку Стівена та Овена Кінгів «Сплячі красуні»”