Елементарним правилам безпеки батьки чомусь приділяють замало уваги. Як діяти, якщо сталася пожежа? До кого звертатися за допомогою, якщо на вулиці погрожують незнайомі? «Що робити, коли…» сімейного психолога Людмили Петрановської відповідає на такі цілком логічні питання батьків, на які чомусь ніхто досі не дав відповіді.
Оглядачки
Наталія @ilatanka: читака й мама в декреті. Багато читаю про виховання, щоб віднаходити те, що мені імпонує й надихає ставати ще більш щасливою мамою. Так! Я вірю, що щаслива мама = щаслива сім’я = щаслива дитина.
Юлія @julia_prokhorovych: неідеальна матуся маленького хлопчика-шилопопика ? Шукаю тишу в книжках, особливо люблю читати у ванні з піною та при свічках (просто це єдине місце, де мама може усамітнитися).
Ірина @irinyurch: мама-книголюб. Вірю в те, що книги відіграють велику роль у формуванні особистості – не тільки маленької, а й дорослої?
Про що книжка Людмили Петрановської «Що робити, коли…»
Наталя: про проблеми дітей, про їхні щоденні виклики та складні ситуації, у які вони потрапляють, а також про способи їх вирішення.
Ірина: про ситуації, до яких треба бути готовими. І не лише дитині 🙂
Юлія: про те, що робити дітям у різних ситуаціях, від грози до забіяк! І не тільки дітям, дорослі тут також знайдуть багато корисного.
Дитинство – безтурботний час?
Наталя: коли народжується дитина, ми – батьки, бабусі й дідусі – понад усе хочемо її вберегти. Від усіх хвороб, від падінь, від подряпин, від нещасних випадків… від усього. Власне тому ми доволі часто заковуємо дитину в кайдани «Не можна»: не можна дертися на паркан, не можна відчиняти двері, не можна їсти багато солодощів, не можна йти з незнайомцем тощо. Водночас ми не завжди помічаємо, що нашу дитину щось турбує, або просто не зважаємо. Та які можуть бути проблеми в дитини? Дитинство – такий безтурботний час! На жаль, ми просто забули, що значить боятися, що в шафі хтось є, або бути жертвою цькування через руде волосся чи окуляри. З висоти нашого віку такі проблеми здаються дрібницями. Але хоч спробуйте згадати, що відчували ви в такі хвилини? Для дитини 6-10 років це справжні випробування. І не варто їх знецінювати.
Однак самі діти чомусь не в курсі, що їхнє життя настільки безхмарне. Навпаки, вони багато через що засмучуються, багато чого переживають гостріше і болісніше, ніж ми з вами. Дитина маленька й недосвідчена, а світ такий великий і непередбачуваний.
Але як реагувати на дитячі страхи й побоювання? Як навчити дитину відповідати на цькування? Як допомогти дитині завести друзів? Як розповісти про правила безпечної поведінки з незнайомцями та під час граду? Гарний варіант – прочитати разом із дитиною книжку «Що робити, коли…» сімейного психолога Людмили Петрановської. Прочитати, розібрати, прожити. У цій книжці авторка розглядає основні проблеми, які можуть виникнути в дитини 6-10 років, і робить це майстерно – простою мовою, з гумором та прикладами, які надихають. Мені сподобалося, що вона не залякує, а мудро апелює до дитячих «струнок». Замість нудних повчань і вказівок, Петрановська дає корисні поради та план дій для будь-якої складної ситуації. До речі, я теж дізналася для себе корисну інформацію, яку мені ніхто раніше не розповідав. Зокрема, я тепер знаю, як поводитися, якщо на дорозі мені трапилася зграя злих собак.
Ірина: ще вагітною я часто замислювалася про те, що дитинство — це не тільки сміх, іграшки та цілодобові веселощі. А що, якщо до моєї дитини причепиться незнайомець? А якщо скривдять? Або ще гірше, вона одна вдома, а в двері дзвонять — не друзі і не сусіди! Як пояснити, підготувати і навчити? Як уберегти своє дорогоцінне чадо від неприємностей? І де ж відшукати ті самі слова, щоб дитина почула? Все це здавалося дуже важким, поки в руки не потрапила книга Людмили Петрановської «Що робити, коли…».
Ця книга — справжня знахідка, адже написана вона в першу чергу для дітей. З барвистими ілюстраціями, мінімум тексту — максимум користі. Зрозумілими будь-якій дитині словами і з розумінням дитячих страхів. І поки дитина у веселій формі буде вивчати різні аспекти поведінки в критичних ситуаціях, батькам теж знайдеться що почерпнути. Наприклад, я не замислювалася про те, що буду робити, якщо ми з сином випадково розійдемося в метро. Що робити йому — в голові визрівав цілий план, а ось про свої дії я не подумала. Як мінімум, домовитися з дитиною про все. Або ж список номерів, який повинен бути в доступі. Чий телефон обов’язковий?
І найголовніше: «Що робити, коли…» може змінити ставлення до дитячих страхів. Якими б необґрунтованими, наївними чи смішними вони нам, дорослим, не здавалися — ігнорувати їх ніяк не можна!
Так ось, шановні татусі, які мріють про мужніх синів. Якщо ви не хочете виховати невротика, не відмовляйте хлопчикові в захисті, поки він ще малий, не соромте за страх, а навіюйте впевненість, що ви поруч, ви завжди прийдете на допомогу, а згодом він обов’язково зможе захистити себе і сам.
Юлія: Пам’ятаєте скільки в дитинстві у нас було страхів? От я дуже боялася заглядати під ліжко, і швидко-швидко застрибувала на нього, коли батьки вимикали світло! Мені здавалося, що там хтось живе і хоче схопити мене за ногу! А оці жахливі історії про чорний-чорний дім, пам’ятаєте? Ох, страшно ж було!
Знаєте, це ми зараз такі дорослі, вже все позабували. І можемо не зважати на страхи дітей. Але ж ми так само боялися всіляких дрібниць! І це не погано, це природньо. Адже страхи можуть бути і корисними!
В своїй книзі «Що робити, коли…» Людмила Петрановська говорить про те, що немає нічого поганого в страхах. Саме здоровий страх захищає життя людей. А ще я дізналася, що страх перед темрявою закладений у нас від природи. Бо наші предки змогли вижити в лісах завдяки тому, що завжди були напоготові. Адже вночі було дуже небезпечно і в будь-який момент міг напасти звір!
Тож боятися темряви — це зовсім не маячня! Але що ж робити, коли дитині страшно? А ось вам книга, яка допоможе знайти відповіді на різні питання. І тут не тільки про страхи, тут про те що краще робити чи не робити у певних життєвих ситуаціях.
В одних ситуаціях потрібно щось знати, у других – щось уміти, у третіх головне – набратися терпіння.
Післясмак
Наталя: я дуже поважаю Петрановську. Свого часу її книжка «Тайная опора» мене дуже надихнула! «Що робити, коли…» теж не розчарувала. Це дійсно чудовий і дуже корисний варіант для спільного читання з дитиною. Коли мій син підросте, ми точно з ним прочитаємо цю книжку не один раз, а ще разом підготуємо плакат із найважливішими принципами у складній ситуації та переліком важливих телефонів. Крім того, я планую подарувати цю книжку своїм друзям, які мають дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
Ірина: радію, коли знаходжу такі книги — адже вони значно спрощують складні завдання. Замість годинної лекції з розумним виглядом і такими ж словами (от би прислухався!), можна взяти “Що робити, коли …” і почитати разом із дитиною. Обговорити, дізнатися більше про страхи свого малюка і, врешті-решт, приємно провести час разом. Сподіваюся, така книга допоможе убезпечити дитину, уберегти її від неприємностей. І в той же час, сподіваюся, що всі ці мудрі і грамотні поради не знадобляться на практиці. Чого бажаю кожному з батьків!
Юлія: чому цієї книги не було в моєму дитинстві? От чесно, скільки переживань можна було б уникнути! Я би знала, що треба робити, коли мучать нічні кошмари, або гримить грім…
Цінність цієї книги в тому, що вона допомагає розібратися із різними ситуаціями не тільки діткам, але й дорослим. Адже якщо ти вже не дитина, це не означає, що повинен знати усе на світі. От я досі не знала, яку краще обрати тактику із забіяками..) Тепер знаю! І все дуже логічно.
Топ 3 цитати
Наталя:
Що робити, коли все ж таки згорів? Сказати дорослим. Тебе намажуть сметаною або спеціальним кремом, може, дадуть ліки, щоб спина менше боліла й не заважала спати. А завтра доведеться посидіти в затінку або ходити в одязі з довгими рукавами. Тому що якщо зверху свіжого опіку додати ще сонечка, можна догратися до пухирів і потрапити в лікарню. Сподіваємось, це не був твій план на літо?
Зверни увагу: жодні особливості людини не роблять її жертвою кривдників самі по собі. Ти можеш бути товстим (худим), рудим (лисим) заїкою (мовчуном) в окулярах (різних шкарпетках), і при цьому тебе зовсім не захочеться дражнити.
Більше того, ти будеш усім подобатися, адже саме незвичайні люди бувають найцікавішими. Згадай хоча б Пеппі Довгу Панчоху або Карлсона!
Насправді кривдник вибирає ГОТОВИХ ОБРАЗИТИСЯ.
Готових розплакатися, почервоніти, втекти, поскаржитися вчительці. Готових стати жертвою.
Ірина:
Головний секрет перемоги над страхом: у кожній ситуації знайти те, що залежить від тебе!
З дорослими треба бути ввічливим, але якщо незнайома людина намагається відвести тебе кудись – це правило скасовується. Твоє життя важливіше за правила, тому ти можеш і навіть ПОВИНЕН кричати, кусатися, брикатися і зробити все, щоб тебе відпустили. Речі треба берегти, але якщо рятуєш життя, можна і ТРЕБА кинути, розбити, забруднити будь-яку річ.
Якщо ти гуляєш сам, без батьків, переконайся, що КОЖНОЇ МИТІ в полі зору є люди, до яких у разі чого можна добігти або докричатися.
Юлія:
Не втрачай голови! Саме її варто захистити від граду в першу чергу. Треба якомога швидше сховатися і напнути що-не будь на голову. Немає шапки – накинути светр, у найгіршому випадку просто затулити голову руками.
Якщо тобі подобається хтось із дітлахів, але ти не знаєш, як зав’язати розмову, – запитай його про щось, у чому він добре розбирається і чим захоплений…
Боїшся темряви і монстрів? Швидше клич на допомогу фантазію! Перероби лісний образ у кумедний або добрий. Адже це ти його вигадав, ти й можеш змінити!
Кому варто прочитати
Наталя: усім батькам дітей 4-10 років.
Ірина: усім батькам, можна й батькам дітей до чотирьох років — буде час підготуватися.
Юлія: усім батькам та дітям, які вже вміють читати. Повірте, ця книга стане у нагоді в будь-якому віці.
Кому не варто читати
Наталя: раджу всім.
Ірина: у світі є люди, які не опікуються безпекою своїх дітей? Не вірю, рекомендую всім.
Юлія: усім варто.
Схожі книжки
Наталя: схожих ще не читала.
Ірина: і я.
Юлія: і я так само;)
Читати: 5 книг про їжу та кулінарію для дітей
Читати: 5 способів заохотити дітей читати (і 5 книг, які цьому сприятимуть)
13 thoughts on “Як реагувати на дитячі страхи й побоювання? #ЧитаємоРазом: Що робити, коли…”