Розпечений пісок, «Гаряче молоко» і океан

Є книги, з якими варто занурюватись в оксамитовий сезон. «Гаряче молоко» Дебори Леві торік потрапила до шорт-листа Букерівської премії. Її не вдалось перевершити чорний, сатиричний і політичний The Sellout Пола Бітті, але саме вона з прекрасної шістки першою вийшла українською.


Африканська спека у помірному кліматі


Дебора Леві – титулована британська письменниця, поетка, режисерка і драматург. Народилась у Південно-Африканській республіці, її батько входив до Африканського національного конгресу, був науковцем.

Дебора-Леві

Фото: deborah-levy.com

Коли Деборі виповнився 21, вона покинула мистецьку освіту, щоб писати п’єси. Перший її роман «Beautiful Mutants» — був опублікований у 1986 році. Невдовзі вийшов і другий — «Swallowing Geography»( 1993.). Третій «Billy and Girl» побачив світ у 1996 році. Та найуспішнішими є її твори «Swimming Home» (2011) та «Гаряче молоко» (2016), які потрапили до короткого списку Букерівської премії.

У доробку Дебори Леві – чимало оповідань. Вона видала збірку «Black Vodka» у 2013 році. До речі, “Stardust Nation” завдяки Анджею Клімовскі стало графічним романом.


Опіки від медуз і поцілунки у солоній воді


У критиці «Гаряче молоко» зображають історією про те, як молода жінка розкриває свою сексуальність і взагалі шукає місця в житті. Як на мене, це надто гучна заява. А книга – про маніпуляцію і комплекс жертви. Спробую аргументувати свою думку, не наспойлеривши.

У центрі сюжету молода британка Софія з грецьким прізвищем, яке українцеві не вимовити. Їй 25, живе у комірчині над кав’ярнею, де служить баристою і мріє про щось більше. Але усі поривання полинути десь далеко розбиваються об материну хворобу.

Читач зітхає і одразу вішає на дівчину ярлик невдахи: ні тобі роботи нормальної, ні житла, чоловіка з дітьми теж нема. Та що там казати, нема навіть кота!

Та Софія робить спробу звільнитись від ярма – вона везе матір до Іспанії, на оглядини до лікаря Гомеса – мало не чудотворця з узбережжя. І тут починається найцікавіше – хоча ні, книга просто так починається – зі спроби з’ясувати, яка ж недуга мучить постійно незадоволену Роуз. Хоча особисто мене більше зачепило інше – чому дипломований антрополог марнується на тимчасовій роботі.


Фокусник з білого шатра


Шарлатан чи чудотворець. Хто він? Як на мене, лікар Гомес – найцікавіший персонаж цього твору. Він – той, кого в інтернет-спільноті кличуть тролями. І лікування, яке він обирає для буркотливої матері, теж більше схоже на тролінг, ніж на справжні процедури.

Викинути таблетки, змусити більше рухатись, повернути самостійність. Все-таки лікар Гомес вірить у недугу менше, ніж наївна Софія.

Деякі наші болячки все-таки в голові. Я не про фантомні болі та інші психічні розлади (тільки прочитала «Чоловіка, який сплутав дружину з капелюхом» Олівера Сакса), а про хворобу як засіб привернення уваги, хворобу як помсту. Дивно, скільки всього можна вигадати, якщо більше нічим крити. Хоча, можливо, хвороба і була, бо ж, щоб розібратись у цьому, треба якусь медичну освіту.


Гарячі іспанці й Інгрід


Що мені найменше подобається у цьому романі – амурні метання Софії. Молода жінка, антрополог і кавовий спец раптом перетворюється на відчайдушну шукачку любові. Таке враження, що капосний Купідон геть продірявив її серце, настільки безладними стають ці спроби. Воно, звичайно, перейде у досвід, але для чого така інтенсивність?

Інгрід, яка з’являється, немов нізвідки і, зрештою, йде в нікуди. Як символ недосяжної мрії, яка тільки дражнить своєю присутністю.

А потім, як у кожному курортному романі, відпустка закінчується, шляхи розходяться, а закохані навіть не обмінюються контактами.


Книга, яку ми не готові читати


Що б там не казали про Україну, наше суспільство всуціль патріархальне. І мислимо ми все-таки трохи іншими категоріями, тому, думаю, «Гаряче молоко» тут ніколи не матиме тої популярності, яку отримало у Британії (звісно, огріхи перекладу теж не сприяють захопленню). Ми не готові читати книги від жінок для жінок про жінок у такому форматі. Для багатьох цей роман стане цікавим досвідом, але сподобається він тільки маленькому відсотку.

Раджу «Гаряче молоко» тим, хто не хоче проводжати літо і шукає нових вражень у літературі. Тим, хто прагне побачити «даму у біді», яка самостійно вибирається з купи проблем, які її обсіли. А ще тим, кому здається, що рідні ними маніпулюють, – для вас це стане прозрінням.


Читати також: Еліс Манро «Забагато щастя», Фенні Флег «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка», Джоржина Говелл «Королева пустелі», Пола МакЛейн «Леді Африка. Жінка, яка підкорила небо».


Купити книжку в Yakaboo

Юлія Дутка
Трилероїд, інтроверт та психоаналітик-аматор. Ви хочете про це поговорити? За фахом - журналіст, та більше тяжію до редагування. Люблю соло-подорожі, важкий метал, м’яке світло, волохатих корів, Скандинавію та бензопили. Мрію попестити ісландських коників та потиснути руку Чакові Поланіку.
http://tarels.blogspot.com/%20

7 thoughts on “Розпечений пісок, «Гаряче молоко» і океан

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life articles and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl authors and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl articles and blogs

Залишити відповідь