Всі гидкі каченята мають ставати прекрасними лебедями: рецензія на книгу «Антон та інші нещастя»

Сучасну дитячу скандинавську літературу я відкрила для себе недавно. «Антона та інші нещастя» я чекала відтоді, як побачила її анонс. Це смішна і зворушлива книга про важливі речі. Хоча на перший погляд здається, що важко поєднати гумор і важливі соціальні питання. Але Ґюдрун Скреттінґ це вдалося на всі сто відсотків.


Музикантка-письменниця чи письменниця-музикантка?


Ґюдрун Скреттінґ народилася 1971 року в Норвегії. За освітою – професійна піаністка, виконавиця класичної музики. Все життя вона присвятила музиці і лише кілька років тому почала писати книги. ЇЇ дебютна книга «Антон та інші нещастя» (2016)  відразу стала популярною та була нагороджена премією Міністерства культури. Продовження – «Антон та інші комахи» стало найкращою дитячою книжкою 2017 року в Норвегії, але її українською ще не перекладали.

Зараз Ґюдрун поєднує музику і літературу, але можна сказати, що важливішим для неї на даний час є письменництво. Ідеї для своїх книг бере зі свого повсякденного життя, можливо саме тому вони такі зрозумілі і близькі для читачів.


А чи всі випадковості випадкові?


Нелегко живеться, якщо тобі дванадцять і ти справжнє ходяче нещастя. Мале, вухате нещастя.

Одного разу, колись дуже-дуже давно – так починаються майже всі казки… І життя Антона інколи таки схоже на казку – страшну і невідомо з яким фіналом.

Спробуємо ще раз. Одного разу, колись дуже-дуже давно велика і гарна планета Тея відхилилася від курсу. Ну з ким не буває? А потім раптом гепнулась на Землю. Таке теж може бути. Земля від цього удару трохи перекособочилась. А від залишків Теї планети утворився Місяць. Все це трапилось зовсім випадково. Як інколи з’являються на світ люди – випадково. Хоча інші двоє людей дуже старанно намагаються цьому запобігти. Саме це і зрозумів Антон після випадкової розмови з батьком. Він – небажана дитина, але що вже поробиш? От і доводиться з цим жити.


 Одне з правил дорослого життя   перш ніж робити добрі справи – гарно все продумай


Попри всі ці негаразди Антон дуже любить свого батька. Вони вже звикли до свого холостяцького життя. Але Антонові раптом спадає на думку, що тато був би набагато щасливіший, якби в нього житті з’явилася жінка.

На допомогу йому приходить його найкраща подруга Іне. Тут треба додати, що без Іне Антону було б набагато складніше виживати. Вона підтримує всі його ідеї та часто захищає від однокласників. В них купа тільки їм відомих секретів, вони постійно разом і не мають таємниць одне від одного. Принаймі раніше не мали. Бо з часом їхні стосунки дещо змінюються. І це ще одна халепа на додачу до всіх інших.


Всі  діти різні, але проблеми у них однакові


Антон дуже хоче подорослішати. Але все ще залишається дитиною – і психологічно і фізично. Його бентежить, що його однокласники виглядають набагато старшими, а йому ще дуже до них далеко. Багатьом знайоме це відчуття, чи не так?

Звідси різноманітні комплекси як і в підлітковому віці, так і тоді, коли ми стаємо дорослими. Адже все, що ми переживаємо в дитинстві не залишає нас і в дорослому віці. Чи можливо уникнути цього всього? Не впевнена, бо так вже ми всі влаштовані – порівнювати себе з іншими, сумніватися в собі, розчаровуватись.


Дитячі історії повинні давати надію


Незважаючи на всі негаразди, Антон залишається дуже милою і доброю дитиною. Знаючи вже багато про доросле життя, він ще по-дитячому дивиться на речі. Інколи хотілося просто обійняти і сказати: «Малий, все буде добре! І виростеш, і здаси ту доповідь про контрацептиви, і бал пройде нормально, і з Іне у вас все буде чудово…»

«Антон та інші нещастя» – несерйозна книга про серйозні речі. Авторка говорить про сімейні проблеми, дорослішання, спілкування з  однолітками, про теми, які ми часто намагаємося обходити якомога далі.

Але місцями ви не зможете стримати посмішку, а інколи буде так смішно, що добре аби поруч не було нікого. Так як було в мене. Ви полюбите Антона і з нетерпінням чекатимете продовження історії про нього.


Кому читати


«Антон та інші нещастя» – книга для підлітків. Багатьом з них знайомі проблеми Антона та його друзів. Батькам буде корисно її прочитати. Насамперед для того, щоб знати, як не потрібно поводитись з підлітками. Вони вже не маленькі, багато чого розуміють, навіть краще за дорослих. Але вони так потребують вашої підтримки і розуміння.

quote1

Є стільки способів балансувати. Для Сіґне Сальвесен життя найліпше балансує без чоловіка й дітей. Вона досі щаслива, що колись припустилася помилки й спізнилася на власне весілля.

У сім’ї Іне батьки балансують кожне окремо, у своїх домівках. Та все ж по обидва боки від Іне. На щастя!

Для батьків Уле життєвий баланс – сидіти на коцику, тримаючись за руки. І навмисне відчиняти вікна, коли вдома печуть булочки.

Однак балансують не лише люди. Природа теж іноді балансує, щоб втримати рівновагу. Таке мені тато сказав. Шторми, зливи й навіть торнадо вирують тому, що атмосфера намагається утримати рівновагу. У житті слід поводитися так, як у розпал бурі: намагатися думати цілісно.

І я думаю: «Цілісність – це не так уже й погано».


(Visited 128 times, 1 visits today)
Ольга Галай
Ольга Галай
Викладач німецької мови. Мрійниця і фантазерка. Не люблю сидіти на місці, тому постійно шукаю нові захоплення – рукоділля, посткросинг, подорожі, кулінарія. Незмінними залишаються тільки книги. Це можуть бути детективи, трилери, казки, романтичні історії, класика, автобіографії. А до них ідеально підходять кава та плед. І кішка, якщо вона в настрої.