Емігранти, супермени і портрети

Книги з п’єсами — не дуже частий гість на українському книжковому ринку. А з текстами драматурга театру абсурду — тим паче.


На початку серпня, будучи у Кракові, не міг пройти повз книжковий. Увагу в ньому привернули кілька товстих книг з незнайомим мені польських автором — Славомиром Мрожеком. Це були його щоденникові записи за різні десятиліття і на них автор зображувався у певні роки життя. Ті книги я не купив. Але коли побачив, що в «Видавництві Анетти Антоненко» виходять п’єси поляка, то вирішив з’ясувати для себе: що ж це за автор?


Славомир Мрожек (1930 — 2013 рр.) починав як журналіст, але згодом звернувся до драматургії. Коли у 1968 році радянські війська придушили «Празьку весну», то він відкрито виступив з критикою цих дій, за що отримав заборону на публікацію власних творів. Письменнику обрав для себе еміграцію (Франція, США, Німеччина, Італія, Мексика), хоча у 66 років повернувся на Батьківщину.

ma
Фото: rusiti.ru / Славомир Мрожек

Книга “Емігранти. Пішки. Портрет” , яка вийшла українською цього року, містить 3 п’єси Мрожека (всього Славомир написав близько 40 п’єс) — «Емігранти», «Пішки» та «Портрет». Вже в анотації польського письменника порівнюють з його колегами-драматургами, які працювали у жанрі театру абсурду, — Еженом Іонеско, Семюелем Беккетом, Гарольдом Пінтером, що високо піднімає плану очікувань (і не розчаровує їх).


Твір, яким відкривається збірка — «Емігранти» — п’єса на одну дію і всього з двома персонажами. Ми навіть не знаємо їхніх імен — це просто ХХ і АА. Вони прибули сюди з іншої країни, знімають найдешевше помешкання і намагаються хоча б якось влаштувати своє життя тут. Один з них — пролетар, який працює на земляних роботах, інший — дисидент, якого чекає політичне переслідування. Проте жоден з них насправді і не повернеться додому, як би він себе тут не ошукував.

Дія «Емігрантів» проходить в ніч на Новий Рік і Мрожек наскільки майстерно передає ініціативу і напір у розмові (чи краще сказати суперечки), що п’єса нагадує хід годинникового маятника.

Назва п’єси «Пішки» не має нічого спільного з шахами — мова йде про спосіб пересування, який використовують головні герої (серед яких, наприклад, є Супермен).

Дія відбувається під час Другої світової війни. Син з батьком ідуть через зруйновану Польщу на пошуки своєї матері/дружини (чимось це нагадує постапокаліптичний роман Кормака Маккарті «Дорога» — цікаво, чи читав той Мрожека?). На одну ніч кілька подорожніх з різними цілями зустрічаються на вокзалі в очікуванні потяга. Тут вони можуть помріяти про закінчення війни і своє майбутнє надалі.

Остання і найбільша п’єса у цій збірці — «Портрет». Дія в ній відбувається на початку 60-х років минулого століття, але події поза п’єсом охоплюють і попередні 20 років. Бартодія, який свого часу доніс на приятеля Анатоля, мучать докори сумління через те, що він прирік товариша на смерть. Проте виявляється, що той не помер і наразі реабілітований. Бартодій вирішує поїхати до давнього друга і у всьому зізнатися.


Читати п’єси — нелегко, особливо, якщо звик до художньої літератури у формі романів чи оповідань. Проте вже за кілька сторінок Мрожек затягує у свої сюжети і перестаєш помічати відсутності описів і суцільні діалоги. У цьому є своя особливість і краса.

Цей польський драматург — просто майстер деталей, які можеш навіть одразу не помітити. Спочатку здається, що п’єси — прості і не вимагають особливих зусиль. Проте, чим більше у них заглиблюєшся, тим більше розумієш, скільки довелося працювати над ними автору, щоб відточити кожну деталь, щоб так задавати напругу і тримати увагу читача і глядача.


Книга буде особливо цікава любителям театру, польської літератури, молодим сценаристам. Вона вимагає уваги, її важко просто проковтнути.

Схожі книги: «Розенкранц і Гільденстерн мертві» Тома Стоппарда, «Валтасар. Автобіографія» Славомира Мрожека.

Роман Повзик

Роман Повзик
Запійний читач. Закінчив технічний університет, але замість дисертації з геомеханіки зайнявся медіакомунікаціями і консалтингом. Учасник незалежного мистецького об’єднання «Magnum Opus», яке організовує у Полтаві літературні заходи, зокрема презентації письменників (Іздрика, Кідрука, Жадана тощо). Намагається щодня писати по 1000 слів.
http://facebook.com/povzyk.roman

6 thoughts on “Емігранти, супермени і портрети

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a online game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl authors and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life authors and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a video game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl articles and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life websites and blogs

Залишити відповідь