У серці моря крижаного

Смак пригод – це те, що діти найбільше люблять у книжках і те, чого часто бракує дорослим, надто якщо вони відучилися читати. Але іноді досить просто побачити красиву книжку, щоб передчуття пригод, хай навіть і на папері, захопило й не відпускало до останньої сторінки!


Про Вільяма Грілла


Вільям Грілл – британський ілюстратор, творчість якого у Британії та США вважають відкриттям останніх років. Завдяки особливій олівцевій техніці художник виробив свій стиль, що дозволяє оповідати про масштабні події крізь призму простоти й художньої наївності.

Його книжка «Антарктична експедиція Шеклтона» – це розповідь про відому подорож полярного дослідника Ернеста Шеклтона і членів екіпажу корабля «Ендьюранс», що мріяли дістатися Південного полюсу, однак зазнали катастрофи, втратили корабель і зв’язок зі світом. Тільки завдяки неймовірній силі духу й дрібці удачі їм вдалося врятуватися.


Ілюстрації, що глузують над текстом


Видання не можна назвати вичерпною пригодницькою історією, текст узагалі відіграє тут вторинну роль. Головна мова оповіді – ілюстрації, через які автору вдалося передати атмосферу підготовки екіпажу до подорожі, будні на кораблі, поневіряння антарктичною кригою, пошуки порятунку й незламність сили волі капітана. Саме мова картинок і робить цю книжку особливою. Прикметно, що зазвичай документальні книжки ілюструють світлинами, а суб’єктивним творчим пошукам митців видавці довіряють художні твори. Однак Вільяму Гріллу вдалося створити документальну книжку, в якій текст звучить як лаконічна довідка, а малюнки розворохоблюють уяву й дописують емоції і враження про те, що могли бачити й відчувати безстрашні підкорювальники Антарктиди. Схоже на те, що суб’єктивність зображення Грілла – це творче глузування з безпорадності документальної оповіді, засобами якої неможливо розповісти захопливу історію.

Читати: Подорож Шеклтона: переказаний в сучасній художній манері сюжет

Ось чому найбільше досягнення книжки – в провокації до розмірковування. Читач, безперечно, захоче довідатися про Шеклтона більше й утамує спрагу знання завдяки фільмам та численним статтям. Але призведуть до цього картинки під ретро, малюнки-розвороти, майстерно виконані карти, деталізовані персонажі (художник намалював усіх членів екіпажу, зробивши їх упізнаваними, він не оминув увагою навіть усіх собак, що їх Шеклтон залучив до подорожі!). Годі й казати про корабельне оснащення: читач дізнається і про матеріал, з якого зробили «Ендьюранс», і про особливості його структури, і про припаси… Сторінки майорять дрібними малюнками, але в книжці водночас багато повітря. Найбільше вражає розворот, де серед крижаного безмежжя губиться крихітний кораблик з відважними мандрівниками на борту…


Для дорослих і малих переможців


Хоч найперша аудиторія книжки – діти, насправді вона сподобається й дорослим. Там, де діти побачать пригоду, дорослі впізнають символічну картину життя. Цікавим світоглядним моментом є те, що, по суті, в книзі героїзовано невдалу експедицію. В сенсі, що корабель зазнав краху, і мети – дістатися географічного Південного полюсу – експедиція не досягла. Проте найцікавіше в експедиції, як і в житті, – сама дорога й шляхи подолання труднощів. І смак пригод і небезпеки, які народжують переможців.

Читати: Ліки від зими: Ульф Старк, пригоди Шеклтона та Сельма Лаґерлеф


Тетяна Синьоок

(Visited 147 times, 1 visits today)
Тетяна Синьоок
Тетяна Синьоок
Блогерка, авторка збірки новел “Сіра веселка”, викладач студії навчання й розвитку “Tutoria”, мовних курсів “Solovei”, аспірантка Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноді не можу заснути від щастя, що на світі існує цікава література.
http://chytatsky.blogspot.com/