Продовжуємо вивчати історію: Історія України від Діда Свирида. Книга друга

Фото: Катерини Молочко

Понад рік уже минув із часу виходу у світ першої книжки дідової «Історії», а ви досі її не читали? Швидше клікайте на посилання ⤵ , знайомтесь зі Свиридом Опанасовичем і п’ятьма веселими цитатами першого тому «Історія України від Діда Свирида».


Урок історії: Історія України від Діда Свирида. Книга перша


Перша – це вам не друга!


Що логічно, правда ж? Продовження «Історії» охопило період від середини ХІ століття до кінця XIV століття. Це означає, що книжка стала помітно товстіша, персонажів на історичній арені стало в рази більше (хоч бери й записуй) та особливо шкода, що помилок у виданні теж.

Другий том у темпі вальсу готувався стати новинкою Книжкового арсеналу 2017 – дід того не приховує. Ба більше він відверто зізнається, що якби один із параграфів книжки так і не знайшли (його загубили перед друком), то так би воно й залишилось. Фанати вимагали, щоби дід швидше писав далі, що Свирид Опанасович і робив. Особисто я належу до числа тих, хто безмежно радий читати продовження, скільки б відступів між словами не загубив редактор. Якщо ви не такі, то майте на увазі – у виданні є до чого прискіпуватися.

Тепер, коли вас попередили, пропонуємо перейти до найкращих уривків із перших п’яти параграфів другої книги «Історії України від Діда Свирида».


5 улюблених цитат із другої книжки


Розділ: євроінтеграція. Спроба перша

Сезон наступного, 1046 року почався вже з новими героями, бо саме підросла Анастасія, середульша дочка Ярослава. У кастингу на роль її жениха переміг угорський герцог Ендре з королівського дому Арпадів. Який, відповідно до законів жанру середньовічних мильних опер, також був у першій серії босяком, біженцем і сіромахою.

Ендре разом із братами Левенте й Бейлою ще наприкінці 1030-х років прибули в Київ, утікаючи від грізного короля, хрестителя й засновника угорської держави Іштвана Святого (Стефана І), який посідає в історії Угорщини приблизно таке саме місце, яку в історії України обіймає Володимир. Тобто ворог був крутий і серйозний – недарма зараз його портрет прикрашає банкноту в 10 000 форинтів.

Прогнавши братів, король Іштван гукнув їм наздогін щось образливе і з почуттям виконаного обов’язку помер. Після його смерті в Угорщині почалася звична в таких випадках колотнеча, деталі якої історії України не надто стосуються, отож, кому цікаво, почитайте про них самі…

Розділ: Русь іде до школи

Доньки Ярослава, виїжджаючи за кордон, неприємно дивували європейську знать умінням читати й писати. Це навряд чи додавало їм авторитету, бо в тогочасній Європі аристократія такими дурницями, як книги, не переймалася – читання було справою церковників, і порядний феодал дивився на грамотних людей у кращому випадку з благодушною зверхністю.

Коли ж, наприклад, виявилося, що Анна Ярославна не лише сама читає, а й власноручно пише свої листи, то вишукані придворні дами напевно іронічно копили губи. І перешіптувались між собою: «Навіщо це їй? Хіба в Києві король такий бідний, що в нього нема грошей на придворних писарів? Може, київські принцеси ще й самі перуть і прасують собі плаття? Фі, яка дикість»…

Розділ: витоки правової держави

«Руська правда» відіграла суттєву роль у житті величезної кількості істориків та юристів, які через багато століть захищали із цієї теми свої кандидатські й докторські дисертації, отримували наукові степені й учені звання. І дотепер вони дивляться на портрет Ярослава Мудрого зі щирою повагою та глибокою вдячністю.

Щодо практичного ж значення «Руської правди» в повсякденному житті наших предків, то тут відомостей у нас менше. Не викликає, однак, сумнівів, що того самого дня, коли «Правда Ярослава» набула чинності, негайно розпочалися й масові порушення вимог законодавства. Тож можемо констатувати, що започаткована тоді традиція маніпулювання нормами закону тягнеться з глибини століть аж до наших днів…

Розділ: держава сімейного типу

– Чи можна вбивати братів? – сурово питав Ярослав на уроці історії своїх синів, які стояли перед батьком поопускавши голови. – Чого мовчите? Ізяславе, так можна чи не можна?

– Не знаю… – бурмотів опецькуватий Ізяслав, мріючи, щоб батько від нього відчепився.

– Як це «не знаю»! – роздратовано кричав великий князь. – Ану, усі хором, за мною: «Братів убивати не можна», «Вбивати не можна братів», «Не можна братів убивати».

Сини слухняно бубоніли услід за батьком ці слова, і треба віддати педагогічним талантам Ярослава належне. Навіть не надто здібні до навчання Ярославичі принаймні цю батькову науку запам’ятали твердо. «Ну, хоча б, здається, не різатимуть один одного, і то добре», – сумно міркував про себе Ярослав, дедалі більше тривожачись за долю сімейного холдингу «Русь»…

Розділ: братні розборки

Небайдужі громадяни спостерігали за діями князів з іронічним посміхом, хоча загалом невдоволення не виявляли. Бо вони й самі нічим особливо від князів не відрізнялись – так само народжували багато діточок і так само турбувалися про їхнє щасливе майбутнє. Тож засуджувати великого князя за роздачу ласих шматків держави членам своєї родини в них язик не повертався.

Сімейні цінності у сереньовічній Україні-Русі стояли вже дуже високо, шлюб був освячений церквою, прав батьків ніхто порушити не смів. Лише мати. Матері цим правом широко й творчо користувалися, вносячи в плани своїх чоловіків серйозні, а часом і вирішальні корективи…


Попереду ще багато параграфів, якими ви помандруєте аж до кінця XIV століття. А що потім? Потім залишається тільки чекати Книгу третю 🙂 Дідусь підказує, що вже пише її.

Тест: історія України від діда Свирида. Як добре ви її знаєте?


Купити книжку в Yakaboo

(Visited 339 times, 1 visits today)
Катерина Молочко
Катерина Молочко
SMM в Yakaboo.ua, книголюб та автор проекту Best Books https://vk.com/b__books. Читаю лишень книжки з певною загадкою (детективи) або важкі психологічні твори (трилери), загалом усе те, що Джої заховав би у морозилку. Вірю, що поганих книжок не існує, є просто не та цільова аудиторія.
https://katemolochko.wixsite.com/blog