Надрукуйте це! 5 відомих книг, які були врятовані зі смітника

Дорога письменника до публікації терниста. Вона наповнена головними болями, пришвидшеним серцебиттям і пом’ятими паперовими кульками. Ніхто не знає це краще, ніж автори, про книжки яких піде мова в цій добірці. Вони працювали день за днем аби досягти визнання у всьому світі, але спочатку їм доводилось докласти неабияких зусиль, щоб зберегти свої рукописи від сміттєвого кошика.

Читайте далі про закулісне життя визнаних книг, які дивом закінчили свій шлях на книжкових полицях.


22_5_03

Стівен Кінг «Керрі»


Поганий початок: у 1973 році Кінг і його дружина Табіта жили у трейлері. Необхідність зводити кінці з кінцями підштовхнули Кінга писати історію про Керрі Уайт – дівчинку-підлітка, яка опинилася в опалі. Процес, тим не менш, видався не простим, та й був ускладнений тим фактом, що Стівен Кінг моделював свою головну героїню з прикладу двох дівчат, яких він особисто знав у старших класах, які померли у ранньому віці. Врешті-решт він відмовився від написання. «Я не бачив сенсу витрачати два тижні або навіть місяць на написання повісті, яка мені не подобається і яку не можна буде продати», – писав Кінг у своїх мемуарах про ремесло «Про письменство».

Книгу рятує: Табіта! Вона знайшла сторінки твору у смітнику і прочитала їх. «Із цього щось може вийти», – сказала вона і не помилилася. Протягом першого року було продано більше 1 мільйона екземплярів «Керрі». Згодом, цей твір було адаптовано для кіносценаріїв, телебачення та вистав на Бродвеї.


22_6_03

Володимир Набоков «Лоліта»


Поганий початок: майже за десять років після публікації свого класичного та суперечливого роману Набоков визнав, що «Лоліта» була «складною книгою» для написання. Можливо, це навіть трохи занижена оцінка. Бо в один момент під час створення роману Набоков розвів величезне багаття на задньому дворі свого будинку і спалив кожен аркуш свого твору.

Книгу рятує: Віра, дружина Набокова. Її бачили, як вона вибігла з дому, аби зібрати стільки сторінок, скільки можна буде врятувати з вогню. Чи був Набоков вдячний їй за цей акт літературного героїзму? Відповіддю може стати фрагмент з любовного листа Набокова до Віри: «Як я можу пояснити вам, моє щастя, моє золото, чудове щастя, скільки я Ваш – з усіма моїми спогадами, віршами, спалахами, внутрішніми буревіями? Або поясніть, чому я не можу написати слово, не чуючи, як Ви його проголосите?».


22_7_03

Анна Франк «Сховище. Щоденник у листах»


Поганий початок: Анна написала свій щоденник, коли вона ховалася з родиною у закритому приміщенні від фашистів під час Другої світової війни. Її по-дитячому солодкий, натхненний, але повний переслідувань щоденник був залишений, коли 4 серпня 1944 року вона та її сім’я були затримані та перевезені в концентраційні табори.

Книгу рятує: Міп Гіз. Жінка-голландка, вірний друг сім’ї Анни, вихопила щоденник з розграбованого сховища і поховала його у своїй шухляді. Пізніше вона відправила щоденник до батька Анни, єдиного з сім’ї, що як відомо, залишився в живих. Батько подав його для публікації в 1946 році.


22_8_03

Джон Кеннеді Тул «Сговор остолопов»


Поганий початок: Тулу було важко приймати численні відмови від публікації «Сговора остолопов». Він працював над його переробкою протягом багатьох років, написавши своєму редактору: «Частина моєї душі в цьому творі. Я не можу дозволити йому згнити, не намагаючись видати». В решті решт, Джон Кеннеді Тул відмовився від роману, який так і не побачив світ, і покінчив життя самогубством 26 березня 1969 року. Йому був 31 рік.

Книгу рятує: мати Тула, Тельма. Через два роки після смерті сина вона знайшла копію рукопису в старій кімнаті Толе. У 1981 році роман отримав Пулітцерівську премію.


22_9_03

Гарпер Лі «Вбити пересмішника»


Поганий початок: важко уявити, але улюблений роман Лі міг не стояти на наших полицях, а Скаут і Аттікус могли ніколи не оселитися у наших серцях, але наприкінці 1950-х років публікація роману була під великим питанням. Пізніше авторка зізналася читачам, що у процесі написання роману вона відчувала лише розчарування, що навіть в якийсь момент вона втратила надію і викинула рукопис з вікна у купу снігу.

Книгу рятує: агент Лі. Як повідомляється, він вимагав, щоб вона закінчила рукопис. Жорсткий натиск літературного агента спрацював. «Вбити пересмішника» було опубліковано в 1960 році. Книга стала сенсацією й отримала Пулітцерівську премію вже наступного року.

Джерело: goodreads.com


Читати: Від «Керрі» до «Дівчини у потягу»: книги-дебюти улюблених письменників

Читати: 10 історій про кохання. Автори світових бестселерів рекомендують книжки

(Visited 1 136 times, 1 visits today)
Yakaboo
Yakaboo
Найбільша online-книгарня України. Любимо книжки понад усе:)