Хюґе або данські рецепти щастя на щодень

Фото: Лілії Баранич

Я захотіла цю книжку (Маленька книга хюґе. Як жити добре по-данськи – ред.), коли вперше її побачила. Насамперед через неймовірну обкладинку, яка просто дихає затишком. І, звісно, через зміст. Бо тематика дуже моя – створення теплих моментів, з яких не хочеться вилазити. Планувала купувати англійською, але до Книжкового Арсеналу видавництво “КСД” підготувало українське видання.


2

Я обережно ставлюся до їхніх книг, бо вони не завжди якісно перекладені. На щастя, тут інший, приємний випадок. Над перекладом працювала Катерина Бабкіна і він мене потішив. Влучні вислови, плавна мова, цікаві звороти. Все ж трохи підкачало редагування – є одруківки, але головне, що книжка вийшла дуже жива. Окремо порадувало художнє оформлення – багато теплих фото, симпатичні малюнки-заставки до кожного розділу у стилі обкладинки, інфографіка – наприклад, про 10 слів з різних мов, які не можна перекласти. Все це дуже створює настрій, книгу хочеться тримати в руках, гортати, бачити на своїй книжковій полиці, дарувати друзям і фотографувати в інстаграм:)

3

А тепер про зміст. Хюґе – це смачна їжа, зручний одяг (в’язані шкарпетки – просто втілення хюґе), дім-нірка, де можна сховатися від світу. Дуже сподобався розділ “Екстрений комплект хюґе”. Автор пропонує зібрати докупи речі, які асоціюються з хюґе – улюблені книжка й фільм, запашний чай, теплий светр і ковдра, записник або такий собі журнал хюґе. Ще один класний розділ – про хюґе-місце або перелік з 10 речей, які зроблять оселю більш хюґною. Один з пунктів – природа. Бомбова, хоч і трохи прибацана цитатка, через яку я цілком можу вважати себе данкою.

Данці відчувають нагальну потребу принести додому всю атмосферу лісу… Листя, горіхи, гілки, шкури тварин… Принагідно подумайте: як би умеблювала свою вітальню білка-вікінг?

4

Але найважливішим складником  хюґе є хороша компанія. Не якісь матеріальні блага, набори речей, а тепле людське спілкування, камерні дружні вечірки чи виїзди на природу є найбільш хюґними. І мені дуже сподобалося, що ця книжка пропагує саме такі цінності. А ще у процесі читання здалося, що хоббіти і їхній спосіб життя, як його описував Толкін – це ідеальне втілення хюґе. Приймати гостей, багато і смачно їсти, сидіти у норі і насолоджуватися всім тим – данці в цьому не єдині:)

5

Чого не очікувала, то це хорошого гумору. А він тут є.  Мік Вікінг розповідає про хюґе часом так дотепно, що не виникає відчуття приторності від занадто ідеальної загальної картинки. Ну, ви зрозуміли, я люблю такий трохи вкурений гумор, як про білку. На останньому фото є не менш прекрасне порівняння звучання данської з тим, як задихається хворий тюлень. І от ще, про один з принципів хюґе – приміщення з теплим неяскравим світлом:

Якщо ви хочете побачити, як вампіри згоряють при денному світлі, то просто запросіть гурт данців і посадіть їх під лампу денного світла на 5000 К.

А в цій цитаті Ліля знову впізнала себе:

Шарфи конче треба мати. Це стосується і жінок, і чоловіків. Шарфи придумали для зими, але тих, хто страждає на “синдром невистачання шарфа”, бачили в них і посеред літа.

6

Що ще мене захопило в книжці – це різноманітні похідні від слова хюґе – хюґний, хюґетичний, хюґність, похюґитися. Є навіть невеликий словничок. Це слово вже зайняло своє місце у моєму лексиконі і я ледве стримуюся, щоб не почати ліпити його скрізь :Р Бо усе те, що описує Мік Вікінг, до речі, керівник Дослідного інституту щастя в Копенгагені (!), співпадає з моїми уявленнями, як жити добре. Можливо, крім розділу про їжу – в книжці є багато рецептів, але головний наголос на солодкій і не надто корисній їжі, з якою нам не по дорозі. Вегетеріанцям та веганам їстівний розділ певно теж не зайде – отам вище, де є про шкури тварин, це вже стає ясно:)

7

Я неодмінно перечитаю цю книжку восени, бо хоч літнє хюґе теж існує, але найкраща пора для нього, на мою думку – осінь. Мені подобається, що є багато описів всіляких хюґних справ, які можна робити й собі. Америки автор не відкриє, але я й не очікувала цього від книжки. Можливо, якби її писала я, зробила б ще якийсь короткий перелік хюґе-моментів, за порами року. Є розділ, де на кожен місяць Мік Вікінг пропонує один момент. Я ж фанат списків, книжка мене надихнула, тому створюю власний такий список. До цього маленького томика хочеться повертатися, він провокує роздуми і мрії, тут насправді було багато нової для мене інформації – і це мене найбільше тішить.


Джерело: rainylily.wordpress.com


Купити книжку в Yakaboo

(Visited 626 times, 1 visits today)
Лілія Баранич
Лілія Баранич
Читаю, в'яжу, мандрую, чухаю котячі животики. Нерівно дихаю до британської та скандинавської літератур, люблю гори, осінь і трьох хвостів, в домі яких маю честь жити. Журналістська освіта не дає захоплюватися усім цим тихо, тому веду блог і нещадно інстаграмлю найкращі моменти свого життя.
https://www.instagram.com/rainy_lily/