Коли неможливо щось виразити звичними словами, мистецтво стає мовою: рецензія на книгу «Зоряна ніч Ван Гога та інші оповіді»

Силуети кипарисів на передньому плані, місто й гори – вдалині, а над усім – мерехтлива, пульсуюча небесна пелена: півмісяць та одинадцять величезних зірок… Унікальне поєднання різноманітних відтінків синього та жовтого, зеленого, коричневого й чорного кольорів… Це – «Зоряна ніч», знаменита картина голландського художника Вінсента ван Гога, написана ним у червні 1889 року під час перебування у лікарні для душевнохворих. Геніальний твір, що й досі заворожує та надихає, спонукає до роздумів та пошуку нових, прихованих символів. Саме ця картина і згадується у назві дивовижної книги, покликаної познайомити дітей з історією мистецтва, якому – тільки уявіть! – уже 40 тисяч років.

Мистецтво як магія

Власне, найдавнішим витвором мистецтва, який зберігся до наших днів, вважається фігурка, відома як Людинолев, знайдена у печері Штадель, на території сучасної Німеччини. Заввишки 29,6 см, з бивня мамонта, вирізана гострим каменем з вражаючою для тогочасних людей, а саме людей останнього льодовикового періоду, скрупульозністю: за її створенням було проведено щонайменше 400 годин! «Ця людина не допомагала родині полювати чи готувати, втім її робота була теж досить важливою. Вона перетворювала невидиме почуття у предмет, на який можна було подивитись, який можна було потримати в руках. Таке створіння – напівлюдина і напівлев – могло лише комусь наснитися. Як іще можна було побачити такого звіра?». Погодьтеся, у прадавніх людей, мабуть, і слова такого не було як «мистецтво», тож перетворення ідей та мрій на зображення й предмети для них, цілком ймовірно, видавалося справжнісінькою магією. Але й у наш час поєднання невидимого життя людських думок й почуттів із зовнішнім світом не позбавлене таємничості, а кожен новий його прояв – це ще одна спроба залишити свій слід у цьому тлінному світі.

Сучасне мистецтво: магія кришечок, або Навіть сміття можна перетворити у щось гарне

Одного разу Ель Анацуі підібрав із землі металеву кришечку: на ній були блакитні оборки по краю, а в центрі – блакитне коло із зображенням срібної зірки. Йому, уродженцю Гани, знахідка нагадала символ з adinkra – системи знаків і форм, якою послуговуються африканські митці, малюючи їх на стінах, предметах побуту чи тканині. Наприклад, знак, схожий на дерев’яний гребінець, duafe, означає «краса», а знак osram ne nsoromma – сонце і півмісяць під ним, подібний до колиски, – «любов та гармонія». Ель Анацуі почав збирати тисячі кришечок, з’єднуючи їх дротом між собою у моноблоки, схожі на металеві килимки, подальше поєднання яких і творить малюнки зі знаками adinkra – унікальні витвори нині уже відомого на цілий світ митця. Його роботи – зразок того, як за допомогою магії (пере)творення можна вдихнути життя у те, що ще вчора було непотребом, виражаючи таким чином свої почуття щодо світу, у якому ми живемо, та вкотре шукаючи відповідь на питання «що значить бути людиною».

«В історії є багато прогалин, які лише ти можеш заповнити своєю уявою»

Автор цієї книжки – британський мистецтвознавець Майкл Бьорд – переказав історію мистецтва для дітей, подавши її у серії оповідань. Імена людей, назви місць та витворів мистецтва, дати й історичні події – усі факти сплелися в 68 повністю вигаданих історій, на створення яких автора надихнули життя і творчість різних митців. Щодо цитат, то вони теж вигадані, якщо протилежне не зазначено. Чому ж автор вдався саме до форми оповіді?

«Слово історія звучить, наче все вже закінчилось, всі події уже в минулому. Але я відчуваю мистецтво по-іншому, немає значення, чи це малюнок на стінах храму чи в інтернеті – мистецтво живе! Бо оповідь, навіть якщо знайома, відбувається тут і зараз, у нашій уяві. Можливо, ти знаєш, що буде далі, але, здається, наче все відбувається вперше».

І, знаєте, з цим важко не погодитись. Правда ж?

Тематично схожі книжки

Іван Малкович «Ліза та її сни», Наталія Космолінська, Ірина Магдиш «Гра в музей», Франсуаза Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво», Франсуаза Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття», Майкл Берд «100 ідей, що змінили мистецтво».

(Visited 175 times, 1 visits today)