Пам’ятаєте фільм «Афера Томаса Крауна» (1999 рік, у головних ролях – Пірс Броснан та Рене Руссо)? Про багатія-колекціонера, котрий стоїть за викраденням дорожезної картини Моне з місцевого музею? У мене ця стрічка – одна з найулюбленіших! І лишень уявіть мій захват, коли, читаючи «Замах на мистецтво», усе так і оживало-пропливало перед очима, неначе готові сценарії до крутезних фільмів! І якщо в основі «Афери Томаса Крауна» – майстерна вигадка, то на сторінках арт-детективу Григорія Козлова – така шокуюча і захоплююча правда про реалії великого, трагічного, геніального і далеко не святого світу мистецтва.
«Архівний пацюк»
Саме так називає себе автор цієї книжки — провідний російський мистецтвознавець, журналіст та письменник Григорій Козлов . За його плечима – багаторічний досвід роботи у Міністерстві культури СРСР, у відділі образотворчого мистецтва та захисту пам’яток культури, а також у відділі особистих колекцій Пушкінського музею, де він як професійний історик мистецтва вивчав історію колекціонування.
Працюючи в останньому, вчений спільно з колегою написав декілька сенсаційних статей про масовий вивіз картин з СРСР під час Другої світової війни. На сьогодні Григорій Козлов продовжує свою фахову діяльність, зокрема займається складанням довідок про твори мистецтва для аукціонів та страхових компаній, читає лекції з історії, теорії і практики колекціонування.
«Замах на мистецтво»: невідомі факти про відоме
Дана книга вперше побачила світ у 2007 році. Український переклад від Сашка Ушкалова вийшов у 2018, у видавництві «ArtHuss». Книга складається з 11 справ, в котрих у якості жерт виступають твори мистецтва та митці, за підозрюваних – грабіжники, політичні діячі і самі творці прекрасного, а за детективів – читачі пліч-о-пліч з руйнівником стереотипів Григорієм Козловим.
Як зародилася «Джокондоманія»: завдяки унікальній відкритості до будь-якої інтерпретації чи в результаті крадіжки у 1911 році? Хто створив геніальну «картину картин» – Ґентський вівтар? Як збирання творів мистецтва набувало політичного присмаку? Картини якого художника увійшли в історію мистецтва як чемпіони фальсифікації? Хто стоїть за створенням Міфу про Ван Ґоґа, вперше назвавши того божевільним генієм-одинаком? Як процес у справі про спадщину художника Марка Ротка став віддзеркаленням арт-бізнесу з усіма його трюками, яким, за словами критика Роберта Кірша з «Лос-Анджелес Таймс», може позаздрити навіть стамбульський базар? Чому пограбування Музею Ізабелли Стюарт в Бостоні вважається найбільшим в історії Америки? Що таке «синдром Стендаля» та чому у кожній залі музею стоїть посудина з водою?
«Кожен визначний твір, як і людина, має свою долю. І часом перипетії їхніх доль нагадують зухвало закручений сюжет авантюрного роману: картини, скульптури, ікони викрадають і знаходять, їх «убивають» і рятують, вони стають національними реліквіями й об’єктами політичних спекуляцій».
Пролити світло на таємну історію мистецтва — відому професіоналам, але приховану від широкого загалу? Так, Григорію Козлову це вдалося: достовірні історичні факти, логічне пояснення розвитку подій тої чи іншої справи, а ще багатющий ілюстративний матеріал як речовий доказ — репродукції картин та їхні підробки, унікальні малюнки, фотографії — усе до послуг читача, який, впевнена, не зможе відірватися від книжки, аж поки не перегорне останню сторінку.
«Багато хто думає, що мистецтво і життя зовсім не стикаються одне з одним. Але божевільні, політичні терористи й навіть самі художники вчиняють замахи на твори мистецтва, як на живих людей. Вандали – убивці. Проте й картини – не завжди безпорадні жертви. Вони можуть довести людину до божевілля, знищити її. Вандалізм — це трагічна межа взаємин світу людей і світу мистецтва».
Тематично схожі книги
Зиґмунт Мілошевський «Безцінний», Крістофер Баклі «Майстер реліквій», Яцек Денель «Кривоклят», Ірвінг Стоун «Жажда жизни», Фредерік Пажак «Ван Гог. Іскріння», Джордж Роддам «Це Ван Гог».
14 thoughts on “Арт-детектив Григорія Козлова «Замах на мистецтво»: «Мона Ліза», історія з відрізаним вухом та улюблена кислота музейних вандалів”