Між двома світами: 5 книг «втраченого покоління»

«Втрачене покоління» –  один із найвідоміших літературних періодів. Перша світова війна залишила слід у пам’яті всіх, хто брав у ній участь або мав до неї хоч якийсь стосунок. Повернувшись із поля бою, молоді люди втрачали віру в себе, у свою країну й світле майбутнє. Та дехто знаходив у собі сили сідати за друкарську машинку і переносити пережитий досвід на папір. Ми підібрали 5 знакових книг, що належать до цього плідного і водночас нелегкого періоду.

Стайн не брала участі в Першій світовій війні, але знала письменників, які бачили все на власні очі. Американка стала наставницею для багатьох літераторів, хоча в її правах на висловлювання експертних думок сумніваються до цього часу. 

«Автобіографія Еліс Б. Токлас» – це майже автобіографічна книга відомої літературної критикині. Все, що написала авторка, вважається видозміненим поглядом на події, що свого часу описав у творі «Свято, яке завжди з тобою» Ернест Гемінґвей. На сторінках цієї книги можна натрапити на багатьох відомих письменників, художників та діячів культури XX сторіччя. Сам твір характеризують по-різному – від художнього довідника до історичного роману.

Ремарк належав до тих німців, які тяжко переживали загарбницькі дії своєї країни. Військовий досвід письменника яскраво втілився у його романи. Через політичні погляди літератору довелося покинути Німеччину, та писати він не перестав.

Дія роману «Тріумфальна арка» відбувається 1939 року. Деякі країни світу вже стоять на порозі Другої світової війни, ще не оговтавшись від попередньої. Одна із перших жертв нацистів – Людвіг. Чоловік ще до початку серйозних бойових дій уже втратив кохану й пройшов через тортури гестапівців. Головному героєві вдалося втекти до Франції, де він оселився під вигаданим іменем Равік. Чоловіка врятувало його вміння якісно оперувати, інакше його б здали фашистам. Нове життя Людвіга – це тяжка емігрантська доля, в якій все ж таки знайдеться місце для кохання.

Гемінґвей під час Першої світової війни був водієм. Американець отримав поранення, після чого його комісували, и сам письменник переїхав до Парижа. Там він написав багато видатних творів під «наглядом» Ґертруди Стайн.

«Прощавай, зброє» – один із найяскравіших романів періоду «втраченого покоління». Це частково автобіографічна книга, в якій автор розкрив жорсткі реалії війни. Твір написаний у телеграфному стилі в поєднанні з художнім прийомом потоку свідомості. Гемінґвей у своєму романі підняв теми дружби, любові, болі, мужності й страху. На фоні історії кохання вимальовується ще одна історія – чоловіка, який потрапив на «не свою війну», але не може залишити її просто так.

Фіцджеральд у часи Першої світової війни мав звання молодшого лейтенанта, але його не відправили служити до Європи. Френсіс залишався в Америці, за якою спостерігав до і після війни. Цей досвід став основою творчості письменника, яка симпатизувала тогочасній, а тепер подобається і сучасній молоді.

«Я віддав би за тебе життя» – збірка оповідань Фіцджеральда. Твори, що увійшли до книги, написані в 30-х роках і раніше. Оповідання вийшли друком тільки через 80 років після написання. В 30-х роках твори письменника вважалися надто провокаційними й відвертими, тому їх відмовлялися публікувати. Літератор не захотів вносити зміни, тому просто відклав їх. Однак врешті вони таки дійшли до читачів.

Фолкнер не є прямим представником «втраченого покоління», але деякі його романи дуже близькі по духу до цього напряму. Письменник хотів взяти участь у Першій світовій війні, але його не взяли до війська через низенький зріст. Тож американець зосередився на творчості.

«Шум і лють» – той самий роман Фолкнера, що близький за духом творам «втраченого покоління». В центрі подій – аристократичне сімейство Компсонів, яке мешкає у містечку Джефферсоні, штат Міссісіпі. Протягом 30 років, описаних у книзі, аристократи втратили майже все: гроші, положення в суспільстві, віру й повагу. У цьому романі втраченим є покоління лише однієї сім’ї, та це, як показав письменник, не менш трагічно й складно.

(Visited 556 times, 1 visits today)