У мене в руках – останній, листопадовий, номер британського журналу мод Vogue. На його обкладинці красується світлина 19-річної Fran Summers у розкішній сукні від Armani та ювелірних прикрасах від Cartier, зроблена під час фотосесії у Нью-Йорку. Сучасний Vogue – це більш, ніж дві сотні сторінок статей на теми моди, краси, здоров’я, мистецтва та культури, впереміш із рекламою та фотографіями гламурних моделей… Хм, яке воно, закулісся модного глянцю?
«Люди, які не належать до моєї сфери, ніколи не розуміють, чому в нашому журналі публікуються фотографії прекрасних худорлявих манекенниць у одязі, який може собі дозволити відносно небагато людей. Або чому ми не беремо більш різноманітних за віком моделей»
Александра Шульман – журналістка, письменниця, головна редакторка британського Vogue з 1992 по 2017 роки. Народилася в Лондоні, у сім’ї театрального критика та письменниці. Дописувачка часописів The Times, Daily Mail, Daily Telegraph, Guardian. Авторка трьох книжок. Як головна редакторка, розпочала свою кар’єру у британському глянці для чоловіків GQ.
Впродовж 25 років очолювала Vogue – найдовше в історії видання. Саме за її головування тираж журналу сягнув 200 000, а читацька аудиторія зросла до мільйонів.
За заслуги в царині моди нагороджена Орденом кавалереси Британської імперії. Цікаво, що на останній рік її керівництва Vogue-ом припало святкування столітнього ювілею журналу.
«Це Vogue говорить, не я. Хоча я, звичайно, можу обирати, що саме буде сказано»
«Всередині Vogue. Мій щоденник сотого року» – це книга-віддзеркалення усіх подій, приурочених святкуванню ювілейного року одного з найавторитетніших у світі часописів про моду. Без перебільшення, це унікальна можливість для кожного читача дізнатися, що означає працювати в журналі на зразок Vogue з уст людини, котра знає та любить свою роботу до найменших деталей – головної редакторки (якби Александрі Шульман не подобались її обов’язки, чи ж би присвятила вона їм чверть століття свого життя?).
Вона взялася вести такий щоденник не просто так: по-перше, для того, щоб згодом увіковічнити цей направду надзвичайний рік-підсумок у вигляді книги. По-друге (чи все-таки, по-перше?), як ділиться авторка у передмові, писання як таке – чи не найдієвіша допомога у часи напруженості й тривоги, без яких не обійтись, особливо, у знаковий для британського Vogue рік.
Виставка фотографій із архівів журналу в Національній портретній галереї у Лондоні, робота над Столітнім випуском, Фестиваль Vogue, гала-концерти та супровідні їх вечірки, зйомки документального фільму BBC – усі турботи, пов’язані з організацією та проведенням, як на долоні.
«Майже всі записи я робила, щойно прокидалася зранку – або як тільки приходила додому після роботи. Упродовж цих дев’яти місяців стільки всього змінилося, і в моєму світі Vogue, і у зовнішньому світі, але написане — це мої безпосередні враження від подій того чи іншого дня, добре це чи погано.»
«Загалом це історія з життя однієї жінки впродовж одного надзвичайного року»
Такими словами характеризує свою книгу-щоденник Александра Шульман, чиє ім’я й досі асоціюється поряд з найвпливовішими у світі моди. Та перед нами не лише «сухі» робочі моменти, як-от численні зустрічі, відрядження, інтерв’ю, а й повсякденне життя матері та жінки, яка готує їсти, займається йогою та нервує перед кожним авіаперельотом.
Ця книга захоплює щирістю та простотою викладу, динамічністю й інформативністю, а також уважністю до деталей та неймовірною дотепністю авторки. Завдяки їй зіркові персонажі з індустрії краси, моди й мистецтва видаються куди ближчими та зрозумілішими, а робота, що стоїть за глянцевою картинкою – не такою гламурною, як здається на перший погляд, коли гортаєш модний журнал.
Тематично схожі книги
Лорен Вайсбергер «Дьявол носит Prada», Лорен Вайсбергер «Месть носит Prada», Катажина Туск «Твій стиль».
14 thoughts on “Життя за лаштунками модного журналу: рецензія на книгу Александри Шульман «Всередині Vogue»”