Скільки разів кожен з нас повторював ці слова «все буде добре»? Особисто мене вони завжди заспокоювали, давали надію та допомагали у скрутні часи. Світлі, теплі слова, які ми часто говоримо з впевненістю та вірою у краще. Саме їх хочеться чути частіше і знати – так воно і буде. Через любов до цих трьох слів я просто не могла пройти повз нової книги Анастасії Нікуліної та Олега Бакуліна – «Все буде добре». Потяг до віри в краще змусив відкинути все і пірнати в цю історію. Але є одне «але»…
«Все буде добре» – роман, написаний у співавторстві. Анастасія Нікуліна – лауреатка багатьох премій, зокрема Коронації Слова, авторка романів «Сіль для моря», «Зграя», «Дім, у котрому заблукав час» та багатьох збірок. Для Олега Бакуліна «Все буде добре» – перша велика книга, публікувався до цього у збірці «Їде маршрутка».
Дитинство – найпрекрасніша пора. Четверо підлітків обіцяють дружити все життя, бути одне одному справжніми, вірними друзями та клянуться, що все буде добре. Відважний Антон, милий Сашко, красуня Марічка та сором’язлива Катя. Мрії збуваються? Не завжди, адже доросле життя змінює усе. Долі чотирьох друзів знову сплітаються в одне ціле.
Захоплююча книга з динамічним і дуже контрастним сюжетом. Милі дитячі спогади змінюються цинічними та жорстокими картинками з сьогоденням героїв. Замість добрих обіцянок – підлість та хитрість; замість міцної та вічної дружби – зрада; гроші, спокуса та розбите вщент авторами «все буде добре».
Автори кидають читача у шалений вир подій, підстав та поворотів. Книга сповнена відчаєм, нездійсненними мріями, розчаруванням та… справжнім життям. Кожен з героїв застряг у своїй клітці, їх долі не залишають читача, змушуючи весь час думати-гадати: де він чи вона зробили помилку? Чому вийшло саме так? А як же дитячі мрії та обіцянки? Жорстоко, часом моторошно та завжди сумно, «Все буде добре» звучить як лайка, аніж чарівне гасло.
Мої ж враження досить неоднозначні. Більшу частину книги я буквально ковтала цю історію, проживала її разом з героями, не могла відірватися від читання. Придивлялася та аналізувала – все, щоб зрозуміти справжню цінність того, що є у мене. І весь відчай та сум цього роману був «в тему» – осінь, мряка та меланхолія – ідеальна атмосфера. А от кінець книги мене трохи розчарував…
Кінцівка «Все буде добре» досить гостросюжетна, на мій смак, «екшену» було забагато. Після всього, що пройшли персонажі, які наче були поряд, у розв’язку мені повірити не вдалося. Але любителям перчинки (і я знову не про секс) – те, що лікар прописав.
І, дрібниця, але важлива для мене: обкладинка від видавництва КСД. Квіточки – це гарно, але в контексті реалістичного та цинічного «Все буде добре» дивиться якось дивно.
Та як не крути, «Все буде добре» захоплює – від книги важко відірватись, вона читається на одному диханні. Ідеальна історія для тих, хто любить динамічні та реалістичні сюжети – без зайвого позитиву та «ванілі». І нехай ваша віра у те, що все буде добре – буде непохитною.
Цитата:
«Шкода, що не можна зупинити життя на правильному моменті. Завершити історію й поставити крапку після слів: «І жили вони довго й щасливо».»
«Те щасливе літо навчило її простої істини: хороші речі мають властивість зникати, якщо їх не тримати. А значить, за своє потрібно боротись до кінця.»
«Ми народжуємось із твердою впевненістю, що ніколи не помремо. Ніколи не програємо, ніколи не загубимось. Бо ми – це особлива одиниця, яка усвідомлює себе, знає себе, знає, чого хоче, і яка буде жити вічно, адже в нас так заплановано в календарі. Бо інакше навіщо нам взагалі існувати? Та життя завжди грає за своїми правилами.»
25 thoughts on “«Все буде добре» – гасло чи лайка? Рецензія на нову книгу Анастасії Нікуліної та Олега Бакуліна”