#ДвіДумки про роман «Діти помсти й чеснот». Це Гаррі Поттер по-африканськи!

Перше африканське фентезі на українських теренах - так можна назвати серію про далеку країну Ор'їша, мешканці якої втрачають магічну силу в першій частині трилогії - «Діти кістки й крові». Оглядачки Юлія Дутка та Віталіна Макарик прочитали другу частину трилогії - «Діти помсти і чеснот». Молода американська письменниця Томі Адейємі створила африканського Гаррі Поттера, в якому кожна підлітка може стати принцесою та протистояти злу.

У «Дітях помсти і чеснот» магія повернулась, а головна героїня Зейлі стала на чолі тих, хто десятиліттями був пригноблений, однак і вельможі отримали силу. Вони перетворились на титанів, дехто – на майже непереможних. Два ворожих війська, які тільки чекають команди йти в наступ, – війна здається неминучою. Чи можливий тут мир, якого прагнуть королівські нащадки Амарі та Іран?

Читати огляд на першу частину

Оглядачки

Віталіна Макарик: О, на продовження фентезійної серії про Ор’їшу я чекала з вогнем в очах! Дивовижний африканський колорит, про який ми, європейці, так мало знаємо, персонажі, які полюбилися ще з першої частини, і драматичні стосунки між ними, за які не можеш не переживати, а ще – древня магія, яка може пробуджувати життя і його ж відбирати. Перша книжка серії завершилася тим, що король-тиран загинув і давнє пророцтво було втілене: в Ор’їшу повернулася магія. Здавалося б, нарешті все мало б бути добре, але…

Юлія Дутка: Мені так подобається, коли ми пишемо про кілька книжок з серії. Це ж якого можна досягти ефекту занурення. «Діти» – перше африканське фентезі, яке мені траплялось. І воно магічне, захопливе, в ньому повно дивовижних істот і ще дивовижніших людей з неймовірними силами. Перша частина завершилась на такому цікавому епізоді, тож в другій нас мала чекати щонайменше феєрія.

Магацитова монархія

Віта: Ритуал Зейлі пішов трохи не так, як очікувалося, і магія повернулася не тільки до вроджених магів – тих, із білим волоссям і силою, що струменіє у крові. Вона прийшла і до тих, хто ще вчора її боявся і зневажав. Непроханий дар, але якщо він уже є, чому б ним і не скористатися?

Зейлі очікувала, що її соратниця принцеса Амарі сяде на трон і нарешті припинить переслідування магів, зробить так, щоб в Ор’їші всі жили рівноправно і щасливо. Але у столиці вже сходить на трон новий король, і в нього сильна підтримка. Та ще й два козирі в руках – невідома досі магія титанів і магацитова зброя, зовсім не шкідлива для людей звичайних і смертельна для споконвічних магів.

Чи є хоча б маленький шанс, що маги, які пішли у підпілля, зможуть встояти проти магацитової монархії?

Юля: Шанс є, треба лідера, щоб завдати сильного та правильно спрямованого удару. Ця монархія прогнила настільки сильно, що зрештою мала б розвалитись сама собою. Але навіть в агонії вона може накоїти багато зла. Навіть на останньому подиху вона чіплятиметься за горло тим, кого ненавидить більше за все на світі. Магів. У «Дітях помсти й чеснот» ми нарешті маємо можливість розгледіти королеву Неганду – матір Інана та Амарі, яка раніше була в тіні чоловіка, тепер же вона як королева-мати бере на свої тендітні (насправді ні) плечі долю держави. Та чи ставиться вона до свого народу по-материнськи?

Рід монархів, здається, за всяку ціну готовий триматись за трон. Жертвувати людьми – будь ласка, залити Ор’їшу кров’ю – чому б і ні, якщо це збереже монархію. Найвищою цінністю для них є аж ніяк не народ, а власний теплий золотий трон, який добряче захитався через повернення магії, через революцію, яка давно назрівала, через те, що між самими монархами вже немає єдності. Адже ми вже знаємо Інана та Амарі – вони не дуже схожі на батька. Але трон змінює всіх, чи не так?

Комуна десяти старійшин

Юля: Коли чаша народного терпіння переповнена гнівом, вибухає революція. Тут вона називається Іуїка. Спочатку ми не зовсім розуміємо, що відбувається, адже слідуємо за Зейлі та Амарі, а дівчата дезорієнтовані після ритуалу, де щось пішло не так і результат відрізняється від сподівань.

Заколотники лякають наших героїнь, але потім вони постають революціонерами, які виступають за праве діло.

І ця організація чудова, адже вона бере під крило тих, хто тільки став магами і ще не знає, що робити зі своїми силами. Це і тренувальний табір, і фронт, куди запрошують тих, хто вже готовий. Старійшини пильнують кожен своїх магів. І тут нарешті ми бачимо в дії не тільки Женців та Приєднанців, до яких належить Зейлі та Інан, а й інших – Землярів, Ковалів, Цілителів, Морів… Якщо абстрагуватись, то Іуїка – така собі утопія, де кожен міг би розвивати свою магічну силу, якби не монархія з її магацитовими путами, мечами та бомбами.

Віта: Для Іуїки Зейлі надзвичайно важлива. Не лише як зброя, Воїтелька Смерті, але і як лідерка. Вона – одна зі своїх, тому в середовищі магів почувається майже як удома. Чого не скажеш про Амарі – доньку тирана, яка хоч і має магічний дар, але отриманий нечесно. Якби обирати, на чиєму боці воювати, вона – взагалі остання, кого маги могли б обрати. Але принцеса достатньо рішуча і заповзятлива, щоб спробувати завоювати їхню якщо й не любов, то принаймні повагу. Це надзвичайно важливо, якщо ти опинилася в товаристві Іуїка. Важливо як мінімум для того, щоб вижити, як максимум – щоб дійти до омріяної мети.

Утім, таємне сховище магів – надзвичайно приємне місце (звісно, для тих, хто не намагається їх убити). Така собі комуна чи втілення того раю, який вони могли б збудувати, якби не роки гонінь.

Десять кланів, у кожного – свій старійшина, не лише керівник і наставник, але й добрий батько чи мати для підопічних. Вони сміливі, талановиті, сильні, пристрасні, вірні своєму покликанню і тим, кого поклялися захищати. У їхньому середовищі пульсує жива, барвиста магія, вони тренують свої сили і здійснюють неймовірно красиві ритуали. Здається, якби масштабувати Іуїка на всю Ор’їшу, це нарешті принесло б мир. Але…

Між війною та миром

Віта: Але миром тут і не пахне. Монархія vs революція, помста vs прощення, мир vs війна. І монархістів, і магів-повстанців роздирають сумніви. Чи справді новий король створить безпечні умови для всіх магів, які погодяться на співпрацю? Чи, як і казала, Зейлі, він ніби й намагається робити все правильно, а закінчується все одно ножем у спину? А чи зможуть маги, погодившись на угоду, позбутися бажання знищити королівську родину вщент? Чи можна забути образу, шрами від якої не гояться? Чи можна вірити тому, хто зрадив не раз?

Помста – не найкраща спільниця для тих, хто хоче принести мир і спокій на землю, роздерту громадянською війною. Але іноді, попри всі чесноти, від неї так важко відмовитися! А ще й доводиться обирати між почуттям обов’язку і дружбою, між коханням і почуттям гідності. І так, знову і знову – між війною і миром. І навіть коли здається, що все це має нарешті якось закінчитися, історія виходить на новий виток.

Ох, не заздрю я її героям. А як тобі ця ситуація, Юле?

Юля: Мені їх шкода, адже їм постійно потрібно вибирати між тими, кого люблять, і тим, що вважають правильним. Тут просто помилитись. Та історію рухають не тільки троє героїв, чиї імена мають розділи. Біля Інана є матір і друг дитинства, який тепер адмірал. Біля Зейлі – найманець Роен та інші старійшини. Тільки Амарі у відносній ізоляції, бо поруч тільки Зайн, який воліє не втручатись у рішення.

Хтось з них прагне бодай поганого миру. Хтось розуміє, що замирення вже неможливе і закінчити війну можна тільки перемогою. Кожен йде за своїми переконаннями. Хтось готовий до жертв, хтось радше пожертвує собою. Та хто ж переможе у цьому протистоянні монархії, що стоїть на кістках, та магів, які врешті зуміли повернути істинну природу. Фінал покаже. Або ні.