Якби Супермен був родом з України і вів Холодну війну: #ДвіДумки про «Супермен, червоний син»

Ще у 2003 році DC Comics вирішили уявити: як би змінилося життя Супермена, якби він приземлився не у штаті Канзас в США, а на території Радянського Союзу, і йому би довелося вступити в Холодну війну з Америкою… У січні 2019 року компанія Warner Bros. пообіцяла незабаром екранізувати цей комікс про паралельну реальність у всесвіті DC у вигляді анімаційного фільму, а поки у видавництві Рідна Мова вийшов український переклад від Анатолія та Катерини Пітик. Оглядачки блогу Yakaboo вже мають про нього #ДвіДумки.

Оглядачки

Юлія Дутка: Супермен мені видається найяскравішим символом американськості: дужий, швидкий, неймовірний. Він уособлює все те, про що тільки мріяти можна. А що ж буде, якщо ракета з ним приземлиться не на території США, а в якомусь колгоспі на території УРСР… Спойлер: буде неймовірний комікс, один з улюблених

Віталіна Макарик: «А що, якщо…» – обожнюю, коли письменник ставить перед собою таке питання, бо потім із відповіді на нього зазвичай виростають найцікавіші історії. «А що, якщо ракета із маленьким хлопчиком із суперсилами приземлилася трохи не там – не в Сполучених Штатах, а в Радянському Союзі?» – замислився Марк Міллар. І створив трисерійний комікс, від якого буквально неможливо відірватися!

Супермен з України

Віта: Україна – батьківщина Супермена? О, це не може не тішити 🙂 Але в цій історії про неї згадано лише побіжно – як про місце, куди приземлилася ракета з маленьким іншопланетним хлопчиком. Знаючи, яким було реальне історичне тло, можна лише подивуватися, яких надзусиль вартувало простим колгоспникам з України спорядити названого сина не абикуди, а аж до Москви. Втім, на той час хлопчик уже володів кількома надздібностями, які продовжували розвиватися і зростати, і звісно, втрапив під пильний погляд совєтських спецслужб.

Юний Супермен нагадує тих полум’яних ідейних комуністів, які творили революцію – і стали першими її жертвами. Вірний своїм ідеалам, він не ділить людей на «своїх» і «ворогів», і якщо загрожує небезпека, то готовий рятувати усіх. В нього є кілька друзів, чи радше осіб, які йому небайдужі, але він почувається самотнім. А ще над ним тяжіє тінь Сталіна – людини, прихильність якою була такою ж нищівною, як і ненависть. «Супермен, червоний син» – альтернативна історія, вписана насамперед в координати всесвіту DC. Тут є і Лекс Лютор, і Лоїс Лейн, і інші персонажі класичних коміксів. Але також автори кількома пунктирними, але виразними штрихами, передали дух тих часів, у які відбуваються події, характер історичних персонажів і атмосферу епохи.

Юля: «Супермен, червоний син» цінний насамперед тим, що це – завершена історія з окремим світом, ретельно виписана і промальована (такий же цілісний Всесвіт у «Вартових» Алана Мура). Є юнак, який зростав у сім’ї українських колгоспників, але завдяки надсилі опинився біля вождя, бо й Сталіну, знаєте, потрібна добряча охорона. Цей юний Супермен – ще дуже американський, до нього, здається, не пристає наліт тоталітаризму. Він не розуміє політики доносів, не сприймає терору. В цій системі він зайвий, бо готовий допомагати всім, хто в біді, чи то хтось з партійної верхівки, чи ворог народу, чи ще гірше – американець!

Та у Супермена є традиційні вороги, от, наприклад, Бетмен у вушанці (в нього ж десь в Сибіру бункер) – де ще таке можна побачити і американський вчений, який шукає можливостей для того, щоб знищити радянську перевагу у холодній війні – саме так тут називають хлопця з серпом і молотом на грудях. Поруч з Суперменом амазонка Діана (Дивожінка), яка вельми симпатично виглядає в куцій червоно-чорній сукенці. Здається, що вони тандем тоталітарних героїв вічно боронитиме світ від зла, але…

Тоталітарна дійсність

Юля: Навіть Супермен з часом стає ґвинтиком тоталітарної системи. Його переродження відбувається не одразу, але іржа все ж точить навіть найміцнішу сталь, і він все більше стає схожим на того, хто назвав його наступником. Союз з Суперменом не перетворюється на рай, а ще більше скочується у прірву з ріками крові та цілими кагатами змучених голодом, холодом та нелюдськими умовами життя тіл. Гірше, ніж було насправді. Супермен – другий Сталін – чи можна взагалі вигадати щось страшніше? Можна, і воно є в цьому коміксі.

Надлюдина, яка готова йти по трупах, яка хоче поневолити (чи й знищити весь світ) – таким ми його ще не бачили. Це видовище лякає… але автори-американці вигадали для нього противагу, яка дає надію на те, що терор можна зупинити. 

Здається, комікс – такий несерйозний жанр, а тут така проблематика. Віто, чи не змінилось твоє сприйняття коміксів після «Червоного сина»? 

Віта: Альтернативна «червона» реальність «Супермена» зацікавила мене насамперед з точки зору історії культури: як виглядатиме один із найяскравіших поп-культурних символів Америки, вписаний у тоталітарні рамки? Що ж, авторам дуже круто вдалося зобразити перетворення супергероя на лідера супердержави. Ці зміни помітні у всьому – від вбрання до рис і виразу обличчя. Супермен стає справді Big Brother, який watching you у прямому сенсі. Завдяки рентгенівському зору, суперслуху та іншим силам він спроможний виявити (і знищити!) загрозу ще до того, як вона стане реальною. Сталінський кагебістський режим із системою донощиків і стукачів – це іграшки проти того, як працює Супермен. І все це, ясна річ, лише задля всенародного блага.

Чи можна збудувати утопію на насильстві і знищенні всіх інакодумців? Супермен, звісно, спробує це зробити. Застосувати свої сили на те, щоб ЗМУСИТИ людей бути порядними, законослухняними і щасливими – це звучить спокусливо. Але вороги не сплять, а знехтувані друзі теж стають ворогами. І нехай Супермен, людина зі сталі, невразливий до будь-якої зброї, та все ж має слабину. Тільки віднайшовши її, можна його побороти. І страшенно цікаво, чи вдасться ворогам це зробити. А найцікавіше – те, як несподівано зрештою повернеться ця історія.

Make America Great Again?

Віта: Хто виграє Холодну війну, якщо на боці одного із суперників – сам Супермен? Відповідь очевидна – здавалося б. США з амбіціями супердержави перетворюються на купку штатів, де люди голодують і б’ються за шматок хліба. І схоже, що це таки кінець. Але Сполучені Штати мають суперінтелект Лекса Лютора. Він, звісно, дбає не так про добробут країни, як про перемогу над суперником, але мотивацію має потужну. Він вдається до різних тактик – від позиції «ворог нашого ворога – наш друг» до застосування знань, які колись приховував уряд. 

Лише майбутнє покаже, чи вдасться Лютору повернути Америці її велич. А головне – перемогти Супермена, адже це – основна його ціль.

Юля: І знаєте, при тому всьому, що Супермен керує Радянським Союзом, країна рад не починає процвітати, вона ще швидше скочується на дно терору: бідна, безрадісна, розпачлива. Сполучені Штати ж тим часом набирають сили, вони розвиваються і досягають рівня утопії, про яку на початку мріяли соціалістичні вожді. І не треба було для цього видушувати з народу по краплині все добре та людське. Аж ніяк. 

Портрет Радянського Союзу під керівництвом Супермена здається ще страшнішим, ніж було насправді. Яка ж Америка? Америка знову стає великою, просто як в мантрі Дональда Трампа. Тут надпотужний інтелект помножений на бажання довести, що ворог ой який неправий. 

Кому варто читати

Юля: Тим, хто хотів би побачити Супермена-українця… ну, майже українця. І Бетмена у вушанці.

Віта: Тим, хто любить альтернативні історії і переосмислення класичних сюжетів.

Кому не варто читати

Віта: Тим, хто фанатіє від «традиційного» Супермена і всі переінакшені історії вважає знущанням.

Юля: Тим, хто в принципі не сприймає Супермена як такого і взагалі не любить супергеройські комікси. 

Схожі книги

Юля: Мені за настроєм цей варіант Супермена нагадав «Вартових» Алана Мура. Теж класний світ, заснований на відплаті. 

Віта: «Супермен. Світ очима супергероя» Луїзи Сіммонс – це своєрідна «суперменологія», введення у світ цього героя, докладна розповідь про важливі деталі біографії, обставини, зв’язки. 

(Visited 118 times, 1 visits today)