Детективні романи настільки популярні у Швеції та країнах Скандинавії загалом, що започаткували вже місцевий підвид чи літературний топонім. І хоча питання чому в країнах високого благополуччя та верховенства права виник скандинавський детектив залишається відкритим, власне романами вже важко здивувати досвідченого читача. Проте Еріку Акслу Сунду (псевдонім співавторів Єркера Ерікссона та Гокана Аксландера Сундквіста) це вдалось. Їхню трилогію під назвою «Слабкість Вікторії Бергман» складно з чимось сплутати, настільки це гидотно-геніальний і відразливо продуманий твір.
Отож, сюжет розпочинається з того, що у Стокгольмі знаходять забальзамовані трупи хлопчиків без геніталій. Усі вони нелегальні мігранти, а тому резонанс щодо справи швидко спадає. Наша головна героїня Жанетт Кіглберг провадитиме слідство. Комісар поліції страждає від сексизму та дискримінації в одній з найфемінізованіших країн та намагається зберегти свій шлюб, який потерпає через надмірну інфантильність чоловіка-художника та звісно ж її зайнятість у розслідуванні. Вона такий собі самотній вовк з проблемами у родині, особистому житті й взагалі усіх сферах. Єдине, що їй вдається як слід – це розслідувати справи. Досить типово правда? А тому Жанетт спокійно може поповнити низку досить звичних детективних героїв разом із Харрі Холе, героєм романів Ю Несбьо та безлічі детективів у голівудських фільмах. Проте завдяки дотепності в діалогах і винахідливості в діях Кіглберг ще стерпний типаж.
Взагалі, персонажі письменницькому дуету даються досить важко. Усі вони досить одноманітні. Не покидає відчуття, що вони такі собі однопрограмні роботи з комп’ютерних ігор, персонажі-інструменти призначені виконати саме цю дію чи функцію і сповільнити чи навпаки, наблизити головного героя на шляху до його цілі. Винятком є хіба Софія Зетерлунд, психолог, яка допомагає Жанетт у розслідуванні.
Та брак яскравих персонажів з лихвою компенсується іншим. Наприклад, методичним, відстороненим та напрочуд детальним описом усіх мерзенних речей, на які лише здатна людина. Вбивства, муміфікація тіл, педофілія, канібалізм, діти-солдати, содомія, дитяче порно тощо.
Дивовижно, як з допомогою досить бідної лексики авторам вдається малювати напрочуд детальні та яскраві картини злочинів і як довго почуття огиди не покидає під час прочитання й в голові прокручуються думки про усе зло, яке справді в нас є та тонкі заслони, що його стримують.
Водночас Ерік Аксл Сунд вміло задає динаміку твору, перемикаючись з особистісного на соціальне і навпаки, створюючи додаткову атмосферу занепаду та безнадії. Адже сцени насильства над дітьми покривають владні чиновники, а судові позови тягнуться роками і не призводять до жодного результату. А коли напарник Жанетт ніби між іншим розповідає, що його батько ненароком відрізав собі пальця і його тут же з’їв кіт, розумієш, що оптимістичних фіналів очікувати не варто.
Напевно, найголовніше у детективі – це неочікувані повороти та інтрига. І це теж відмінно вдалось авторам. Коли начебто ще з сотої сторінки знаєш ім’я вбивці, мимоволі розслабляєшся і очікуєш на те, що скоро головний протагоніст наздожене маніяка, а далі пригоди, перестрілки і погоня. Але ж ні. Вбивства продовжуються. Ба більше, потенційних підозрюваних теж хтось «прибирає». А тому цей карколомний карнавал смертей і людських пороків просто не залишає часу оговтатися та щось проаналізувати, заледве встигаєш слідкувати за наступними перипетіями. Та не можна сказати, що читати цей роман легко. І справа не лише у відверто-натуралістичних розповідях, а й у великому надмірі деталей та постійних флешбеках і поверненні у дитинство Вікторії Бергман. Взагалі, читати «Слабкість Вікторії Бергман» – однаково, що продиратися крізь дрімучий ліс. Темний ліс, населений усім злом, яке тільки можна уявити. Та якщо вам вдасться дійти до кінця, ви побачите перед собою дивовижну, складну, моторошну та неймовірно захоплюючу історію.
Олександр Тартачний
Читати: #ДвіДумки: Сара Джіо. Остання камелія
Читати: Монстри не на канікулах. Підбірка страховиськ для зимового бінґо
14 thoughts on “Скандинавський детектив: Слабкість Вікторії Бергман”