27 січня народився Льюїс Керрол, письменник, що подарував світові героїню Алісу – дівчинку, яка через свою незвичність впродовж десятиліть залишається улюбленою не лише серед дітей, а й серед дорослих. До дня народження письменника Yakaboo поспілкувався з Ларою Яковенко – дизайнеркою та ілюстраторкою, яка має велику колекцію видань «Аліси в Країні див».
Чому саме Аліса?
Все почалось близько 10 років тому – з того, що я врятувала частину колекції моєї подружки. Вона поїхала в Америку і залишила книжки тут. Вони зберігалися в підвалі у знайомих. Мені було боляче думати про книжки, які живуть у таких умовах. Отже, треба було якось домовитись. Договір з хлопцями був такий: я приготую суп, а вони віддадуть мені колекцію. Так все і почалось.
Наразі в моїй колекції близько 70 видань різними мовами. Не всі з них мають цінність, але деякі цінні саме для мене.
Я захоплююсь тим фактом, що книжка була видана з «канонічними» ілюстраціями, які затвердив автор, а зараз існує так багато інтерпретацій.
Чи пам’ятаєш, які мала враження, коли вперше прочитала книжку? Коли це було? Чи відгукується тобі текст?
Я прочитала книжку, коли вже була підлітком. Це було видання «Аліси» з коментарями, купила його у букіністичному на Петрівці. Думаю, що саме коментарі, які відкрили всі ці шари твору, закохали мене у книжку. Завжди сміюсь, коли «Алісу» вважають дитячою літературою. Хоча книжку доводиться шукати у дитячому відділі, це правда. До речі, рекомендую подивитись на Youtube лекції Олександра Пустовіта, який викладає «Логіку» на основі «Аліси».
Перечитую книжку майже кожної осені. Я думаю, головна риса Аліси як персонажа – це допитливість, а ще вона смілива і дотепна. І ці риси не полишають її, попри те, що у її реальності все постійно змінюється і перетворюється.
Як поповнюється твоя колекція?
Багато її складових – це подарунки рідних і друзів, частину купила сама. Раніше намагалась привозити примірник з кожної країни, яку відвідую. Зараз стала більш вимоглива до якості видання та ілюстрацій. Люблю також купувати в букіністичних магазинах. А ще у мене є видання, які дарують самі ілюстратори. Наприклад, з ілюстраціями Яни Гавриш або Олега Ліпченка, який живе у Канаді.
Найбільша кількість книжок – англійською, але є і незвичні для нас – корейською, китайською, або ж з Індії. А також російською, польською, чеською, турецькою, італійською, іспанською, на івриті, грузинською, білоруською, фінською, французькою та багатьма іншими мовами. Маю також «кастомні», де для мене щось домальовували чи дописували. Тривалий час українською мовою було лише дві книжки – видання «Веселки» 1976 року та «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ». А зараз щороку виходить кілька нових – і це навіть не перевидання, а щоразу нові оригінальні ілюстрації наших художників. І це не може не тішити.
Видавництво «Веселка»
За фахом ти — графічна дизайнерка та ілюстраторка. Чи були у цій колекції книжки, які вплинули на твій стиль у якійсь із робіт? Та чи мала ідею проілюструвати «Алісу» у своєму стилі? Якщо так – якою вона була б?
Так, я спеціалізуюся на книжковому дизайні та дизайні для культурних інституцій. Думаю це також впливає на мій інтерес до книжки Керрола. Ілюстрації роблю не так часто, і не маю амбіцій ілюструвати «Алісу». Вже існує стільки хороших (хоча все ж набагато більше – не дуже хороших) варіантів ілюстрацій, тому, думаю, треба або зробити це геніально, або не робити взагалі.
Чи є в колекції улюблена книжка?
Зазвичай найулюбленіша – остання. Зараз це Аліса з ілюстраціями Сальвадора Далі, яку я привезла з Бельгії. І люблю видання білоруською мовою, яку я придбала на стенді білоруського видавництва на Букфорумі. Деякі я люблю не стільки за ілюстрації, як завдяки історіям, через які вони потрапили до мене. Взагалі, колекціонування – корисна штука, дізнаєшся про себе страшні речі – я стаю азартна, можу випрошувати, маніпулювати й заздрити, якщо йтиме мова про нову «Алісу».
«Аліса» з ілюстраціями Сальвадора Далі
А яка з колекційних книжок найнезвичніша?
Я вважаю найнезвичнішою книжку, яку купила на Петрівці, – з ілюстраціями Овсяннікова, 1991 року, дуже погано надруковану, але з найдивнішою обкладинкою. А всі зазвичай люблять поп-ап видання. Я маю два таких: французькою, яке змайстрував Robert Sabuda (її можна подивитись тут) та англійською, яку зробив Дженні Торн (Jenny Thorne).
Поп-ап варіації книжки
Які ілюстрації подобаються тобі найбільше?
Як ви знаєте, «Аліса» вийшла ще в 1865 році, і була проілюстрована Джоном Теніелом (John Tenniel). Художники, які працюють зараз, майже завжди слідують за тими ж сюжетами, що й в цьому найпершому виданні. Тому я люблю, коли обирають щось незвичне з книжки – не Чеширського Кота, а Кисільних дам, наприклад. І, в цілому, мені подобається спостерігати, як художник інтерпретує книжку.
Цим дуже цікаве видання «Аліси» з ілюстраціями 25 різних авторів – Alice’s Adventures in Wonderland (The Ultimate Illustrated Edition).
Видання Овсяннікова (верхнє зліва) та книга The Ultimate Illustrated Edition
Зараз у твоїй колекції близько 70 різних книжок. А чи не поповнилась вона іншими речами, пов’язаними з героїнею і книжкою?
Так, звісно, всі ці виробники канцтоварів збагачуються на мені. Я маю футболки, блокноти, листівки. І вінілові платівки: російською, румунською та англійською.
Як зберігаються екземпляри з колекції?
У мене немає видань, які потрібно зберігати якось спеціально, тому просто на полицях.
Чи плануєш в майбутньому показати колекцію іншим – наприклад, зробити виставку?
Хороше питання. Колись ми жартували з подружкою (вона також колекціонує «Алісу»), що відкриємо кафе з книжками. Who knows. Але наразі я – маленький підпільний колекціонер, який просто примушує друзів передивлятись книжки.
До речі, до дня народження письменника діє акція – знижка 15 % на книжки Льюїса Керрола
487 thoughts on “Сімдесят «Аліс в Країні див»: незвичайна колекція київської дизайнерки”