Пригоди зі шкарпетками: Дитячі книги з неочікуваними героями

Шкарпетки – це не лише один із важливих атрибутів одягу (особливо взимку), а й одна із найцікавіших тем у дитячій літературі. Саме на постійно зникаючих кудись шкарпетках і грають більшість авторів, які беруться за цю тему у своїх історіях. 

Пропонуємо кілька таких пригод – про загублені шкарпетки, про їх пошуки та навіть про шкарпеткожерів! 

Ця інтерактивна книжка-відкривайка – це коротка історія про лиса, у якого трапилася халепа. Халепа класична, якщо говорити в контексті теми шкарпеток, – герой прокинувся і ніде їх не може знайти. Маленький читач отримує подвійне задоволення. По-перше, від читання мелодійної римованої історії. По-друге, сам може допомагати лисові шукати ті капосні шкарпетки, відкриваючи віконечка. Таким чином дитина вивчатиме й інші деталі гардеробу: майку, сорочку, метелик, бриль. Шкарпетки врешті теж знайдуться, але щоб не зраджувати класиці шкарпеткового жанру – спершу одна, потім знайдеться й друга. 

Лаконічний прекрасний текст від відомої вже українському читачеві Джулії Дональдсон (і не менш прекрасний переклад Володимира Чернишенка) та класні ілюстрації Аксель Шеффлер. Єдина заувага – чомусь в буфеті можна знайти «кружки», а не чашки чи горнятка… Однак, історія все одно сподобається найменшим читачам.

Навіть монстрики носять шкарпетки. Так-так! Наприклад, є Шкарпетик, який збирає розпаровані шкарпетки. Саме так і починається ця книжка, яка також є інтерактивна, але вже більш різнопланова. Читач може відкривати клапани й шукати монстриків, відчитувати певні зашифровані назви, створювати нових героїв і нові імена, замальовувати та таким чином позбуватися злих страховиськ, лічити баранців і шукати фальшивого з них, проходити в буквальному значенні слова квест темною кімнатою, домальовувати й розфарбовувати, шукати пари, вчитися зображати на стіні всілякі силуети й врешті – таки познаходити розпаровані шкарпетки. 

Сучасна, захоплива та навіть терапевтична книжка для діток від української авторки Жені Миронюк, яка водночас і створила візуальну частину.

«Я справді не уявляю, де вони губляться», – так починається історія, точніше аж 10 історій про долю правих і лівих шкарпеток. А долі в них такі ж різні, як і людські: хтось стає справжньою телезіркою, політиком чи детективом, хтось рятує бездомного, мишенят чи кошеня, а хтось навіть виграє конкурс на найкращу квітку. У кожної шкарпетки свій характер, свої амбіції й мрії. І не лише долі шкарпеток можуть нагадувати людські долі. Але й самі історії – це часто розповіді про вибір, про можливість і бажання щось змінити чи залишатися у своєму комфортному кошику для брудної білизни. Доволі символічно, доволі промовисто, доволі знайомо. Тож крім динамічних сюжетів, якісного гумору та справжніх пригод це історії про життя, про вибір, про свободу та лінощі, про дві сторони шкарпеткового (людського) життя-буття. 

Напрочуд стильні ілюстрації Даніеля де Лятура відтворюють всю гостросюжетність, мелодраматичність, романтику та пригоду шкарпеток. А кожен розділ — візуально стилізований під окрему історію, з усім набором відповідних кольорів та гармонії тексту й ілюстрації. Здається, що серед десяти історій знайдеться улюблена для кожного читача. 

Ця повість-казка сподобається тим дітям, які люблять читати про розслідування, про детективні історії, про вкрадені скарби. А ще тут багато дійових осіб, тож треба читати уважно, щоб не згубити нитку сюжету. Так, як згубив свою шкарпетку детектив Кролик. Власне це і стає лейтмотивом всієї історії – Кролику доводиться ходити в одній шкарпетці, бо іншої він ніяк не знайде. І якби ж то це був єдиний його клопіт. Але ж шукати треба скарб, який хтось викрав у крота Шиші, врешті, треба шукати й самого Шишу. На героїв чекає стільки несподіванок, підказок та поворотів, що читачеві доведеться лише встигати за стрімкою течією розповіді. І врешті історія таки приведе до шкарпетки, яка стане доленосною! 

Видавництво радить читати дітям дошкільного та молодшого шкільного віку, проте не певна, чи для дошкільнят ця казкова повість не буде заскладною щодо кількості героїв, подій та слідчих перипетій. Але варто віддати належне тим, хто на форзацах помістив ілюстровану карту, яка допоможе читачам зосередитися серед багатьох локацій

А тим, хто вже виріс з дитячих казочок про шкарпетки, неодмінно захочеться прочитати про Шкарпеткожерів. Це ті, хто харчується шкарпетками – але виключно розпарованими. Тут все, як у справжньому гостросюжетному кіно: таємниці і зрада, крадіжки й викриття, сутички на районі, пограбування та підступність родичів. Шкарпеткова класика від чеського автора Павела Шрута, який не лише створив цих істот, але й вигадав цілий їхній світ – зі своїми правилами, особливостями. Але найцікавіше тут, що й вирізняє ці історії з поміж інших, – це зіткнення Шкарпеткожерів зі світом людини. Бо лише остання носить шкарпетки, купує їх і губить одну з них, забезпечуючи тим самим героїв їжею. 

Серед шкарпеткожерів є добрі й погані, і тому вони постійно у стані напруги, якщо не війни. Саме такою динамікою, переважанням діалогів та постійним рухом і приваблює юних читачів ця трилогія. Без ілюстрацій читачеві було б важко уявити особливості зовнішності цих незвичних героїв. Саме візуальна частина додає історії зловмисницької атмосфери Шкарпеткожерів. Але насправді ці герої дуже класні!

(Visited 247 times, 1 visits today)