#Під_Арсенал. Юлія Ілюха: ««Східний синдром» – це вигадана історія, яка перегукується з долями тисяч ветеранів АТО»

Юлія Ілюха – українська письменниця, що дебютувала 2016 року збіркою короткої прози «Неболови». З того часу поповнила свій творчий арсенал книжками для дітей «Як Грицик Муху-Нехочуху переміг» та «Історія Цвірінька». А вже до цьогорічного Книжкового Арсеналу вийшов друком перший роман письменниці – «Східний синдром», який отримав друге місце конкурсу «Коронація слова». Журналістка блогу Yakaboo поспілкувалися з авторкою про перемогу в конкурсі, нову книжку та ставлення до критики.

Як друга премія Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова – 2018» вплинула на долю «Східного синдрому»?

Роман «Східний синдром» я почала писати влітку 2016-го року, а навесні 2017 закінчила. Давно хотіла відправити щось на «Коронацію», але до цього писала переважно оповідання, тож, звісно, відправила на конкурс свій перший роман. До цього надсилала його в кілька видавництв, але позитивної відповіді не отримала. Коли мені зателефонували з «Коронації» і запросили на церемонію нагородження, від радості стрибала по всій квартирі, але навіть уявити не могла, що отримаю другу премію конкурсу, за яким стежу вже з десяток років. Повірила, лише коли стояла на сцені й говорила спонтанні слова вдячності, адже промову не готувала. Одразу після церемонії отримала кілька пропозицій від видавництв, і ось тепер, через два роки після завершення рукопису, нарешті тримаю в руках книгу, яка вийшла у видавництві «КСД».

Про що роман?

Роман «Східний синдром» – це книга про любов і дружбу, про зраду і ненависть. Але, передусім, це книга про те, як змінює життя героїв – і самих героїв – війна. І хоча це книга про війну, в ній немає батальних сцен і кривавих подробиць. Це оповідь про людей, які повернулися з війни тілом, не повернувшись душею. «Східний синдром» – це вигадана історія, яка перегукується з долями тисяч ветеранів АТО, які вчаться жити з ПТСР – посттравматичним стресовим розладом. Психологічні наслідки участі в бойових діях призводять до того, що в умовах вже мирного часу через загострене почуття справедливості, підвищену тривожність, «вибухові» реакції, що періодично виникають у відповідь на будь-які подразники, депресивні стани у ветеранів порушується соціальна взаємодія, виникають сімейні конфлікти та проблеми з працевлаштуванням. У таких людей втрачається інтерес до життя, і, на жаль, часто вони знаходять свою єдину розраду в алкоголі, або взагалі зводять рахунки з життям. Тому я хотіла б акцентувати увагу саме на цій проблемі – проблемі повернення ветеранів до мирного життя. Війна в Україні триває вже 5 років, і невідомо скільки ще триватиме. Тож суспільство має розробити механізми допомоги тим, хто отримав травматичний досвід на цій війні.

Вас добре знають, як авторку дитячої літератури. А чому взялися за таку складну тему?

Я іноді жартую, що дитячою письменницею я стала вимушено, бо в мене росте син, який просить вигадувати різні історії. Але починала я все ж таки не з дитячих книжок. Моя перша книга – збірка оповідань «Неболови. Навчи мене мріяти» – це соціально-реалістична доросла проза. Дитячі книги вийшли друком пізніше, у 2018 році. Чому я, жінка, написала книгу про війну? Для мене це було цілком логічно і природно, адже з літа 2014 року я була волонтеркою АТО, у нас була група однодумців під назвою «Реальна допомога військовим». Спершу, у найгарячіші 2014-й і 2015-й роки, збирали й передавали на фронт усе – від форми і харчів до медикаментів та оптики. Згодом зі своєю подругою Юлею, лікарем-реаніматологом, переключилися на тактичні аптечки – ті, що рятували життя пораненим бійцям в умовах бойових дій. За кілька років на благодійні пожертви від харків’ян зібрали й передали їх понад 500 штук. І я точно знаю, що принаймні три з наших аптечок врятували людям життя.

У цієї історії є прототипи?

У двох з трьох головних героїв роману є реальні прототипи, але це не означає, що доля моїх героїв склалася так само, як доля їхніх прототипів. У «Східному синдромі» я використала лише деякі окремі епізоди з біографії реальних людей. Прототип Максима Шилова, «Турка» – мій товариш Олег, який до війни жив у Луганську, а потім пішов добровольцем у 92 бригаду, був снайпером, зараз служить у патрульній поліції. 

На створення образу росіянки Тані Ларіної, яка за сюжетом поїхала на Донбас парамедиком-добровольцем, мене надихнула реальна росіянка, яка досі служить в ЗСУ. Втім, спільне в моєї героїні та її прототипу лише те, що обоє родом з Росії, їхні долі геть не подібні.

Як розуміти назву «Східний синдром»?

Східним синдромом за аналогією зі «в’єтнамським синдромом», «афганським синдромом» я назвала той травматичний досвід, через який пройшли, проходять і будуть проходити учасники бойових дій на сході України. Це така собі алегорична назва посттравматичного стресового розладу, руйнівну силу якого відчувають на собі усі мої герої. Комусь з них стане сили побороти свій «східний синдром», а комусь – ні. Як і в реальному житті.

Як ставитеся до критики?

Критику сприймаю цілком нормально, доки критика стосується тексту і не переходить в площину особистих образ. Мій головний критик і один із перших читачів – мій чоловік. Він першим читав усі мої оповідання, багато чого я змінювала після його зауважень. А от роман у рукописі він не читав, тепер трохи лячно давати йому книгу (сміється).

Чи планується тур з презентацією книжки?

Наразі у травні заплановано кілька презентацій роману в Харкові. Залюбки зустрінусь із читачами у Києві під час автограф-сесій на Книжковому Арсеналі. Сподіваюсь, що зможу презентувати книгу й в інших містах.

Для якої аудиторії — дітей чи дорослих — писати складніше?

Для дітей писати водночас легше і складніше. Легше – бо дитячі історії я пишу для свого сина, часто він навіть замовляє, про кого мені писати. Дитячі тексти пишуться швидко, це насолода і політ фантазії. З дорослими ж текстами ми навпаки часто мучимо одне одного – чи то я їх, чи то вони мене. Але дитячу історію мало просто написати, треба написати цікаву історію, втримати на ній увагу дитини. Я вважаю, що дитячі книги найкраще вдаються тим письменникам, які вже мають власних дітей, тобто розуміють, чим живуть діти різного віку. Особисто мої дитячі оповідки ростуть разом із моїм сином – якщо спершу це були казки для дошкільнят, остання написана мною повість вже для молодшого шкільного віку. Упевнена, що колись я писатиму і янг едалт.

Над чим працюєте зараз?

Наразі з видавництвом «АССА» готуємо до друку збірку віршів про любов і війну від волонтерів та ветеранів війни на Донбасі з робочою назвою «Там, де вдома». Це така собі реабілітація через творчість, щоб подолати «східний синдром». Серед віршів восьми поетів та поеток, які увійшли до збірки, є і мої. Також закінчую редагувати повість про незвичні пригоди звичайного українського котика, яку вже протестував і схвалив мій син. Сподіваюсь, ця книга вийде до Форуму видавців. Ще у планах на майбутнє – закінчити другу збірку прозових оповідань та почати роботу над наступним романом. Цього разу не про війну.

Катерина Савенко
Люблю читати. Особливо осінніми вечорами, загорнувшись у теплу та м’яку ковдру. Перевагу надаю художнім романам на основі реальних подій. Хоча, не проти й динамічного детективу чи професійної нон-фікшн літератури, адже вчитися ніколи не пізно. А ще обожнюю спілкуватися з творчими людьми, готувати і танцювати.

17 thoughts on “#Під_Арсенал. Юлія Ілюха: ««Східний синдром» – це вигадана історія, яка перегукується з долями тисяч ветеранів АТО»

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life websites and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl authors and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a video game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life websites and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these second life websites and blogs

  5. Appreciating the dedication you put into your site and detailed information you provide.
    It’s nice to come across a blog every once in a while that isn’t the same outdated rehashed material.
    Wonderful read! I’ve bookmarked your site and I’m adding your RSS feeds to my Google account.

  6. Good day! I know this is kinda off topic but I was wondering if you knew where I could get a captcha plugin for my comment form?

    I’m using the same blog platform as yours and I’m having trouble finding one?
    Thanks a lot!

  7. Thanks , I’ve recently been looking for information approximately this subject for a while and yours is the
    greatest I’ve found out so far. However, what about the conclusion? Are you sure concerning
    the source?

  8. It’s a shame you don’t have a donate button! I’d without a
    doubt donate to this superb blog! I guess for now i’ll settle for bookmarking and adding your RSS feed to my Google account.
    I look forward to new updates and will share this
    website with my Facebook group. Chat soon!

  9. May I just say what a relief to find somebody that really
    understands what they are talking about over the internet.

    You actually understand how to bring an issue to light and make it important.
    More and more people must check this out and understand this
    side of the story. I was surprised you are not more popular given that you most certainly possess the gift.

  10. 809973 257925There is numerous separate years Los angeles Weight reduction eating plan with each a person is really a necessity. The pioneer part can be your original obtaining rid of belonging towards the extra pounds. la weight loss 397342

  11. We absolutely love your blog and find the majority of your post’s to be just what I’m looking for.
    Do you offer guest writers to write content for you
    personally? I wouldn’t mind publishing a post or elaborating on a number of the subjects you write in relation to here.
    Again, awesome blog!

  12. You really make it appear really easy with your presentation however
    I in finding this topic to be actually one thing that I feel I would
    never understand. It seems too complicated and extremely extensive for me.
    I’m taking a look forward to your next publish,
    I will try to get the hang of it!

Залишити відповідь