Оголосили переможців Пулітцерівської премії 2017 року

У понеділок 10 квітня на сторінках The New York Times з’явилися результати цьогорічної Пулітцерівської премії. Відзначили найкращих американців у сферах журналістики, літератури, драматургії, поезії, карикатури, фотографії та музики. 

Найкращий роман

Головну літературну нагороду, за найкращий роман отримав 47-річний Колсон Вайтхед, письменник із Нью-Йорка. Його роман The Underground Railroad (“Підземна залізниця”) вже отримав The National Book Award та став найкращою книжкою 2016 року за версією Amazon.

Під час роботи над романом, який переповідає історію американського рабства, Вайтхед звертався до творів у жанрі магічного реалізму, а зокрема до роману “Кохана” Тоні Моррісон та “Сто років самотності” Габріеля Гарсія Маркеса. Він мав на меті написати про “щось фантастичне із безпристрасним обличчям”. 

Роман має дуже багато схвальних відгуків від критики, попри вже дві премії. Але найбільш важливим для себе визнанням Вайтхед вважає відгук незнайомки, якого він зустрів в книгарні: “Ваша книжка зробила мене більш чуйною”. 

Читати: Amazon назвав найкращу книжку року (про книжку “Підземна залізниця”)

Найкращою визнали п’єсу 52-річної Лінн Ноттедж Sweat (“Піт”), в якій вона розповіла про життя робочого класу у місті Редінг в Пенсільванії під час деіндустріалізації. Журі премії назвали п’єсу, яка наразі йде на Бродвеї “потужною драмою, що нагадує аудиторії про ті проблеми, із якими стикається робочий клас у пошуках Американської мрії”.

“Я намагалась зрозуміти, як економічний застій змінює наше культурне середовище. Та хотіла розповісти історію, що стається із людьми в такій ситуації, щоб це виглядало правдиво, емоційно та непримиренно”, – Ноттердж додає.

Це вже друга Пулітцерівська премія Ноттедж, яка у 2009 отримала нагороду за п’єсу Ruined, про зґвалтування у Демократичній Республіці Конґо.

Історія

Гетер Енн Томпсон отримала нагороду за дослідження Blood in the Water (“Кров у воді”). Томпсон досліджування протягом 13 років тюремне повстання в Аттиці. Характеристика журі: “оповідна історія, яка встановлює високі стандарти для наукового судження та завзятості під час дослідження”. Крім ґрунтовних досліджень архівів, Томпсон провела десятки інтерв’ю з учасниками, спостерігачами та тими, хто вижив. Вони провели десятки років, щоб розповісти правду про жорстокі дії, від яких загинули 39 ув’язнених.

“Це історія, яку люди цієї в’язниці намагаються розповісти вже протягом 45 років”, – додає Томпсон.

Біографія

46-річний Гішам Матар отримав нагороду за найкращу біографію The Return: Fathers, Sons and the Land in Between (“Повернення: батьки, сини та земля між ними”). 

Коли Матару було 19 років і він навчався в Британії, його батька, критика уряду Муаммара Каддафі, у вигнанні, викрали та ув’язнили в таємній в’язниці в Лівії. Мемуари описують повернення Матара на батьківщину через 22 роки, після повалення уряду, та його розслідування, того, що сталося. Журі назвали роботу “елегією від першої особи про батька та дім” із контрольованими емоціями.

“Моє сприйняття себе, як лівійця, мабуть, вразили б та сподобались би моєму батьку. Але пошуки його, скоріш за все, ні. Він завжди хотів понад усе, щоб я був вільним та щасливим”. 

Загальний нон-фікшн

Метью Дезмонд отримав Пулітцера за Evicted: Poverty and Profit in the American City (Виселені: бідність та прибуток в Американському місті). 

У педантичному розслідуванні соціолог Дезмонд досліджував життя восьми збіднілих сімей із Мілуокі та те, як вони з усіх сил намагались витягнути орендну плату. 37-річний Дезмонд директор проекту Справедливості та Бідності в Гарварді, досліджує систематичні причини бідності в США.

“Америка – найбагатша країна світу, із найгіршим рівнем бідності”, – вважає Дезмонд. “Цей гидкий факт турбує мене довгий час, і я хочу зрозуміти роль у цьому проблеми житла”. 

Поезія

Поета 51-річного Тєгімбу Джесса відзначили за збірку Olio. Це друга збірка віршів Джесса, калейдоскопічна та амбіційна збірка про афроамериканських митців між Громадянською війною та Першою світовою. Визначну роль в ній грає композитор Скотт Джоплін, який був відомою особистістю.

“Американська музика фундаментально та критично пов’язані з афроамериканським досвідом, досвідом людей, які не мали доступу до грамотності більшу частину часу в цій країні через рабство…Вони мали створити інший вид грамотності через музику”, – пояснює Джесс.

Про нелітературні номінації читайте за посиланням. 

Джерело: nytimes.com

Читати: Переможці Пулітцера: роман про в’єтнамського шпіона, дослідження ІДІЛ та поезія про страждання

Читати: Amazon назвав найкращу книжку року