Несхожа на жодну іншу книжку. #ДвіДумки про новинку Доржа Бату «Франческа. Повелителька траєкторій»

Авторки нашого блогу вирушили у космічну мандрівку та вже встигли й повернутися. Як там було? Читайте далі в цій статті – вони розповіли свої #ДвіДумки про нову книжку Доржа Бату «Франческа. Повелителька траєкторій».


Оглядачки

29_2_05

Настя: вихователька в дитсадку (читати «замредактора регіонального інтернет-сайту»), яка балансує між своєю роботою, організацією роботи й бажанням дуркувати з колективом.

Юля: абсолютно не командна текстова одиниця, яка може саботувати будь-яку хитку згоду своїми «п’ятьма копійками», але чомусь вважається цінним кадром.


В НАСА не нудно


Настя: перед нами Центр управління польотами НАСА. До прочитання книги, я була впевнена що це воєнізоване й дуже серйозне місце, де миша не прошмигне, а поняття «помилка через людський фактор» бути не може. Коли почала читати, що оператором корекції траєкторій працює гуманітарій – стала тривожитися за світ, а коли прочитала про його напарницю – шалену сицилійку й геніального математика, зрозуміла, що будь-які події на моїй роботі взагалі не варті нервів.

Насправді, це книги про життя одного колективу, де працюють дуже різні люди, які водночас уживаються разом, утворюють один організм і формують своєрідну сім’ю. А там уже свої пригоди. Мабуть, у кожному колективі є фрік, який притягує до себе проблеми магнітом?

Юля: так, таких персонажів я зустрічала. Добре, коли в них обмежені повноваження і від них не залежить успіх усього колективу. В одних уся техніка виходить із ладу, в інших просто робота не йде. Є хронічні лінивці, які прикидаються людьми-халепами.

Але Франческу я б виділила в окремий вид. Вона… просто занадто яскрава птаха в царстві хакі й серйозних пик. Трохи нагадує мені сороку: гучна, контрастує з іншими й дуже активна. А ще її неможливо не полюбити, то вона й живе у відносному мирі із суворими військовими й нашим любим Доржем, який, хоч і гуманітарій, але чоловік логічний.

Франческа знається на всьому – від піци до найскладніших розрахунків. І тільки її майже дитячому голосові підкоряється кульгавий супутник Щасливчик.


Фрікануті пригоди геніальної сицилійки


Юля: Андрія Васильєва (він же Дорж Бату або Джоржіо в устах Франчески) я добре пам’ятаю з випусків новин, і його репортерський досвід відобразився на книжці. Кілька штрихів для окреслення ситуації, а далі діалоговий хардкор. Розділи (хоча тут радше окремі оповідання, які виросли з Facebook-постів) не втомлюють розмірами. І хочеться ще й ще… Настю, як тобі такий формат?  

Настя: короткі історії-замальовки з життя колективу цікаво читати. завдяки тому, що автор до того як потрапити в НАСА був журналістом мова смачна, жива, багата і влучна. Думаю, з цих замальовок згодом обов’язково ще має вийти книга художнього репортажу. Такі собі лайфсторі кожного героя, адже окрім пригод Франчески ми лише побіжно дізнаємось про інших персонажів, наприклад, полковника Вескота. До того ж, цікаво було зрозуміти як так у одному колективі так легко і дружньо вживаються різні за темпераментом люди.


Франческа підкорює серця


Настя: книжку однозначно варто читати. Впевнена, що кожен там знайде своє й обов’язково полюбить персонажів та чекатиме продовження. Читається книга легко й на одному диханні, а завдяки структурі із коротких історій і відсутності кучерявих описів не налякає тих, хто звик боятися великих текстів.

До всього опізнала в головній героїні даму дуже схожу на свою колегу.

Недарма видавництво хвалиться тим, що книга серед їхніх топ-продажів.

Так, «Франческа» швидше за все не стане світовою класикою, її не вивчатимуть у школах і не шукатимуть глибоких сенсів, але вона зігріє душу ще багатьом читачам.

Чесно кажучи, мені б дуже хотілось, щоби книжка вийшла в США й пішла далі. Як на мене, вона того варта. Як думаєш?

Юля: ой, навіть не знаю, чи варто простим американцям знати, що справами в космосі керують такі екстравагантні особистості… Хоча, думаю, з «Франчески» вийшов би класний серіал, який би побив за популярністю «Доктора Хауса» чи що там зараз у тренді.

«Франческа» – безмежно добра історія, бо я от маю сумніви, чи витерпіла б таку напарницю. Можливо, тихо б ненавиділа її і мріяла кинути чимось важким, бо, погодьтесь, працювати з такими людьми прикольно, інколи цікаво, але переважно дуже важко. Навіть у креативній сфері, але тут мова йде про точні науки. Мабуть, генії – вони всі трохи тойвово.

Читати варто однозначно, особливо тим, хто вкрай незадоволений своїми колегами. Подумайте, вам ще дуже пощастило, що з вами не працює панянка, яка розмальовує автівки губною помадою…


Кому варто прочитати


Юля: всім латентним космонавтам, які зберігають під подушкою портрет Леоніда Каденюка, і плачуть, що від «Вартових Галактики» лишився тільки Ракета. А ще тим, хто дуже любить зазирати за лаштунки всіляких секретних служб. У НАСА ви ще не були.  

Настя: тим, кому цікаво, чи то тільки в них на роботі такий шалений колектив, хто думає, що в НАСА працювати страшно й нудно, а також балдіє від італійського темпераменту. Ну і, звичайно, тим, хто хоче знати, як сходити в туалет на орбіті, хто в космосі пив і чого із сексом у невагомості не склалось.


Кому не варто читати


Настя: однозначно занудам і педантам. Тим, хто хоче, щоб усе було серйозно, на столі порядок, а на роботі треба думати лише про роботу.

Юля: затятим трудоголікам, яких дратують будь-які зайві розмови в офісі. А ще людям без почуття гумору, бо скреготітимуть зубами.


Схожі книжки


Юля: мені Франческа зовсім не схожа ні на що досі читане. Але, думаю, тим, кому вона сподобалась, підійде «Путівник по Галактиці для космотуристів» Дуґласа Адамса.

Настя: «Тато в декреті», «З роси, з води, і з калабані» – книги про власний досвід, які змусять посміятися так само, як і дивацтва Франчески.


Читати: Новинки квітня: 97 книжок від українських видавництв

Читати: Читання на довгі вихідні. 10 книг, яким варто приділити багато часу


Придбати книжку в Yakaboo

(Visited 387 times, 1 visits today)
Катерина Молочко
Катерина Молочко
SMM в Yakaboo.ua, книголюб та автор проекту Best Books https://vk.com/b__books. Читаю лишень книжки з певною загадкою (детективи) або важкі психологічні твори (трилери), загалом усе те, що Джої заховав би у морозилку. Вірю, що поганих книжок не існує, є просто не та цільова аудиторія.
https://katemolochko.wixsite.com/blog