Море завжди вабить. Інколи воно не залишає вибору, інколи рятує життя, інколи забирає його. Воно може бути теплим і лагідним, жорстоким і безжалісним. А ще воно має очі…
Вже з перших сторінок роману Алессандро Барікко «Море-океан» ви потрапляєте в інший світ – світ на межі землі і моря, загадковий і непередбачуваний. Саме таким є і сам роман. Бо, навіть прочитавши його до кінця, ви можете не зрозуміти нічого. Або навпаки – відкриєте очі.
Про Алессандро Барікко
Алессандро Барікко – відомий італійський письменник. Народився 25 січня 1958 року в Турині. Отримав ступінь по філософії та закінчив консерваторію по класу фортепіано, працював музичним критиком та телеведучим.
Фото: napolitoday.it
Його дебютом був роман «Замки гніву» (1991). А в 1993 році він став одним із засновників школи письменницької майстерності в Турині. Школа Холдена, названа на честь головного героя роману Дж. К Селінджера «Ловець у житі», існує й до цього часу.
В 1993 році за роман «Море-океан» А. Барікко отримав премію Віареджо.
Широко відомими стали екранізації за його творами – «1990. Легенда про піаніста» та «Шовк».
Світ янголів
Самотній готель на узбережжі моря… В місці, якого не існує. Місце, що так манить до себе і дарує надію.
Де ж, як не тут, можуть зустрітись всі головні герої. На перший погляд, це зовсім різні люди. Художник, який покинув усе заради того, щоб малювати море. Професор, який пише листи своїй єдиній, котру він ще має знайти. Красуня, чоловік якої сподівається, що вона не буде йому зраджувати. Дівчинка, яка боїться всього, що її оточує. Священник, котрий пише власні молитви. Моряк, що прагне помсти. І кілька дітей, котрі живуть в готелі без дорослих. Але, якщо дорослі всі реальні, то зовсім не зрозуміло, звідки взялися діти. І хто ж вони насправді?
Доля – це не кайдани
Всі прагнуть порятунку і вірять, що море їм допоможе. Але ніхто не розуміє, що тільки вони можуть врятувати самих себе. Кожен сам має зробити власний вибір, а не сподіватись на допомогу стихії.
Повернутись, чи піти вперед, зрадити чи залишитись вірним, побороти страх, врешті решт просто залишитись людиною і навчитись прощати – все це не тільки про персонажів «Моря-океану». Це й наше життя також. Це те, що трапляється з нами на кожному кроці. І тільки від нас самих залежить, яким буде цей крок. Наша доля – це наш вибір.
«Море-океан» – сумний, але напрочуд гарний роман. Прочитавши кілька сторінок, ви ловите себе на думці, що ви чуєте якусь дивну мелодію. Автор ніби вплітає її поміж рядків, додаючи ще більшої чарівності тексту. Вас, як і героїв, зачаровує море. І ви губитесь серед хвиль-сторінок.
Але цей роман не тільки про красу і велич моря. Ця книга в першу чергу про вибір життєвого шляху. Про наші сумніви і переживання, помилки і розкаяння.
Книжка буде цікавою тим, хто любить гарні історії, що примушують задумуватись над всім, що нас оточує. Звісно, тим, хто любить море. Але любити – це не завжди розуміти. Наприклад, чи знаєте ви, які очі у моря?
Пряма мова
“Клопіт у тому, де в цього моря в біса очі? Я ніколи нічого не намалюю, поки не знайду їх, бо це початок, розумієте? Це початок усього, і поки я не збагну, де вони, я й надалі гортатиму дні, вдивляючись у цей морський обшир…”
“Бо ніхто не здатен забути про те, як було б чудово, якби кожен із нас мав свою річку, що приведе нас до моря, яке на нас очікує. А хтось – батько, коханий, хто-небудь – зможе, узявши нас за руку, знайти для нас цю річку – уявити її чи створити – і віддати нас її течії невагомість єдиного слова «прощавай». Оце було б справжнє диво. Яким би солодким було життя, будь-чиє життя.”
“У цьому місці прощаєшся сам із собою. Твоє єство сповзає з тебе поволі. І ти залишаєш його за плечима крок за кроком на цьому березі, що не знає, що таке час, проживаючи один-єдиний день, той самий. Нинішнє щезає – і ти обертаєшся на спогад. Збавляєшся всього – страхів, почуттів, бажань – зберігаєш їх, немов одяг, який вже не носиш, у шафі незнаної мудрості й несподіваного спокою.”
Читати: Якби Ромео та Джульєтті було за 70
Читати: Неймовірні мандри геніального та заздрісного соціопата-вбивці
23 thoughts on “Місце, якого не існує”