Кожна мама… Та що там, кожна сім’я, всі ми рано чи пізно стикаємося з вибором — сім’я або робота? Хтось жертвує успішною кар’єрою (адже дітям потрібна мама і цілодобово, без мами не можна!), а хтось не приділяє бажаної уваги улюбленим дітям (батько повинен заробляти і крапка!). Сидимо в полоні стереотипів і віримо, що колись все налагодиться і кожен зможе зайнятися тим, чим хоче. Чи є сенс в таких крайнощах? Чи можна обійтися без жертв? Як навчитися справлятися з усім одночасно? І як не зійти з розуму, роблячи свій вибір? Відповідь одна: поглянути на своє життя інакше, позбутися стереотипів і бути не лише сім’єю, але й однією сильною командою. Цьому й присвячена книга Анни-Марі Слотер «Між двох вогнів».
«…бути успішною жінкою – означає вирватися з полону нових стереотипів і припущень, і не лише для жінок, а й для чоловіків. Це значить кинути виклик значно ширшому тлумаченню самого поняття “успіх” і його вимірів, того, що і чому ми цінуємо, походження людської природи й того, чим насправді є рівність. Це значить – переосмислити все: від вигляду робочого місця до життєвих позицій і стилів управління.»
«…що швидше ви стаєте босом, то легше вам вдається поєднати роботу та сім’ю. І віра в те, що ви можете стати босом, – це необхідна умова, яка приведе вас до цього.»
«Гнучкість полягає у здатності впоратися з несподіванками й відійти назад, прийнявши можливість існування багатьох інших доріг, які все одно доведуть до одного місця призначення. Довіра та впевненість – це основи особистої стійкості.»
«Потреба у дбайливому партнері – це маленький секрет, про який не говорять жінки-лідери, які збираються разом у місцях на кшталт щорічного саміту найбільш впливових жінок за версією журналу Fortune.»
«Секрет полягає у тому, аби збалансувати підтримку й очікування. Точніше кажучи, для нас самих, наших сімей і роботодавців важливо поставити себе понад усім у правильний момент.»
«Звісно, дітям потрібна мама. І тато. А також бабусі-дідусі, рідні й двоюрідні брати-сестри, тітки, дядьки та близькі друзі сім’ї, які будуть стежити за ними на фейсбуці та піклуватися про них у ті періоди, коли порада батьків чи просто розмова з ними раптом стають нестерпними. “Дітям потрібні мами” – це правда. Проте “Дітям мами потрібні більше, ніж інші люблячі дорослі в їхньому житті” – неправда.»
«Я не впевнена, що потрібно зневажливо дивитися на багатьох чоловіків і небагатьох жінок, які досягли успіху, і щоразу вказувати їм на те, що вони втратили. Краще визнати жертви, на які вони пішли, будучи в’язнями часу та суспільних норм, ніж просити уявити їх інший світ для своїх дітей.»
«Недооцінювання догляду за дітьми – це корінь глибокої проблеми, яка призводить до деформації та дискримінації у багатьох сферах суспільства. Коли ми розплющимо очі та змінимо фокус з жінок та роботи на змагання та догляд, тоді зможемо побачити нові рішення й нові варіанти, що відкриють двері розвитку та змінам.»
«Перше, чого нам потрібно позбутися – це наших божевільних очікувань від самих себе.»
«Нам потрібно відійти від наших нових власноручно зроблених п’єдесталів. Коли ми відчуваємо себе пригнічено, нам потрібно спинитися й попросити про допомогу. Часто визнання слабкості потребує більше сили, ніж удавання нескінченної компетентності.»
«Якщо ми зможемо позбутися безлічі стереотипів, упереджень, очікувань, подвійних стандартів та сумнівів, які багато хто з нас носить із собою, тоді відкриється новий світ можливостей. Можливо, ми позбудемося статусу супержінок, але здобудемо набагато більше.»
«Подумайте про те, як часто одружених мам запитують “Сьогодні ваш чоловік сидить із дітьми?”, коли ті вийшли кудись увечері. Чи можете ви уявити одруженого чоловіка у цій ситуації, щоб його запитували, чи його дружина “сидить із дітьми”?»
«Інший подвійний стандарт я називаю “синдром татового німба”. Кожна знайома мені мама, у якої чоловік піклується про дітей вдома, є свідками цього феномену. Тати, які виконують рутинну роботу мам, вважаються дивовижними.»
«Ми повинні припинити підносити татів за те, що будь-яка працююча мама робить завжди.»
«Якщо ви хочете досвідчувати радість та вигоди успішної кар’єри й люблячої сім’ї, вам потрібен план.»
«Ніколи не приймайте рішення залишити роботу, коли перебуваєте у кризі.»
«Почніть бути чесними наскільки це можливо, із собою та одне з одним про свої найглибші кар’єрні прагнення.»
«Сім’я – це фундамент розвитку. Щонайменше з часів промислової революції ми розподілили роботу на дві різні сфери, одна – це світ чоловіків, інша – жінок. Що більше жінки входили у світ роботи, то більшого тиску зазнавала сім’я, і навпаки. Однак наскільки сім’я робить роботу можливою, настільки й робота робить можливою сім’ю. Від нас залежить створення умов, які зміцнюватимуть і те, і інше.»
Читати: Книжковий Арсенал 2018. Новинки нон-фікшн в Yakaboo
Читати: Між нами дівчатами: 10 способів розбагатіти
18 thoughts on “Чому ми досі обираємо між роботою і сім’єю? 18 порад, як знайти своє місце «Між двох вогнів»”