«Лотерея»: всі лузери, всі переможці

Ця книга – продовження одного із польських молодіжних бестселерів, роману Малгожати-Кароліни Пекарської «Клас пані Чайки». Але з більшим об’ємом, більшою кількістю персонажів і «дорослішими» історіями. Куди занесло героїв, хто з них збереже стосунки, хто замінить для них мудру і щиру класну керівницю пані Чайку?

Життя Саської Кемпи і родинні історії

Малгожата-Кароліна Пекарська відома у Польщі не лише як письменниця, а й як колумністка і авторка цікавих телепередач. Вона пише до варшавських і загальнопольських двотижневиків, знімає авторські програми для TVP (Телевізії Польської) та документальні фільми, пише сценарії. Але в Україні вона відома насамперед як авторка книг для дітей та молоді.

У творчості Малгожати-Кароліни Пекарської поруч стоять дві, здавалося б, зовсім не схожі теми – життя сучасних дітей і підлітків на Саській Кемпі (райончику Варшави) і задокументовані родинні історії. Втім, це можна пояснити: саме з цього варшавського району походить родина письменниці, та й вона сама мешкає там. Окрім двох перекладених українською мовою романів, вона написала пригодницько-детективні повісті «Слідопити», «Дика», «Чуття і віра, або Варшавські духи», а також документальні книги на основі родинних історій – «Дев’ятнадцятирічний моряк» та «Син двох мам».

Продовження історії як повноцінна книга

Одразу маю сказати: якщо ви читали «Клас пані Чайки», то будете раді зустріти тут знайомих героїв. Якщо ні – не біда. По-перше, все одно усі хлопці й дівчата, які колись навчалися в гімназії у класі пані Чайки, розійшлися по різних ліцеях. По-друге, у кожного із них з’явилися нові однокласники, друзі і закоханості. А по-третє, у потрібних моментах авторка коротко і ненав’язливо нагадує зміст «попередньої серії», тому «Лотерею» спокійно можна читати як окрему книгу – однаково буде цікаво.

Клас пані Чайки подорослішав

Отож, клас пані Чайки виріс, подорослішав, розійшовся по різних варшавських ліцеях, і в головних (чи, принаймні, центральних, якими їх, вочевидь, задумувала авторка) героїв Малгосі і Мацека замість мудрої і доброї класної керівниці пані Чайки – жорстока й огидна вчителька польської Свиня, котра знущається із кожного, хто потрапляє їй на очі. А ще в них та їхніх друзів попереду дуже важливі іспити на атестат зрілості, вічна плутанина у коханні і дружбі, намагання зрозуміти різницю між любов’ю і жагою, вибір майбутньої професії і ненормальні батьки, які то зраджують одне одного, то помирають, то розлучаються, то одружуються з аферистками, то взагалі буквально божеволіють.

Життя у героїв Малгожати-Кароліни Пекарської таке, що ним не можна не перейматися, але йому не можна і позаздрити. Воно справді схоже на лотерею, в якій абсолютно кожен хоч раз стає і переможцем, і лузером. Але з деким із цих «дорослих дітей» життя грає в російську рулетку. І для деяких гравців така забава закінчується трагічно.

Ревнощі, пристрасть, відданість, любов, підступність, розпач, жагучі пестощі і перший секс, експерименти із зовнішністю, втечі з дому, ранні вагітності, алкоголь, смерть на трасі і самогубство – у цій книжці є все і навіть трохи більше. Усі ці перипетії герої проживають по-різному, тому кожна історія тут унікальна.

З цього міг би вийти молодіжний серіал…

…І мені дивно, чому досі його не зняли. Кількість персонажів (яких я всерйоз раджу виписати на окремий аркушик, щоб принаймні на початку не плутатися, хто є хто), різноманіття і насиченість сюжетних ліній так і просяться, щоб перетворити «Лотерею» з літературного твору на телевізійний. Бо текст дійсно аж тріщить від мікросюжетів і мікротем, але при цьому написаний він так жваво, а події розгортаються так динамічно, що тільки встигай за усім слідкувати.

А ще «Лотерея» – це якраз той випадок, коли автор створює у книзі таку атмосферу, в якій читач хоче перебувати, а не похапцем гортати сторінки, чекаючи, чим усе закінчиться. Це стильний молодіжний твір, з героями якого прикольно «тусуватися». І насправді не суттєво, куди приведе їх фантазія автора (а фінал, до речі, лишається відкритим), значно важливішою є можливість зазирнути у їхнє життя, побачити їхні проблеми і те, як вони їх вирішують, може, навіть, почути від них якусь пораду. Тому якщо ви цінуєте такі речі, вам «Лотерея» сподобається. Якщо ж ви хочете від тексту цілісної історії з виразним закінченням – то, можливо, ця книга – не для вас.

Для кого

Для тих, хто любить серіали про шкільне життя, молодіжні історії, не боїться дорослих проблем у підліткових текстах, цінує атмосферність. А також – традиційно – для батьків, які хочуть дізнатися, чим (можливо) живуть їхні діти, і побачити, якими батьками бути не варто. І, звісно, для всіх тих, хто вподобав «Клас пані Чайки».

Пряма мова

Від життя можна утікати, але ж не цілу вічність. Життя, як і лотерея, висуває свої правила, і колись-таки з ними треба рахуватися. Особливо, коли вже стаєш дорослим. Хоча, з іншого боку… чи вони дорослі? Чи робить людину дорослою закінчення ліцею?