Днями моя знайома побачила книгу Ростислава Семківа «Як читати класиків» і висловила здивування — мовляв, навіщо читати про те, як читати? Цей же час можна витратити власне на читання книг, а не читання про книги. Це наштовхнуло мене на думку, що пора написати про це колонку.
Здавалося б, люди змалечку вміють їсти, бігати та дихати. При цьому, існує безліч книг про те, як правильно харчуватись, результативно займатись спортом та навіть про те, як треба правильно дихати, щоб бути здоровішими. Ні у кого не виникає думки — навіщо читати про здорове харчування, якщо можна витратити цей час на їжу.
Більше того, існують сотні тисяч книжок про те, як жити. І ці книги неймовірно популярні по всьому світу. Чому ж вчитись правильно жити — це добре, а вчитись правильно читати — це щось дивне?
Можливо, різниця в тому, що коли ти якось не так живеш— це легко зрозуміти (наприклад, ти менш щасливий, не такий успішний, як хотілося б, не можеш впоратись з проблемами тощо). Коли ти неправильно їси — це помітно завдяки зайвій вазі чи поганому здоров’ю. А хіба можна неправильно читати? Які у цього можуть бути наслідки? Достатньо знати слова і розуміти сюжет. Хіба ні?
Люди переконані, що вони точно знають, як треба читати. Це переконання зростає з кількістю прочитаних книг. Натомість — не повірите — можна прочитати тисячі книжок, але так і не навчитися їх по-справжньому розуміти. Кількість тут не завжди означає якість. Словом, так само, як і з їжею. Чи можна сказати, що навчився харчуватись, якщо з’їв тисячу бургерів?
З іншого боку, чи можливо в цій справі досягнути ідеалу? Навряд чи. Навіть олімпійські чемпіони не бігають ідеально — завжди є шанс перевершити їхню майстерність. Навіть найпросунутіші дієтологи не знають абсолютно ідеальних моделей харчування — межі досконалості не існує, а підходів до цього питання дуже багато. І навіть найуспішніша в світі людина (візьмемо якогось Ілона Маска) не живе ідеально і завжди прагне більшого. Так само неможливо навчитись ідеально читати — завжди можна краще. Зрештою, одну й ту саму книгу можна перечитувати і щоразу помічати нове. Це безкінечний процес, і цим він теж прекрасний.
Звісно, ми читаємо не тільки заради користі, а й заради задоволення. Але яким потужним може бути це задоволення, якщо не просто насолоджуватись сюжетом, а шар за шаром розкривати сутність книжки, пірнати далі і сягати справжньої глибини!
Словом, вчитись читати ніколи не пізно, абсолютно варто і, звісно ж, не соромно.
P.S. Список рекомендованої літератури
Ця колонка не мала б сенсу без добірки книг про читання.
Однією з найпопулярніших в цьому жанрі є:
Не пропустіть не так давно видані «Як читати класиків» та «Як писали класики» Ростислава Семківа:
Також стане в нагоді:
Зверніть увагу також на цю книгу (незважаючи на назву, вона також і про те, як читати):
Також вам знадобиться:
Ну і куди ж без Ганни Улюри:
Смачного!
26 thoughts on “Колонка редактора. Навіщо читати про те, як читати”