Книжковий Арсенал. П’ять днів книжкового шаленства

Фото: Фрагмент виставки «Енеїда Базилевича»

П’ять днів книжкового шаленства. П’ять днів з відчуттям, що повернувся в університет, але тепер обираєш лише ті лекції, що тобі подобаються, а не якесь там ОБЖ. П’ять днів товкотнечі біля книжкових полиць, коли і дратуєшся, що людей так багато, але й радієш, що людей нарешті так багато. Спливло п’ять днів і от Книжковий Арсенал закінчився, а враження ні.


До цієї події я готувалася ретельно. Спочатку перечитала все про всі новинки до Книжкового Арсеналу, анотації, добірки, перші враження й склала список. Зі списком за закупівлі завжди легше йти – ти вже зробив відбір і не будеш кидатися на все, що бачиш. Перший раз програму КА прочитала в день викладення і від кількості цікавих івентів запаморочилося в голові. Тому свій особистий розклад складала вночі перед початком фестивалю. Коли немає часу вагатися й швидко обираєш те, що тобі дійсно більше хочеться. Зранку вклала в сумку додаткову сумку, для книжок, і пішла на Арсенал.

Я одна з тих людей, котрі відходили на фестиваль усі дні як слухачі і глядачі. Нічого не презентувала, ніде не виступала, не пила вино в літературних колах, але склала розклад і слухняно відвідувала все, куди мала можливість потрапити. Здається, я трошки зануда:) Дякувати організаторам КА, програма виявилася неймовірно цікавою й насиченою. А якщо вони будуть продовжувати у такому самому темпі, пропоную наступного разу включити у вартість квитка маховик часу.

DSC01925

На фото: Робота із експозиції української каліграфії «Живий шрифт» від студії студії “Арт і Я”

Цього року виповнюється сто років з публікації “Енеїди” Івана Котляревського, тому й тема КА обрана спеціально “Сміх. Страх. Сила”. У перший же день сталася видовищна подія з цієї нагоди під назвою “Безкінечна подорож”. В описі зазначалося, що це мультимедійний колаж з елементами лекції й ясності це ніяк не вносило.

По факту ми були присутні на пізнавальному перфомансі тривалістю в півтори години й абсолютним дахозривом.

Під гітарний перебір і фотопрезентацію, а потім і під діджейський сет з літаючими у напівтемряві головами з малюнків “Енеїди” у миготливому світлі, Юрій Андрухович читав то лекцію, то вірші, то лекцію у віршах. І все це під ягідні настоянки, що ними пригощали навіть слухачів – для повного занурення в атмосферу. Я була так вражена, що спочатку познімала трохи, щоб можна було показати що саме пропустили люди, а потім просто слухала годину. Наприкінці півзали аплодували стоячи й було зрозуміло чому.

DSC01968

На фото: Олексій Нікітін, Тетяна Попова, Максим Нестелєєв / Презентація українського перекладу роману “Зеро К” Дона Делілло

Зовсім іншого ґатунку, але не менш цікавими виявилися всі події за участі перекладача й літературознавця Максима Нестелєєва. Зустріч з Джозефом Макелроєм з нагоди виходу його останнього роману “Бомба” українською, лекція про Томаса Пінчона і презентація книжки Дона Делілло “Зеро К” – Максим перекладав усіх трьох письменників, тому слухати його неймовірно цікаво. Про штампи, особливості перекладу й найскладніші моменти, про багатоповерховість постмодерністських текстів і їх багатогранну правдивість, про те, як легко помилитися у семантиці й чому на переклад одного слова можна витратити три дні. Після таких подій обов’язково виходиш з книжкою й розказуєш про почуте усім, хто зустрічається тобі на шляху. Навіть незнайомцю на зупинці тролейбуса.

DSC01973

На фото: Оксана Щур / Лекція «Жіноче обличчя Нобелівської премії: Еліс Манро, Доріс Лессінг, Герта Мюллер, Світлана Алексієвич»

Мені сподобалися всі події з кураторської програми Євгена Стасіневича “Читати. Говорити”. Після лекцій Катерини Калитко про балканську літературу, Остапа Сливинського про польську, Марії Галиної про мову поезії й Оксани Щур про жінок Нобелевських лауреаток, я вийшла з довжелезним списком авторів та творів, що їх стало цікаво прочитати (якщо і вам цікаво – питайте, можу поділитися конспектом).

DSC01939

На фото: презентація артбуку Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics видавнитцвом “Основи”

Була вражена історією створення артубука Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics. Три роки Євген Нікіфоров подорожував Україною й знімкував радянські мозаїки. Після закону про декомунізацію деякі з них опинилися під загрозою через наявність забороненої символіки, тому їх треба було фотографувати якомога швидше. Євген розповів, що були такі ситуації, коли сьогодні він відзняв мозаїку, а на завтра її вже знищили.

Під час дискусії з приводу необхідності критики масової літератури в часи експансії попси я довідалася цікаву річ – літературні критики не знають, що в українському просторі буйним цвітом квітне книжкова блогосфера. Здається, це красно говорить про відірваність професійних читачів від звичайних.

А під час дискусії про допустимість містики в реалістичних романах Андрій Курков та Юрій Винничук розповіли про наймістичніші й дивовижні події й збіги у їхньому житті, що стали основами про дивовижних історій.

DSC01960

На фото: Сергія Жадан читає уривок з нового роману “Інтернат”

В останній день арсеналу Сергій Жадан читав уривок з нового роману “Інтернат”, що вийде у вересні й розповідатиме про російсько-українську війну крізь призму світосприйняття одного вчителя з Донбасу. Вже читала, що критик Тетяна Трофименко готує Жадану “Золоту бульку”, але почуте мене особисто розчулило до сліз своєю гіркою простотою й буденністю.

Як бачите, Книжковий Арсенал був для мене не стільки книжковим ярмарком, скільки освітнім майданчиком. Звичайно, кожного дня знайомі питали, як багато книжок купила, а я відповідала, що мало, майже нічого, усе по списку. В понеділок зранку зібрала всі покупки, виклала стопочкою і виявилося, що їх аж дванадцять. Тобто удвічі більше, ніж планувалося. Але які ж вони всі круті!

книжечки-книжки

Це був гарний фестиваль. Сьомий Книжковий Арсенал пройшов шумно, голосно й з розмахом. Як би ми всі не бубоніли, що народу було занадто багато, ходити було важко, а присісти було ніде, усі ми розуміємо – це круто. Круто, що з кожним роком все більше людей повертається до книжок, знаходять у цьому кайф, знаходять час і можливість приходити на такі тематичні події. КА – це вже не тільки для своїх, для поодиноких задротів та фанатів. Тепер це модно, це популярно і це неабиякий здобуток.

Усі фото Юлі Рябчик


ЧитатиЩо купували на Книжковому Арсеналі в Yakaboo та Yakaboo Publishing
Читати: Чотири новинки Yakaboo Publishing до Книжкового Арсеналу
ЧитатиУсі найкращі новинки Книжкового Арсеналу на Yakaboo

Юля Рябчик
Письменниця в чотири блокноти і твітер. Блогерка, буктюберка, безробітній журналіст, на всі руки майстриня. Звільнилася, щоби вистачало часу на літературу - маніакальний чтун:) Постійно забуваю імена персонажів, пишу на сторінках помітки, сперечаюся з авторами й гостро емоційно реагую на вигадані світи. BookChick, бо книжечки і суконьки. Веду щоденну книжкову розсилку в Telegram, підслуховую людей, подорожую, монтую і готую каву.
https://medium.com/ryabchick

7 thoughts on “Книжковий Арсенал. П’ять днів книжкового шаленства

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a video game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl websites and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a online game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl authors and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these Second Life websites and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life articles and blogs

Залишити відповідь