Книжковий Арсенал. П’ять днів книжкового шаленства

П’ять днів книжкового шаленства. П’ять днів з відчуттям, що повернувся в університет, але тепер обираєш лише ті лекції, що тобі подобаються, а не якесь там ОБЖ. П’ять днів товкотнечі біля книжкових полиць, коли і дратуєшся, що людей так багато, але й радієш, що людей нарешті так багато. Спливло п’ять днів і от Книжковий Арсенал закінчився, а враження ні.

До цієї події я готувалася ретельно. Спочатку перечитала все про всі новинки до Книжкового Арсеналу, анотації, добірки, перші враження й склала список. Зі списком за закупівлі завжди легше йти – ти вже зробив відбір і не будеш кидатися на все, що бачиш. Перший раз програму КА прочитала в день викладення і від кількості цікавих івентів запаморочилося в голові. Тому свій особистий розклад складала вночі перед початком фестивалю. Коли немає часу вагатися й швидко обираєш те, що тобі дійсно більше хочеться. Зранку вклала в сумку додаткову сумку, для книжок, і пішла на Арсенал.

Я одна з тих людей, котрі відходили на фестиваль усі дні як слухачі і глядачі. Нічого не презентувала, ніде не виступала, не пила вино в літературних колах, але склала розклад і слухняно відвідувала все, куди мала можливість потрапити. Здається, я трошки зануда:) Дякувати організаторам КА, програма виявилася неймовірно цікавою й насиченою. А якщо вони будуть продовжувати у такому самому темпі, пропоную наступного разу включити у вартість квитка маховик часу.

На фото: Робота із експозиції української каліграфії «Живий шрифт» від студії студії “Арт і Я”

Цього року виповнюється сто років з публікації “Енеїди” Івана Котляревського, тому й тема КА обрана спеціально “Сміх. Страх. Сила”. У перший же день сталася видовищна подія з цієї нагоди під назвою “Безкінечна подорож”. В описі зазначалося, що це мультимедійний колаж з елементами лекції й ясності це ніяк не вносило.

По факту ми були присутні на пізнавальному перфомансі тривалістю в півтори години й абсолютним дахозривом.

Під гітарний перебір і фотопрезентацію, а потім і під діджейський сет з літаючими у напівтемряві головами з малюнків “Енеїди” у миготливому світлі, Юрій Андрухович читав то лекцію, то вірші, то лекцію у віршах. І все це під ягідні настоянки, що ними пригощали навіть слухачів – для повного занурення в атмосферу. Я була так вражена, що спочатку познімала трохи, щоб можна було показати що саме пропустили люди, а потім просто слухала годину. Наприкінці півзали аплодували стоячи й було зрозуміло чому.

На фото: Олексій Нікітін, Тетяна Попова, Максим Нестелєєв / Презентація українського перекладу роману “Зеро К” Дона Делілло

Зовсім іншого ґатунку, але не менш цікавими виявилися всі події за участі перекладача й літературознавця Максима Нестелєєва. Зустріч з Джозефом Макелроєм з нагоди виходу його останнього роману “Бомба” українською, лекція про Томаса Пінчона і презентація книжки Дона Делілло “Зеро К” – Максим перекладав усіх трьох письменників, тому слухати його неймовірно цікаво. Про штампи, особливості перекладу й найскладніші моменти, про багатоповерховість постмодерністських текстів і їх багатогранну правдивість, про те, як легко помилитися у семантиці й чому на переклад одного слова можна витратити три дні. Після таких подій обов’язково виходиш з книжкою й розказуєш про почуте усім, хто зустрічається тобі на шляху. Навіть незнайомцю на зупинці тролейбуса.

На фото: Оксана Щур / Лекція «Жіноче обличчя Нобелівської премії: Еліс Манро, Доріс Лессінг, Герта Мюллер, Світлана Алексієвич»

Мені сподобалися всі події з кураторської програми Євгена Стасіневича “Читати. Говорити”. Після лекцій Катерини Калитко про балканську літературу, Остапа Сливинського про польську, Марії Галиної про мову поезії й Оксани Щур про жінок Нобелевських лауреаток, я вийшла з довжелезним списком авторів та творів, що їх стало цікаво прочитати (якщо і вам цікаво – питайте, можу поділитися конспектом).

На фото: презентація артбуку Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics видавнитцвом “Основи”

Була вражена історією створення артубука Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics. Три роки Євген Нікіфоров подорожував Україною й знімкував радянські мозаїки. Після закону про декомунізацію деякі з них опинилися під загрозою через наявність забороненої символіки, тому їх треба було фотографувати якомога швидше. Євген розповів, що були такі ситуації, коли сьогодні він відзняв мозаїку, а на завтра її вже знищили.

Під час дискусії з приводу необхідності критики масової літератури в часи експансії попси я довідалася цікаву річ – літературні критики не знають, що в українському просторі буйним цвітом квітне книжкова блогосфера. Здається, це красно говорить про відірваність професійних читачів від звичайних.

А під час дискусії про допустимість містики в реалістичних романах Андрій Курков та Юрій Винничук розповіли про наймістичніші й дивовижні події й збіги у їхньому житті, що стали основами про дивовижних історій.

На фото: Сергія Жадан читає уривок з нового роману “Інтернат”

В останній день арсеналу Сергій Жадан читав уривок з нового роману “Інтернат”, що вийде у вересні й розповідатиме про російсько-українську війну крізь призму світосприйняття одного вчителя з Донбасу. Вже читала, що критик Тетяна Трофименко готує Жадану “Золоту бульку”, але почуте мене особисто розчулило до сліз своєю гіркою простотою й буденністю.

Як бачите, Книжковий Арсенал був для мене не стільки книжковим ярмарком, скільки освітнім майданчиком. Звичайно, кожного дня знайомі питали, як багато книжок купила, а я відповідала, що мало, майже нічого, усе по списку. В понеділок зранку зібрала всі покупки, виклала стопочкою і виявилося, що їх аж дванадцять. Тобто удвічі більше, ніж планувалося. Але які ж вони всі круті!

Це був гарний фестиваль. Сьомий Книжковий Арсенал пройшов шумно, голосно й з розмахом. Як би ми всі не бубоніли, що народу було занадто багато, ходити було важко, а присісти було ніде, усі ми розуміємо – це круто. Круто, що з кожним роком все більше людей повертається до книжок, знаходять у цьому кайф, знаходять час і можливість приходити на такі тематичні події. КА – це вже не тільки для своїх, для поодиноких задротів та фанатів. Тепер це модно, це популярно і це неабиякий здобуток.

Усі фото Юлі Рябчик

Читати: Що купували на Книжковому Арсеналі в Yakaboo та Yakaboo Publishing
Читати: Чотири новинки Yakaboo Publishing до Книжкового Арсеналу
Читати: Усі найкращі новинки Книжкового Арсеналу на Yakaboo