Ілларіон Павлюк: «Бажання стати письменником з’явилося ще в 10 років»

Усі фото: Видавництво Старого Лева

«Я написав тоді в звичайному зошиті (весь його списав) трилер,
заснований на реальних подіях з мого життя»

Ілларіон Павлюк – журналіст та теледокументаліст, а відтепер ще й письменник. Телевізійний шлях починав у новинах як репортер-міжнародник. Останні десять років працює над виробництвом телевізійних програм, ігрових серіалів і документальних фільмів. Батько п’ятьох дітей.


Яку книжку читаєте зараз?

Зараз я читаю дві книжки: «Протистояння» Стівена Кінга та детектив від німецького автора Вільяма Крюґера «Звичайна вдячність». Друга книга – це красива історія про хлопця та його стосунки з батьком.


Якому жанру надаєте перевагу?

З роками перестав надавати перевагу жанру і став надавати перевагу людським історіям в будь-якому жанрі. Історія має заслуговувати на те, щоб її читати. І ще років десять тому, я б сказав, що це фантастика, а на другому місці трилери – а зараз для мене жанр не має значення. Значення має лише людина.


Скільки книг має прочитати освічена людина припустимо за рік? І що це за література має бути?

На мою думку, друге питання головне, а перше дуже відносне. В радянські часи була купа такої літератури, яку не варто і читати, хіба що для загального досвіду. І в сучасні часи є купа якоїсь одноденної літератури з якою можна просто розважитися. Немає, на мій погляд, кількості того скільки треба прочитати. Треба постійно читати і отримувати від цього задоволення. Це має бути постійний спосіб спілкування зі світом, співставлення власних цінностей із ціннісною системою автора чи героїв.


Якою має бути ідеальна атмосфера для читання? І яким книгам — електронним чи паперовим — надаєте перевагу?

Паперовим однозначно. Був такий період коли намагався перейти на електронні, це ж так зручно, вся бібліотека в кишені. Але книга ніби є в моїй голові, та спогадів про її читання немає, бо я весь час дивлюся на один й той самий екран. Тому я дуже люблю паперові книжки. А щодо атмосфери читання – то все залежить від книги. Якщо книга вимагає атмосфери – можливо щось не так з книгою. Бо є ж в мене досвід, коли в дитинстві прийшов з книжкового магазину і не роздягаючись присів навколішки перед кріслом, розкрив почитати першу сторінку — і не зміг відірватися, доки не дочитав. Це був Кір Буличов. Дуже важко було діставати такі книги, я саме її дістав і не знімаючи куртки дочитав до кінця, хоча це було  чималеньке видання. Тому атмосфера може бути будь-яка. Хоча, звісно, класно коли ти сидиш з книгою на сонечку у хорошу погоду і п’єш каву. Але хорошій книзі нічого не завадить бути прочитаною.

24_2_05


Чи збираєте власну бібліотеку?

Колись ми з татом збирали бібліотеки. Це було наше спільне захоплення. Моя особиста бібліотека у 16 років перевищувала 3 тисячі томів. Так сталося, що я втратив ту книгозбірню. Але з часом я дуже сильно переоцінив ставлення до всього матеріального. Тому зараз я не збираю свідомо бібліотеку як колись. Це було класно, цікаво, це був певною мірою спорт, у мене всі книги стояли в ідеальному продуманому порядку. Але загалом це окремий вид спорту, який в сьогоднішніх реаліях, коли книжки стали доступними, не пов’язаний з читанням. Просто тоді  дістати книгу було не просто. Не можна було захотіти прочитати «Три мушкетери» піти й купити книгу. Я чекав цієї можливості 5 років. З 10 років я знав, що є така книжка і лише коли мені було 15 років я зміг її прочитати. Тому тоді колекціонування мало сенс ще й неабиякий. А зараз я купую книгу, коли хочу її прочитати і ставлю на полицю.


Ви журналіст, сценарист, документаліст. Коли прийшло розуміння, що хочете написати саме книгу?

В 10 років. Я написав тоді в звичайному зошиті (весь його списав) трилер оснований на реальних подіях з мого життя. А першу свою книгу я почав писати 6 років тому. Саме 6 років тому, я зробив вже свою другу спробу написати книгу і завдяки тому, що вчасно зустрів Михайла Бриних ця спроба завершилася презентацією. Якби не Михайло я б закинув писати. Серйозно. Було враження, що це нікому не потрібне. («Білий попіл» – це дебютний виданий роман автора, але другий твір за хронологією написання. Перший текст ще на стадії доопрацювання. – примітка редактора).


Скільки часу пішло на написання роману «Білий попіл»?

Чотири місяці. За три місяці вона була готова і ще місяць пішов на редагування.


Чи має прототипів головний герой?

Ні, не має. Мабуть, тому, що я його створював за законами кіно. В мене більше ідей щодо акторів, які б могли його зіграти, ніж щодо реальних прототипів. Я його створював як персонажа.


У книзі дуже багато уваги приділено білому попелу. Чи це є якимось символом?

Це, знову ж таки, швидше кіношний прийом створити певну атмосферу, яку вже потім можна трактувати по різному. Хотілося показати цю замкнену спільноту людей, яка через певні унікальні обставини (зокрема й через їхній білий попіл, що є крейдовими висипами, які розносяться вітром) — отримала таку особливу долю. Мені подобається образ попелу через те, що попіл — це щось, що згоріло повністю. А також через те, що в книзі є мотиви старих спогадів, уривки, які є в головного героя, але він не може пригадати хто він. Білий попіл – це щось, що насправді абсолютно не вартісне, й історія цього хутора в тому, що вони поклоняються чомусь неіснуючому. Їхнє марновірство немає під собою нічого. Подекуди тут багато релігійних мотивів, насправді. Їх навіть більше, ніж містичних. До того ж, там ще й  мої релігійні погляди зашиті, і їх більше ніж чаклунства.


Серед читачів і рецензентів вже є невеличка суперечка. Хтось називає книгу детективним трилером, а хтось — містичним. Для вас це детективна чи містична історія?

Це був задум від самого початку робити рівно навпіл. Кожна деталь має два пояснення.  Одне абсолютно матеріальне і з цієї точки зору це абсолютний детектив. За бажанням, людина, яка не хоче бачити в романі містики, не побачить її. А з іншого боку – кожна деталь має містичне пояснення. І ці містичні пояснення не зі світу марновірства місцевих селян, вони лежать в світі роздумів про добро і зло. Саме в цьому задум, щоб можна було прочитати історію і повірити в неї як в детектив, який міг би статися. Чому й ні? І для того там є всі ретельні пояснення. А потім замислитися: Може є інший бік життя?


Чому все таки звернулися до творчості  Гоголя?

Це свідома історія. Роздратування експлуатацією нашого письменника росіянами. На мій погляд абсолютно неглибока, недолуга, а іноді навіть образлива для пам’яті письменника експлуатація і бажання створити щось власне. В дитинстві я обожнював Гоголя і перечитав все, що він написав. Мені здавалося, що це щось найчарівніше у світі. Тим більше, що це дитинство проходило на Далекому Сході і це співпало з якимись моїми мріями повернутися в Україну. Тому для мене Гоголь — це завжди якась ностальгія і мрія про повернення додому. Я його з дитинства вважав символом українського письменництва. Тому й виникло  бажання зняти кіно більш якісне і вартісне ніж те, що ми можемо побачити в останні роки створене за Гоголем. А написання сценарію переросло в написання книги.

24_3_05


У процесі доопрацювання у вас є ще одна книга. Про що вона?

Це фантастика, де, знову ж таки, жанр не головний. Головний герой живе майбутнім, можливістю захворіти. В нього генетичне захворювання. Є 50 відсотків, що воно не проявиться, а 50, що проявиться. Якщо ж проявиться, він перетвориться у дурну трирічну дитину у свої 35-40 років. І через те, що він абсолютно впевнений у гіршому варіанті, він і ув’язується у найбільшу авантюру свого життя — далеку експедицію в іншу галактику. Іде ж він на цей ризикований крок тільки заради чималої суми страховки, яку отримає його родина у випадку активних проявів захворювання. І власне, це ті соціальні обставини, які його штовхають. А пригоди абсолютно фантастичні, карколомні з небезпеками, таємницями й загадками, елементами трилера. Все не так просто, як він розраховував. Але, взявши з собою родину, він має потрійну мотивацію вирватися звідти, розкрити заколот, розгадати таємницю.


І на останок, пропоную пофантазувати і уявити, що ви маєте нагоду запросити на каву будь-якого письменника, не залежно від того, в який час та в якій країні він жив чи живе. Хто б склав вам компанію?

Кінг. Стівен Кінг – сучасний геній, якого я обожнюю. Він від книги до книги стає все майстернішим.


Читати: Петро Яценко для #ПроЧитання: «насамперед розгортаю кожну нову книгу на довільній сторінці. Якщо текст затягує – я вже не відпущу цю книгу»

Читать: Тетяна Стрижевська для #ПроЧитання: «У магію я не вірю, а в силу слова – ще й як!»

Читать: Андрій Любка: я мріяв бути кілером, в якого закохується Наталі Портман

Катерина Савенко
Люблю читати. Особливо осінніми вечорами, загорнувшись у теплу та м’яку ковдру. Перевагу надаю художнім романам на основі реальних подій. Хоча, не проти й динамічного детективу чи професійної нон-фікшн літератури, адже вчитися ніколи не пізно. А ще обожнюю спілкуватися з творчими людьми, готувати і танцювати.

9 thoughts on “Ілларіон Павлюк: «Бажання стати письменником з’явилося ще в 10 років»

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a online game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these second life authors and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these Second Life authors and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl articles and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these Second Life articles and blogs

  5. 122142 312781Oh my goodness! an incredible write-up dude. Several thanks Even so My business is experiencing trouble with ur rss . Do not know why Struggle to sign up to it. Can there be everybody getting identical rss dilemma? Anyone who knows kindly respond. Thnkx 328449

Залишити відповідь