З нагоди 50-ої річниці вручення Міжнародної Букерівської премії цьогоріч оберуть «Золотого Букера». Члени журі Міжнародної Букерівської премії оголосили п’ять книжок, які претендують на звання найкращої книжки-лауреата премії за всю історію її вручення. Ці книги обов’язково мають бути такими ж актуальними і популярними зараз, як і в часи отримання відзнаки. Короткий список цієї нагороди було оголошено 26 травня. До 25 червня кожен бажаючий може зробити свій вибір щодо того, яку книжку вважає дійсно найкращою, на сайті ініціативи. Переможця буде оголошено 8 липня.
А перед тим, як ви візьмете участь у голосуванні, пропонуємо ознайомитися з коментарями членів журі з приводу того, які книжки вони номінували і чому.
V. S. Naipaul “In a Free State” (1971 рік)
Роберт Макрам: «Я обираю цю книг з низки причин. По-перше, це очевидно найкращий роман, який вигравав Букер у 1970-их. Важка книга про вигнанців, що хитаються на краю розірваного світу, яку ніби написали про сьогодення. Вічна класика. По-друге, роман означив зрілий період творчості письменника, який після нього написав ще два сучасні шедеври: Guerrillas та A Bend in the River. Напрочуд дивно, що вони не здобули для Найпола чергову премію. Й наостанок, я обрав цю книгу, бо вона є взірцем для творчості письменника, якого я вважаю одним із найвеличніших авторів англійської художньої літератури. Найпол є професіоналом, з ідеальним відчуттям літературного слова. На мою думку, він заслуговує бути на вершині».
Пенелопа Лайвлі «Лунный тигр» (1987 рік)
Лемн Сіссей: «Я обрав цю книгу Пенелопи Лайвлі з трьох причин. По-перше, я ніколи до цього не читав книги про Другу світову війну, яка була би написана жінкою про долю жінки в ті часи. По-друге, здатність Лайвлі оживляти своїх героїв та світ, який вона передає у всьом його розмаїтті, є просто прекрасною. І по-третє, через те, як вона постійно ризикує, змінюючи сюжетну лінію історії. Головна героїня твору Клаудія Гамільтон помирає ще від початку книги, однак яке життя вона прожила! Що за дивовижна жінка: захоплювалася історією і була військовим репортером. Це неповторна книга про неймовірну непередбачувану жінку, яка одночасно і випередила свій час і була такою типовою для свого часу. Вона майже не говорить. Вона прикута до лікарняного ліжка. Клаудія подумки пише історію світу і свого життя. Її сім’я цю історію не почує, хоч у ній і йдеться про них. З коханцями ситуація та сама. Героїня безстрашно переносить страждання. Її доводить медсестра. Її відвідують родичі, які не звертають на неї жодної уваги. Однак читачу пощастило — йому надається доступ до мислення цієї неймовірної жінки, який запрошує отримати не менш неймовірна письменниця».
Майкл Ондатже «Англійський пацієнт» (1992 рік)
Каміла Шамсі: «Це один із тих рідкісних романів, які проймають до глибини і змушують знов і знову повертатися до прочитання, щоразу даруючи нові сюрпризи чи захопливі моменти. Сюжет безцільно мандрує між епічними та інтимними сценами — читач може споглядати безкраї простори пустелі і враз переключитися на те, як медсестра годує пацієнта сливою. Ця хаотичність схожа на те, як переключаються під час прочитання роману думки з глобальних тем — війни, відданості, кохання — до прозаїчних зрушень у відносинах головних героїв. Книга складно побудована, прекрасно написана; людські переживання буквально вписані у кожну сторінку. Уява Ондатже не знає меж, блукаючи між Каїром, Італією, Англією, Канадою і поміж пустель, селищ, місць бомбардування. І впродовж цього автор змушує закохатися у своїх персонажів, прожити разом із ними біди та радості. Мало романів заслуговують бути названими такими, що кардинально змінюють світосприйняття. Але цей роман — якраз той випадок».
Гіларі Мантел «Вулфголл» (2009 рік)
Саймон Мейо: «Обираючи з-поміж книжок для цієї нагороди, я пройшов захопливий шлях сюжетами, які розгортаються в Канаді, Індії, Техасі, Австралії. Але я все ж зупинився на Англії. На особливій Англії. Я обрав цю книгу через те, що хоча події в ній і відбуваються сотні років тому, вона видалася мені найбільш на часі. Мантел однаково майстерно описує як крихітні деталі на мікро-рівні — вишукане зображення пір’я на святковому вбранні просто дух перехоплює, — так і більш загальні речі на глобальному рівні — перипетії міжнародної дипломатії, інтриги, устрій, життя політиків і монархів. Ох, скільки ж тут усього про монархів. Здається, завдяки постійному прагненню віднайти відповідь на питання, чим є Англія, як вона може стати незалежною від папства, хто має правити та де повинна бути зосереджена влада, ця книга є настільки ж викривальною, як і будь-яка замітка про Брексіт у пресі. А головного героя Томаса Кромвеля Мантел змальовує командиром, політологом, натхненником та скептиком, думки якого близькі нам, незважаючи на відстань у часі».
George Saunders “Lincoln in the Bardo” (2017 рік)
Голлі Макніш: «Я ніколи не читав подібної книжки. Багато з книжок, за які я брався, змушували мене продовжувати читати, щоразу як я намагався відірватися від них, але ця книга не просто мала подібний вплив на мене. Вона змусила мене замислитися над багатьма деталями і перепровіряти їх — від структури та стилю написаного тексту до оцінки суб’єктивності історичних фактів і свідчень. Небагато романів було присвячено подібній тематиці, але ця книга й узагалі перевершила сподівання, показавши, чого роман може досягти завдяки креативному використанню документальних джерел. Я перейнявся історією, вона була дуже кумедною, яскравою та трагічною водночас. Це — втілення геніальності в оригінальній формі та структурі».
Читати: Міжнародна Букерівська премія оголосила переможця 2018 року
14 thoughts on “Хто одержить «Золотого Букера»: 5 книжок, які претендують на звання найкращих за всю історію вручення премії”