«Гра в музей», або Цікава мандрівка Львівською галереєю

Як ви гадаєте, дітям у картинній галереї весело чи нудно? Як перетворити похід до музею на невимушену гру, цікаву та захоплюючу мандрівку світом прекрасного та незабутній момент дитинства? Відповіді на ці запитання точно можна знайти у книжці «Гра в музей», метою якої є наблизити музей до дитини: легко, інформативно та креативно.

«Ми вибирали роботи за критерієм, щоб картина, її сюжет чи техніка зацікавили сучасну дитину, що має доступ до багатьох гаджетів та інтернету. Щоб дитина змогла відчути і сприйняти цю картину і  зацікавитись мистецтвом», — пояснює одна з авторок видання, Ірина Магдиш. Вона є ідейною натхненницею книжки та руйнівницею архаїчних уявлень і застарілих практик діалогу людини і культури. Інтерпретацією вибраних творів займалася друга співавторка — мистецтвознавиця, журналістка та редакторка багатьох арт-видань Наталія Космолінська.

Також до проекту долучились кінознавиця Катерина Сліпченко, музикознавиця Софія Іванова, літературознавець Андрій Дрозда та мандрівник Богдан Волошин. Над путівником також працювали діти — учні Винниківської школи-інтернату, у яких, наприклад, виникло безліч запитань до картин: чи був Наполеон піратом; чому Діана купається голою; чи носить імператриця Єлизавета Попелюшчині черевички; чому в Христа забинтовані руки, а на голові — гілки? Так, у кожної дитини виникатимуть свої запитання, коли вона розглядатиме той чи інший твір мистецтва. Тож, як радять авторки видання, спробуйте погратися з нею у запитання про побачене, адже спільний пошук відповідей – захоплююче та круте заняття!

Починаємо гру!

Як користуватися книжкою та музеєм, можна довідатись із передмови. Тут же ви засвоїте головне правило: всі діти – геніальні. Тож дозвольте їм «грати в музей» за власними правилами.

У вступі Наталія Космолінська та Ірина Магдиш відповідають на питання, навіщо ходити в музей в часи інтернету, де є вся інформація. А також розповідають, коли виникли музеї, як їх класифікують та які 5 винаходів ХІХ століття змінили живопис. 

Львівська галерея мистецтв з’явилась 1897 р у будинку на вулиці Василя Стефаника, 3. Він будувався протягом 1872-1873 рр для графині Ізабелли Дідушинської. Це був палац, де згодом проживав почесний громадянин Львова Владислав Лозинський. Після його смерті будинок викупили для Національної галереї. Зараз це один із найбільших за кількістю експонатів художній музей України – 62 тисячі творів мистецтва Європи ХІХ-ХХІ століть. 

У книжці вміщена інформація про 37 музейних експонатів, кожен із залів галереї представлений однією-двома роботами. Вони не обов’язково найвідоміші, проте такі, що, на думку авторок, здаються ключовими для певного стилю. Водночас можуть різнитись за сюжетами, жанрами і техніками.

Інформацію про експонати підібрали «живу» та цікаву, доповнили її тогочасними історичними подіями в Україні та світі, паралельні створенню картині, скульптурі чи вітражу. Щоб «занурення» в твір було якнайповнішим, до кожного пропонуються «рекомендації-асоціації»: що послухати, що почитати, який фільм чи мультфільм подивитися і куди вирушити у мандрівку. 

Особисто для мене, найцікавішим експонатом є «Портрет імператриці Єлизавети (Сіссі)» авторства Георга Рааба. Сіссі була принцесою Баварії та нареченою імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа І, однією з перших красунь Європи. Та доля її склалась трагічно. 

«Гра в музей» – це хороша сімейна книжка, завдяки якій похід в галерею можна перетворити у захоплюючу та пізнавальну розвагу, в гру, де насправді немає жодних правил – лише безмежний простір для інтерпретацій та найяскравіших емоцій. 

Тематично схожі книжки

(Visited 333 times, 1 visits today)