Елізабет Страут: “Мені все одно, наскільки погано поводяться мої персонажі”

фото: judithdcollinsconsulting.com

Американська романістка Елізабет Страут цього року потрапила до лонглісту премії Букер. В інтерв’ю The Guardian вона розповіла про натхнення,  нюанси письменництва, та про її довгий шлях до успіху.

Елізабет Страут виросла в штаті Мен та Нью-Гемпширі, ландшафти яких часто виринають в її романах, зокрема й у книжці, яка отримала Пулітцерівську премію – “Олівія Кіттерідж”. Її п’ятий роман My Name Is Lucy Barton (“Мене звати Люсі Бартон”), у якому одноіменна оповідачка розповідає про своє дитинство та стосунки із матір’ю поки перебуває в лікарні, нещодавно потрапив до лонглісту Букерівської премії.

Вітаємо із лонглістом Букера, що ви відчуваєте з цього приводу?

– Дуже щаслива, лонгліст – це казка. І виявилось, усе так просто!

My Name Is Lucy Barton на вигляд дуже простий роман: жінка потрапляє в лікарню. Але воно все розростається і розростається.  Що дало паросток для цієї історії?

-Зазвичай починаю писати, починаючи із маленьких сцен, які приходять мені в голову. Але крім того, у них має бути доля актуальності, щоб вони врешті потрапили на мій письмовий стіл. Якщо її немає, просто їх відкидаю. Я працювала над багатьма різними речами, але знову і знову поверталась до цієї жінки в ліжку, із її матір’ю біля його підніжжя, і врешті почула чіткий голос Люсі. Тоді й звернула на неї увагу. Залишилось сказати собі:  “Гаразд, починаємо”.

Читати: Як не написати автобіографічну новелу про відносини між донькою і матір’ю (рецензія на My Name Is Lucy Barton)

Люсі має дуже жорстке минуле – життя у злиднях, ізоляція, сором. Але в дорослому віці вона тікає до Нью-Йорка, і починається її життя успішного письменника. Що ви хотіли дослідити в цій історії?

– Я сама мала дуже провінційне минуле, ще й у двох різних місцях. У дитинстві моя родина була настільки бідною, і настільки дивною, що їх постійно ігнорувала місцева громада. І це виявилось дуже цікавим фактом для мене, і чим далі, тим більше для мене це пов’язане зі станом речей у всій країні, зокрема. Мені було дуже цікаво взяти члена такої родини, розглянути усі зв’язки із ним, і подивитись, як він буде виглядати, і на що буде схожим.

страут

І тому ви її зробили письменницею?

– Коли зрозуміла, що вона має бути письменницею, тоді ж подумала – ого, яка! В першу чергу, не думаю, що письменники є цікавими героями. Але так сталось, коли я працювала над чернетками. Люсі була поза соціумом у школі та багато читала. Я перечитала щойно написану фразу – “це принесло мені світ”, Люсі сказала, – і тоді ж зрозуміла – ОК, зробімо дівчину письменницею. Тож так і все почалось. Розуміла, що ризикую, але хотілось відірватись на повну.

У сучасну епоху телебачення, ігор, соціальних медіа, ви гадаєте, ще є читачі серед дітей?

Ох, дуже сподіваюсь на це. Я схильна вірити, що досі існують молоді люди, які можуть тинятись біля бібліотеки, а потім одного дня туди потрапити, взяти книжку із полиці та подумати: “це мене єднає зі світом”.

Одна із ваших найвідоміших героїнь Олівія Кіттерідж, яку зіграла в серіалі Френсіс Макдорманд, досить міцний горішок. Питання зі здатністю подобатись виринає знову і знову – що ви про це думаєте?

– Нехай це буде звучати банально, але я люблю усіх своїх героїв, кожну людину, про яку пишу, я люблю. Тож після того, як я написала про них, мене не хвилює, наскільки погано вони себе поводять. Вони є тими, ким вони є, і роблять те, що мають робити.

Я не кажу, що не відповідаю за це, але вони є конкретними героями, і сподіваюсь, що читачі зрозуміють їхні дії. Вони є лише людьми, такими, як і ми усі. З Олівією Кіттерідж, пам’ятаю один момент, коли я подумала – ох, що ж це відбувається – але свідомо сказала собі “не хвилюйся”. Не треба бути обережною. Ти маєш дозволити їй бути такою, як вона є.

Географія та ландшафт – грають велику роль у вашій роботі, особливо штат Мен (батьківщина письменниці). Але Люсі із Середнього Заходу. Чому?

– Я працювала над голосом Люсі – і в той час ми разом із чоловіком відвідали Середній Захід – і я зрозуміла, почекайте хвилинку, це ж саме те місце, звідки вийшла Люсі: багато неба, невеличкий будиночок наприкінці дороги, усе так, як мала б виглядати батьківщина Люсі.

Ви дуже наполеглива письменниця. Довгий час вас не хотіли публікувати. Що підтримувало вас?

– Завжди пам’ятала слова Реймонда Карвера про те, що він продовжував ще довго працювати навіть після того, коли втратив сенс. І тоді я порахувала роки, і зрозуміла, що він досяг успіху раніш, ніж я. Овва, я перегнала Карвера! Не могла в це повірити. Але так, я просто продовжувала. І завжди намагалась цього досягти.

Ваша кар’єра дуже відрізняється від його історії – не просто нагороди, а коло відданих читачів. Як це виглядає після стількох років очікування?

– Ну, я тренувалась протягом 35 років, майже із п’ятирічного віку. І шлях був схожим на марафон, якщо ти ледь ідеш на початку, головне – продовжувати. Я все робила спроби нові й нові. А потім випадково знайшла речення, яке виринуло із темної частини мого розуму, і я змогла це зробити знову, просто повторюючи…це була не просто ніч. Це була дуже довга ніч!

Письменниці часто розповідають, що коли вони пишуть про життя сім’ї, це відразу називають домашнім читанням, і зрештою не таким важливим. Хоча із чоловіками-письменниками такого не трапляється. Чи ви думали про це, коли писали?

“Брати Берджес” були моїм найширшим полотном…зрештою це була історія про мусульман. І я роками намагалась збагнути їхнє мислення. Я відчувала, що мушу це зробити, в іншому випадку, вони просто мали б інший світогляд. Тож це було найбільше дослідження, яке коли-небудь робила, і я його хотіла зробити, і була підготованою до нього.

Фото - The Burgess Boys

Але я розумію, про що ви кажете. Так, інколи мене це хвилює. Але потім думаю собі: ну, особистість – це вже держава, і я завжди пишу про певний клас, у цьому вся моя робота.

Війна також грає велику роль в моїх книжках. Характер батька Люсі є прямим наслідком його досвіду війни, в Abide With Me досвід війни теж грає важливу роль, і врешті “Брати Берджес” із їхніми травмованими сомалійцями. Тож моя відповідь така: моя робота є набагато ширшою, ніж її сприймають інші. Але що я можу зробити? Нічого з приводу цього.

Що далі?

– Наступного року у мене виходить книжка, в якій будуть герої, про яких говорили Люсі із її матір’ю.

Щось схоже на сиквел?

– Щось супутнє. Це не буде голос Люсі. Це буде історія про різних людей – і вони всі мають, що сказати! Ви дізнаєтесь більше про Кеті Найслі та Міссіссіппі Мері та інших героїв.

Джерело: The Guardian

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

11 thoughts on “Елізабет Страут: “Мені все одно, наскільки погано поводяться мої персонажі”

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl articles and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these Second Life websites and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life websites and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life websites and blogs

  5. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a online game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life articles and blogs

  6. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl authors and blogs

  7. 253862 672139This really is such a great resource that youre offering and you supply out at no cost. I appreciate seeing internet sites that realize the worth of offering a perfect helpful resource entirely totally free. I genuinely loved reading your submit. 638276

  8. 947656 710706This really is a very exciting article, Im searching for this know how. So you understand I established your web site when I was searching for internet sites like my own, so please look at my internet site someday and post me a opinion to let me know how you feel. 848057

Залишити відповідь