Як створюється книжка: Мандрівка друкарнею

Фото і відео — Костя Марценківський

Так багато років з книгою – і жодного разу не доводилося спостерігати за процесом її створення. Скільки себе пам’ятаю – спочатку просила батька почитати казки, потім, коли навчилась читати сама, – моїм чи не єдиним непослухом у дитинстві було читання – замість усіх інших «важливих», на думку дорослих, занять. І вже в дорослому віці – понад 8 років роботи, що так чи так присвячена книжкам.

Хоч я й не належу до числа тих, хто обожнює ходити книгарнями заради того лише, щоб відчути запах свіжонадрукованих книжок (більше люблю поєднання слів і смислів), та історія їх створення захоплювала тим більше, чим більше я про неї дізнавалась. 3,5 роки роботи в Музеї книги і друкарства в Лаврі теж далися взнаки – коли водила екскурсії залами музею, розповідала і про перший верстат, винайдений ще Йоганом Гутенбергом, і про дереворити, і про літографію, і про Шевченкові офорти, вперше створені за винайденим ним способом (за які він отримав звання Академіка гравюри), і про верстати кінця ХІХ – початку XX століття, які стали справжньою революцією у книгодрукуванні та дозволили в рази пришвидшити процеси створення книжки.

Пізніше – за роки роботи у видавництві – теж так і не побувала в типографії, оскільки українською друкарською Меккою є Харків, а там я мала нагоду бувати лише вихідними. Можна було тільки уявляти собі цю магію, яка перетворює рукопис, що став у видавництві макетом, у книжку, яку ми згодом тримаємо в руках і запах якої вдихаємо.

Та нещодавно трапилась можливість побувати в київській друкарні Huss, що спеціалізується на друці не лише книжок – тут друкують також рекламні буклети, флаєри, брошури. Редакція блогу ознайомилась із виробничими процесами, і ми готові поділитись яскравими емоціями та інформацією про побачене.

Перше, що впало нам в око, – присутність оригіналів робіт українських художників у виробничих приміщеннях і кабінетах офісу. Серед них – роботи Петра Бевзи, Олега Тістола, Дмитра Молдаванова, Ніни Мурашкіної, Віктора Хоменка, Леся Подерв’янського, Сергія Гая, Петра Лебединця, Миколи Журавля. І це не дивно – зацікавлення мистецтвом для роботи переросло у Костянтина Кожемяки, очільника Huss, у живий інтерес поза нею.

Звісно, робочий простір відрізняється від виставкового, і нам доводилось підлаштовуватись під яскраве сонячне світло, що розсіювалось з вікон, продиратись крізь пакування книжок і буклетів, огинати друкарські верстати, щоб краще роздивитись картини. І це все в супроводі безкінечного гулу машин, тому почуваєшся, наче на зйомках фільму з виробничими сценами.

Де-не-де в залах натрапляли на знайомі книжки різного ступеня готовності – десь лежала окремо палітурка, десь – блок, десь необрізані примірники готових книжок.

Та найпарадоксальнішим для мене було побачити, як багато процесів досі виконуються вручну! Наприклад, щоб отримати тверду обкладинку книжки, обкладинка кожного примірника приклеюється співробітницями до картону, навколо якого загинаються її краї.

Але давайте все по черзі.

Перед тим, як потрапити в друкарню, майбутня книжка вже проходить не один етап довиробничої підготовки. Якщо коротко: після її написання автором, з рукописом працюють редактор, тоді коректор, після цього верстальник створює посторінковий макет тексту, який вже і буде друкуватись, – це якщо книжка не ілюстрована (якщо містить ілюстрації – над їх створенням працює художник і пізніше – художній редактор). Після верстки відбувається повторна коректура (звірка, чи не зсунулись переноси між рядками тощо), узгодження обкладинки, – і тільки тоді файли з текстом і обкладинкою надсилаються в друк. 

Книжкове виробництво можна умовно розділити на 3 групи:

  • малотиражні видання, які виготовляються у книжкових майстернях тиражами від 1 до 10 примірників, так звані print on demand (книга на вимогу). В цьому в сегменті є значні технологічні прориви – із електронного носія можна зараз отримати готову книжку за 15 хвилин;
  • т.з. масмаркет – книжкове виробництво тиражами від 10 тис. примірників. Та зараз це не найпопулярніший сегмент не тільки у нас, а й у світі, зокрема й тому, що значно виріс попит на електронний контент;
  • виробництво тиражів 500–3000 примірників, що має наразі найбільший попит. 

Huss теж працює у найпопулярнішому зараз проміжку – 500–3000 примірників. Оскільки машинобудування в цьому сегменті технологічно розвивається не надто швидко, багато процесів тут досі виконуються в напівавтоматичному, напівручному режимі. У виготовленні однієї книжки бере участь від 15 до 28 людей. Варто комусь одному схибити на будь-якому з етапів, на виході буде бракований продукт.  

Коли ми потрапили в друкарню, розпочали екскурсію з першого етапу офсетного друку, а саме – нанесення тексту (і зображень) на металеві пластини, вкриті світлочутливим шаром, – так звані друкарські форми. Із них згодом віддруковуватимуться сторінки книжки. Розрізняють листовий і рулонний офсетний друк, різниця між ними, як ви вже здогадалися, розкрита в назвах – для друку першим способом використовуються окремі аркуші, другим – рулони паперу.

Друкарська форма в рази більша за звичну для нас сторінку книжки – в залежності від розміру майбутньої книжки, на пластині вміщується 16 або 32 книжкові сторінки. 

Виготовлені пластини подають на друкарський верстат, де зображення чи текст переносять з форми на офсетний вал, а далі на матеріал, на якому друкують. При рулонному друці, коли фарбу нанесли на папір, рулони нарізають на листи потрібного розміру, які одразу ж згинаються (фальцюються).

Наступний етап – сторінки зшиваються у блоки.

Після цього зшиті блоки об’єднуються і корінець книжки проклеюється термобіндером.

Паралельно з цим готуються обкладинки. Процес створення палітурки – повністю ручний. На зображення обкладинки, надруковане на сторінці чи тканині, наклеюється одна картонна заготовка, на її корінець – інша. Краї обкладинки загортаються всередину і теж фіксуються клеєм.

З’єднані разом м’яку обкладинку і блок книжки обрізають на спеціальному станку – різаку. Блоки книжок у твердій палітурці обрізають без неї.

Після усіх процесів клей повинен висохнути – і книжка готова потрапити до свого читача.

Магію спостереження за цими процесами, якщо ви книжковий фанат, як я – передати словами неможливо. Тому ми й підготували так багато ілюстрацій, які наблизять вас до процесу. Хоча злагоджений шум верстатів і запах фарби, на жаль, залишились поза кадром. 

(Visited 1 795 times, 17 visits today)